Постанова 4854 № 420/17676/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17676/22 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 10.01.2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2022 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до адміністрації Державної прикордонної служби України (відповідач), у якому просив: - визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку його пенсії; - зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших i осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у складі грошового забезпечення у 2021 році з якого позивачу розраховується пенсія повинно бути визначене виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 місця календарного року, а не встановленого на 01.01.2018р. Отже, наявні підстави для оформлення та надання до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021р. для перерахунку його пенсії відповідно до ст. 63 Закону №2262-Х11. Відповідач проти позову заперечував мотивуючи відсутністю передбачених законом підстав для надання позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2021 року для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем Адміністрацією Державної прикордонної служби України подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач зазначив про недоведеність позивачем наявності у нього права на проведення перерахунку грошового забезпечення станом на 01.01.2021р., що враховується для проведення перерахунку його пенсії. На думку скаржника, розрахунковою величиною для обрахунку грошового забезпечення військовослужбовців починаючи з 01.03.2018р. є стала величина прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року. Також, як далі вказує апелянт, Кабінетом Міністрів України на час виникнення спірних правовідносин не встановлено іншого порядку обрахунку розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, в тому числі для військовослужбовців Державної прикордонної служби України, крім застосування прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2018 року як розрахункової величини для обчислення посадових окладів та окладів за військове звання військовослужбовців. Скаржник наголошує, що у позивача не виникло права на проведення перерахунку його пенсії, не виникло законних підстав для здійснення відповідачем перерахунку з 1 січня 2022 року розміру його грошового забезпечення, в тому числі перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням в якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Відтак, відмовляючи у наданні оновленої довідки позивачу, відповідач діяв правомірно. За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, представник позивача звернулась в інтересах ОСОБА_1 до відповідача з заявою від 19.08.2022 року, в якій просила скласти та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 року для перерахунку 01.02.2021 року пенсії заявника з урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення, яких посадовий оклад, оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХП та з урахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в первинній редакції) . Листом від 13.09.2022 року №11-28383/0/6-22-вих Адміністрацією Державної прикордонної служби України повідомлено позивачу, що підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає. Таким чином, позивачу фактично відмовлено у підготовці оновленої довідки, у зв`язку із чим ОСОБА_1 вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції фактично виходив з того, що згідно з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Відтак, суд першої інстанції вважав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Закон № 2262-ХІІ). Виходячи з приписів ч.3, ч.18 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні основні та додаткові види грошового забезпечення. У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Частиною 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Саме задля отримання в подальшому перерахунку пенсії у збільшеному розмірі, позивач звертався до відповідача із заявою щодо отримання оновленої довідки з визначенням складових грошового забезпечення з якого здійснюється перерахунок пенсії, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (в даному випадку станом на 01.01.2021р.), а не на 1 січня 2018р. Як визначено ч.ч. 2, 4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018р. Вказаною постановою, зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату її прийняття та до 24.02.2018р.) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки пояснювального характеру, відповідно в яких наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться. 21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Постанова №103). Пунктом 6 постанови №103 було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: «

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.». При цьому зміни до додатків 1, 12, 13, 14 не вносились. Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704, пункт 4 цієї Постанови визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відтак, п.6 Постанови №103 втратив чинність з 29.01.2020р., у зв`язку із чим відновлена дія п.4 Постанови №704 у редакції, до внесення відповідних змін до нього п.6 Постанови

103. Отже, з 29.01.2020р. розрахунковою величиною для визначення окладів є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня саме відповідного календарного року, а не на 1 січня 2018р. При цьому, суд першої інстанції при вирішення даної справи ґрунтовно врахував, що в силу вимог ст.6 Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III), який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, - базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно з приписами ч. 2 ст. 92 Конституції України, виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Судом першої інстанції в тому числі вірно було враховано до спірних правовідносин правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.08.2022 по справа № 440/6017/21, у постанові від 12.09.2022 по справі № 500/1813/21, згідно якого, прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року. У свою чергу, починаючи з 01.01.2020р., з набранням чинності ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 рік відповідно, не містив. Так само і в ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX відсутні такі застереження щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2022 рік відповідно. Отже, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. З урахуванням наведеного, враховуючи приписи ч.3 ст. 7 КАС України, а також зважаючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, колегія суддів вважає ґрунтовним висновок суду першої інстанції стосовно того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 294-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними зокрема в постановах від 14.09.2022 року у справі № 500/1886/21, від 19.10.2022 року у справі № 400/6214/21, тощо. Окрім того, Верховний Суд, у своїй постанові від 02.08.2022р. у справі №440/6017/21 щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зазначав, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік). При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним званням), на що суд першої інстанції ґрунтовно звернув увагу у своєму рішенні. В контексті надання оцінки доводам скаржника, судова колегія враховує, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (стаття 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік"); станом на 01 січня 2019 року встановлений в розмірі 1921 грн. (стаття 7 Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік»); станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн. (стаття 7 Закону України від 14.11.2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік"); станом на 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270,00 грн. (стаття 7 Закону України від 15.12.2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік»). З наведено слідує, що прожитковий мінімум для працездатних осіб кожного року зростає, та встановлений законом на 01.01.2018 року є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2021 року. В свою чергу, частина третя статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Застосовуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, колегія суддів доходить висновку, що п.4 постанови №704 з 29.01.2020 року має застосовуватись у наступній редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.». Підсумовуючи усе викладене вище, у зв`язку зі щорічною зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позивач має право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 року, розрахований шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії, що матиме наслідком збільшення розміру складових грошового забезпечення, оскільки як було зауважено вище, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на 1 січня 2021 року є більшим аніж встановлений на 01.01.2018р., з якого за даними відповідача ним застосовується при визначенні розміру посадового окладу військовослужбовців. Висновуючись з приводу спірних правовідносин, апеляційний суд також звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у Постанові від 9 червня 2022 року по справі №520/2098/19, де зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Міністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов`язку вчиняти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії. Відмова відповідача в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Саме про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах від 11.02.2021 року по справам № 240/11952/19, № 200/3757/20-а та № 200/3774/20-а. За вказаного, оскаржувана у даній справі відмова відповідача у наданні оновленої довідки є протиправною. В свою чергу, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок № 3-1). Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Виходячи з приписів Порядку № 3-1, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а. Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 та наявності підстав для зобов`язання відповідача вичинити такі дії. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що виготовлення оновленої довідки позивача в даному випадку можливе тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження списків від Головного управління Пенсійного фонду України, колегія суддів відхиляє, оскільки такі також спростовуються встановленими наведеними вище обставинами справи. Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, на висновки суду першої інстанції по суті позовних вимог не впливають, не свідчать про неправильне вирішення справи судом першої інстанції. Рішення суду першої інстанції, з огляду на викладене вище, відповідає вимогам ст.242 КАС України. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак враховуючи положення ч.1 ст.315, ст.316 КАС України колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі № 420/17676/22 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.