Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12978/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/12978/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року (м. Дніпро, суддя Ільков В.В.) у справі № 160/12978/22 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- встановив: У серпні 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач-1), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі третя особа), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ЄДРПОУ 0003268), щодо відмови у підготовці та неподанні до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 №2262-ХІІ та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2018 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших, осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 грудня 2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ЄДРПОУ 0003268), скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 19 листопада 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 грудня 2019 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку його основного розміру пенсії. Ухвалою суду від 27.09.2022 року клопотання Міністерства внутрішніх справ України про заміну неналежного відповідача на належних у справі №160/12978/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Залучено до участі у справі № 160/12978/22 в якості другого відповідача Національну поліцію України (далі відповідач-2) та Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі відповідач-3 або скаржник). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови скласти та подати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача за посадою або прирівняною посадою поліцейського, яку займав позивач на день звільнення з ГУНП в Дніпропетровській області, станом на листопад 2019 року за формою, встановленою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 «Про затвердження Порядку та затвердження грошового забезпечення Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням змiни розміру надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції для перерахунку пенсії з грудня 2019 року; - зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» станом на листопад 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з урахуванням зміни розміру надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції по посаді або прирівняної посаді поліцейського, яку займав позивач, на день звільнення з ГУНП в Дніпропетровській області, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 1 грудня 2019 р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що з 01.12.2019 року позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №988, № 260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач-3 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вимоги апеляційної скарги відповідача-3 мотивовано, зокрема тим, що станом на день звернення позивача із заявою до суду, Кабінет Міністрів України рішень щодо перерахунку пенсій колишнім працівникам поліції не приймав і списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, до скаржника не надходили. Скаржник вказує, що Постанова №103 не регулює порядок перерахунку пенсії для працівників Національної поліції України. Вказує, що в нього відсутні підстави для підготовки нової довідки про розмір грошового забезпечення щодо перерахунку пенсії позивача. З огляду на це, скаржник просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Позивач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. У відзиві представник відповідача наголошує, що апеляційне провадження було відкрито без наявності поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне провадження. Підтримує висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Відповідач-1, відповідач-2 та третя особа правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористались. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закону №2262-ХІІ). 14.06.2022 року позивач, через свого представника, звернувся до Міністерства внутрішніх справ України із заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про грошове забезпечення, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Листом від 21.06.2022 року Міністерство внутрішніх справ України повідомило позивача про те, що вони не є уповноваженим органом на видачу довідок для перерахунку пенсій для осіб, які звільнені з Національної поліції України. 14.06.2022 року позивач через свого представника звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про грошове забезпечення, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Листом від 22.06.2022 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомили позивача про те, що довідки готуються та подаються органам Пенсійного фонду України уповноваженим органом на підставі наданих списків. На даний час будь-якого рішення Кабінету Міністрів України щодо підвищення грошового забезпечення поліцейських не приймалось, інформація щодо перерахунку пенсій не надходила, тому для складання довідки про розмір грошового забезпечення немає законних підстав. Позивач, вважаючи, що йому протиправно відмовлено у наданні нової довідки про грошове забезпечення, звернувся до суду за захистом своїх прав. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог мотивоване тим, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. В свою чергу, оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано протиправним рішенням суду у справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 року, з 01.12.2019 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) позивач має право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановами №988, № 260 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ. Таким чином, довідка видається станом на листопад 2019 року, а отже з 01.12.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) виникли підстави для перерахунку пенсії позивача. Водночас, судом першої інстанції встановлено, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю, порушуються права позивача. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Щодо відкриття апеляційного провадження. Колегія суддів перевірила доводи позивача щодо безпідставного поновлення строку апеляційного оскарження та відкриття провадження у справі та зазначає наступне. Повний текст рішення суду першої інстанції від 26.10.2022 року по справі № 160/12978/22 отримано скаржником 31.10.2022 року та оскаржено 18.11.2022 року, тобто в межах строку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України. При цьому скаржником було сплачено судовий збір в сумі 1488 грн 60 коп., але допущено описку в призначенні платежу, а саме - в номері справи бракує одної цифри (а.с. 159), через що ухвалою суду від 07.12.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху для усунення вказаного недоліку. Копію ухвали було отримано скаржником двічі 23 грудня 2022 року поштою та 11.01.2023 року представником у суді. Ухвалою від 16.01.2023 року (отримана скаржником 20.01.2023 року) апеляційна скарга була повернута скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали від 07.12.2022 року. Разом з тим, скаржником подана заява про усунення недоліків з доказом сплати судового збору 19.01.2023 року (а.с. 242). 26.01.2023 року ГУНП в Дніпропетровській області вдруге подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції разом із заявою про поновлення строку. Апеляційну скаргу ухвалою від 07.03.2023 року було залишено без руху для усунення недоліків, а саме, надання доказів сплати судового збору та вказання інших причин пропуску строку апеляційного оскарження. На виконання вимог ухвали суду 13.03.2023 року подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначені вищенаведені обставини та міститься посилання на те, що скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з подання апеляційної скарги на рішення суду від 18.10.2022 року, а також на те, що справа протирічить сформованій судами правозастосовній практиці, а тому обмеження права на апеляційне оскарження через надзвичайний формалізм буде порушувати справедливий баланс інтересів між загальними інтересами суспільства та правами окремої людини. Також надано докази сплати судового збору 26.01.2023 року, який зараховано на бюджетний рахунок 27.01.2023 року (а.с. 245). Колегія суддів погодилась з таким обґрунтуванням, оскільки судовий збір фактично було сплачено ще під час подання первісної апеляційної скарги, яка була подана вчасно, скаржник виконав вимоги суду із затримкою, яку не можна вважати значною, дії скаржника були послідовними та направленими на реалізацію права на апеляційне оскарження рішення. Водночас, доводи представника позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо подання, на його думку, нової апеляційної скарги після оскарження ухвали від 16.01.2023 року про повернення апеляційної скарги в касаційному порядку, (яка повернута Верховним Судом), замість подання повторної скарги, - не мають процесуального значення, оскільки таких обмежень щодо оскарження Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено. Так, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачає, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Ця норма поширюється так само і на апеляційну скаргу у відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України. Таким чином, процесуальне законодавство не розрізняє «повторної» та «нової» апеляційної скарги, вирішальним є право особи на повторне звернення в порядку, встановленому законом. Отже, за таких обставин, колегія суддів вважає, що відкриття провадження за апеляційною скаргою ГУНП В Дніпропетровській області, що була подана до суду 26.01.2023 року, здійснено з дотриманням вимог процесуального права, без допущення правового пуризму, а тому доводи представника позивача з цього приводу апеляційним судом відхиляються. Щодо суті спору. Як слід з матеріалів справи, позивач з 2017 року є пенсіонером, який отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Він проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції) та Національній поліції та є пенсіонером Національної поліції України з 2017 року. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. За приписами частин першої, другої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на пункт 3 Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва в справі № 826/12704/18 від 14.05.2019 року, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, а тому, на його думку, з 01.12.2019 року позивач має право на перерахунок пенсії , виходячи з розміру складових, визначених постановами № 988, № № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ. З такими доводами погодився і суд першої інстанції. Втім, з таким правовим обґрунтуванням погодитися неможна, оскільки не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах правові висновки, викладені Верховним Судом у рішенні в зразковій справі 160/8324/19 та рішеннях Окружного адміністративного суду м. Києва у справах № 826/3858/18 і № 826/12704/18 (про визнання протиправними і нечинними пунктів 1-3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 і додатку № 5 Порядку № 45), оскільки останні стосуються пенсій військовослужбовців і прирівняних до них осіб - працівників органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсії вже призначені станом на 01.01.2016р. (у відношенні до міліціонерів) і 01.01.2018р. (у відношенні до військовослужбовців) відповідно. В свою чергу, оскільки положення п.3 постанови КМ України № 103 не поширюються на правовідносини позивача із відповідачем, з урахуванням того, що пенсію позивачу призначено по лінії Національної поліції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не мало правових підстав для оформлення та видачі позивачу нової довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на листопад 2019 року, адже згідно із п.3 постанови КМУ №103 перерахунку з 1 січня 2016 р. підлягали пенсії осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, до яких позивач не відноситься. У свою чергу, відсутність права у позивача на перерахунок пенсії свідчить про відсутність у відповідача-3 підстав для видання нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії. З цих підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають. Натомість, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. Згідно приписів ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 160/12978/22 скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.М. Панченко суддя С.М. Іванов суддя В.Є. Чередниченко