Постанова 4814 № 552/6786/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/6786/22 Номер провадження 33/814/1129/23Головуючий у 1-й інстанції Шиян В.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. Категорія ст. 173 КУпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2023 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокаті Орлову О.О., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Орлова Олександра Олександровича на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2022 року,- В С Т А Н О В И В : Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді 60 годин громадських робіт. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496,20 грн на користь держави. Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 03.09.2022 року о 20 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 він висловлювався у бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив правила громадського порядку та спокою громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисник ОСОБА_1 адвокат Орлова Олександр Олександрович, подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2022 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. На підтвердження своєї позиції посилається на те, що співробітниками поліції був складений та направлений до суду завідомо неправдивий протокол, адже РНОКПП та рік народження правопорушника не було встановлено. Апелянт вважає, що суд першої інстанції при розгляді адміністративного матеріалу не з`ясував всіх обставин справи, не надав оцінку поданим доказам, передчасно, безпідставно та необґрунтовано дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Окрім цього, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що апелянт не був присутнім при розгляді даної справи судом першої інстанції, адже не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Зі змістом оскаржуваної постанови був ознайомлений 17.03.2023 року у приміщенні Холодногірського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації», після чого 17.03.2023 року подано апеляційну скаргу. Перевіривши доводи апелянта щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, адже твердження апелянта підтверджуються матеріалами справи. Відповідно до положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не брав участі в судовому засіданні під час розгляду справи, копію постанови про адміністративне правопорушення його представник отримав лише 17.03.2023 року, тому подана ним 17.03.2023 року апеляційна скарга підлягає розгляду. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 03.09.2022 року о 20 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 він висловлювався у бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, чим порушив правила громадського порядку та спокою громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у виді громадських робіт, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №155034 від 20.09.2022 року, рапортами, заявою ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_3 , поясненнями ОСОБА_1 . З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитися, з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідальність за ст.173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство. У протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: дата і місце складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка його склала; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть дрібного хуліганства; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи, у т. ч. про матеріальну шкоду, якщо її було заподіяно (ч. 1 ст. 256 КпАП). За відсутності таких даних і неможливості їх доповнити суддя повертає матеріали органу внутрішніх справ для додаткового оформлення. Суддям слід забезпечувати розгляд справ про дрібне хуліганство в присутності особи, яка його вчинила. Якщо порушник заперечує факт проступку або оспорює обставини його вчинення, необхідно допитати потерпілого, свідків, витребувати додаткові матеріали. У таких випадках доцільно вести протокол судового засідання. При накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. Із матеріалів справи вбачається, що протокол не було складено в присутності ОСОБА_1 , не був йому вручений, що свідчить про порушення процедури, передбаченої ст.254 КУпАП. Із пояснень самого ОСОБА_1 вбачається, що він не визнає свою провину в інкримінованому йому правопорушенні. Із пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається, що вони раніше не знали чоловіків, які намагалися проникнути в їх оселю та нецензурно виражались, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а крім того, в їх поясненнях не зазначено жодних їх даних. Отже, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини справи та прийшов до передчасних і необґрунтованих висновків, щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Апеляційний суд, провівши аналіз усіх доказів, наявних у матеріалах справи, надавши оцінку діям працівників поліції в аспекті дотримання процедури оформлення матеріалів справи, доходить висновку, що матеріали справи не містять належних, достатніх і допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій, що в свою чергу виключає наявність підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. З огляду на викладене вище, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Орлова Олександра Олександровича задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Орлову Олександру Олександровичу строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2022 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Орлова Олександра Олександровича задовольнити. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 17 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин