Постанова 4806 № 308/12336/22

Справа № 308/12336/22 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 07.04.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою його захисника адвоката Суботи М.І. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2023, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору. В оскарженій постанові судді від 17.01.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин. 10.09.2022, о 00 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Чоп, 824 км. ОСОБА_1 керуючи «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння від проходження освідчення в наркодиспансері відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Субота М.І. просить скасувати оскаржувану постанову від 17.01.2023, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що 10.09.22, о 01 год. 04 хв., ОСОБА_1 спав на спальному місці в автомобілі, перебуваючи на узбіччі автодороги. За наказом поліцейського, який його розбудив, проїхав вперед. Після чого щодо ОСОБА_1 було складено протокол ААБ № 027694. Захисник вказує, що направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Однак, поліцейський не вручив водієві направлення на проходження огляду встановленого зразка. В судовому засіданні в апеляційній інстанції, яке відбулося 24.03.2023 захисник Субота М.І. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Пояснив, що поліцейськими не дотримана процедура направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння. В судове засідання, яке було призначено на 07.04.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» від 30.03.2023. ОСОБА_2 07.04.2023 подав заяву про розгляд справи без його участі та ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Суботи М.І. задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за встановлених та викладених у постанові обставин, підтверджується зібраними у справі доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 027694 від 10.09.2022 ОСОБА_1 10.09.2022, о 00 год. 30 хв. на автодорозі Ктїв- Чоп, 824 км керуючи «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння від проходження освідчення в наркодиспансері відмовився. Чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. На відеозаписі, який міститься в матеріалах справи, у хронологічному порядку зафіксована подія, яка мала місце 10.09.2023 за участі ОСОБА_1 . Так, з відеоматеріалу слідує, що під час спілкування з водієм за наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння , працівники поліції запропонували йому пройти освідування на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, на що водій відповів категоричною відмовою. За це відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, зі змістом якого він ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395. При оцінці вищенаведених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності апеляційний суд, керуючись ч.1 ст.251 та ст.252 КУпАП, не має підстав не довіряти їм. Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних речовин чи лікарських препаратів. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного та наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція). Таким чином норми ПДР встановлюють у першу чергу обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього ПДР не містять. Відомості, які містяться у матеріалах справи у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Апеляційний суд також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не дотрималися вимог закону при направленні ОСОБА_1 на освідування. Відхиляючи твердження в цій частині, суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у матеріалах справи підтверджують те, що поліцейські діяли виключно у відповідності до приписів ст.266 КУпАП та згідно з вимогами Інструкції. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису слідує, що за наявності ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак, ОСОБА_1 категорично відмовився від освідування. Такі дії ОСОБА_1 були правильно розцінені працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена наявними у справі вищенаведеними письмовими та відеодоказами, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни оскарженого судового рішення в апеляційній скарзі, не вказується та під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Тому, оскаржувана постанова місцевого суду від 17.01.2023 щодо ОСОБА_1 , як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а подана захисником Суботою М.І. апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Суботи М.І. залишити без задоволення, а винесену щодо ОСОБА_1 постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.01.2023 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.В. Фазикош