Ухвала КАС ВС № 640/33160/21

УХВАЛА 19 квітня 2023 року м. Київ справа № 640/33160/21 адміністративне провадження № К/990/13148/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 640/33160/21 за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року, ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури, в якому просила: -визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №236 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки на загальні здібності та навички»; -визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури №2783к від 19 жовтня 2021 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №8 на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року з 21 жовтня 2021 року; -поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Святошинської окружної прокуратури Києва, Київська міська прокуратура (код ЄДРПОУ 02910019), або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 22 жовтня 2021 року; -зобов`язати уповноважену кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) призначити ОСОБА_1 новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; -стягнути з Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019) середній заробіток ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 22 жовтня 2021 року по день до моменту фактичного поновлення на роботі; -допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді прокурора Святошинської окружної прокуратури Києва, Київська міська прокуратура (код ЄДРПОУ 02910019), або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 22 жовтня 2021 року; -допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019) середній заробіток на користь ОСОБА_1 код (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць; -визнати недійсним запис №37 від 21 жовтня 2021 року про звільнення з займаної посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», зроблений на підставі наказу керівника Київської міської прокуратури №2783к від 19 жовтня 2021 року у трудовій книжці НОМЕР_2 ОСОБА_1 ; -стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн; -стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн та послуги банку 18,53 грн., разом 926,53 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 236 від 13 вересня 2021 року «Про неуспішне проходження атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки на загальні здібності та навички» ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Київської міської прокуратури №2783к від 19 жовтня 2021 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №8 на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року з 21 жовтня 2021 року. Поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №8 з 22 жовтня 2021 року. Стягнуто з Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9, код ЄДРПОУ 02910019) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22 жовтня 2021 року по 06 жовтня 2022 року у сумі 90 285,91 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів, відмовлено в повному обсязі. 13 квітня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме: - пункту 9 розділу ІІ Закону №113-ІХ - щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 у взаємозв`язку з пункту 7 розділу І, пункту 2 розділу V цього Порядку; - пункту 16 розділу ІІ Закону №113-ІХ - в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв`язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності чинного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про визначення нової дати (часу) іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (не набрання мінімального прохідного балу) та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності (не набрання мінімального прохідного балу); - пункту 17 розділу ІІ Закону №113-ІХ - в контексті підставності і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача; - пункту 7 розділу І Порядку № 221 про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора. Разом з тим, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а викладено правову позицію щодо питання застосування вказаних скаржником норм права. Відтак, зазначене свідчить, що скаржник просить сформувати висновок щодо застосування норм права у правовідносинах, стосовно яких вже наявний висновок Верховного Суду у справі №600/6322/21-а. Скаржник вказує, що постанова Верховним Судом у справі №600/6322/21-а прийнята за відмінних обставин справи, крім того, як вказує позивач, дана справа не є зразковою. Позивач зазначає, що в розглядуваній справі рішення про призначення ОСОБА_1 нової дати складання іспиту було прийнято Першою кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) беручи до уваги заяви позивача та медичну документацію долучену до заяви, яка є в матеріалах справи з додатками. Проте, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що у справі №600/6322/21-а судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), який відбувся 04 листопада 2020 року, позивач набрав 87 балів (вербальний блок - 88 балів, абстрактно-логічний - 86 балів), що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали). Того самого дня, 04 листопада 2020 року, позивач подав Першій кадровій комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Перша кадрова комісія) заяву з проханням надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (тобто після завершення тестування). Згідно з протоколом засідання Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року № 12, на цьому засіданні кадрова комісія розглядала, з-поміж іншого, заяви прокурорів щодо повторного проходження іспиту (другого етапу). За наслідками обговорення ця комісія ухвалила, зокрема і щодо позивача, рішення, за яким: «Заяви, в тому числі повторні, задовольнити, внести їх до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки». Так переглядаючи вказану справу, Верховний Суд вказав, що після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки), то кадрова комісія має ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрова комісія такого рішення (щодо позивача) не ухвалила. Натомість кадрова комісія ухвалила рішення за заявою прокурора (від 04 листопада 2020 року), яке, як виснував суд, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення). Як встановлено судом першої інстанції у справі № 640/33160/21, позивач складала іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки на загальні здібності та навички 04 листопада 2020 року, а із заявою позивачка зверталася 05 листопада 2020 року, в якій повідомляла про незадовільний стан здоров`я, оскільки перебувала на лікарняному з 02 листопада 2020 року по 07 листопада 2020 року. Тобто, скаржник також подала заяву після завершення тестування та про наявні обставини до його початку або під час проходження іспиту (до його завершення) не повідомляла. Отже, Верховний Суд вважає, що висновки Верховного Суду викладені у постанові 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а зроблені у подібних правовідносинах. Також Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 640/33160/21 за позовом ОСОБА_1 до П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів - повернути особі, яка її подала. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддяО.В. Калашнікова