Постанова 4821 № 705/3380/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/577/23Головуючий по 1 інстанції Справа № 705/3380/20 Категорія: на ухвалу Линдюк В.С. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Нерушак Л.В. ( суддя - доповідач ) Суддів Бородійчука В.Г., Гончар Н.І. Секретар Ярошенко Б.М. учасники справи: позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; відповідач КП «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3»; особа, яка подає апеляційну скаргу ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 15 березня 2023 року в частині про застосування заходу процесуального примусу, постановлену під головуванням судді Линдюка В.С.,15.03.2023 року у Ватутінському міському суді Черкаської області, у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» про захист прав споживачів, - в с т а н о в и в : У провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» про захист прав споживачів. Суд першої інстанції вважав, що 14.03.2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» було подано заяву про відвід головуючому у справі судді Линдюку В.С., яка мотивована її упевненістю, що присутність судді Линдюка В.С. у Ватутінському міському суді Черкаської області призвела до повного морального розкладання всього колективу суду, оскільки він є основним пособником такої поведінки працівників апарату даного суду, так як саме за його перебування в суді там розпочалась повна аморальщина, доказом чого є фотокартки працівників суду І. Пересунько, які розміщені під час робочого часу в соцмережі Фейсбук, та підтримка зухвалої поведінки колеги з боку заступника керівника апарату суду О. Вечірко та секретаря судді В. Линдюка В. Руденко. За таких вказаних обставин, ОСОБА_1 не вбачає можливості сподіватись на справедливість та законність розгляду її справи даним судом, що вона і вказала у поданій заяві. Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 15 березня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюка В.С. від участі в розгляді цивільної справи № 705/3380/20. Застосовано відносно ОСОБА_1 захід процесуального примусу у виді штрафу. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 в дохід Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн., що відповідає 1 (одному) прожитковому мінімуму для працездатних осіб на час постановлення даної ухвали. Копії даної ухвали направлено ОСОБА_1 та до Державної судової адміністрації України, в порядку визначеному ст.ст. 148, 431 ЦПК України, для звернення до виконання. Роз?яснено, що строк пред`явлення даної ухвали суду в частині застосування заходу процесуального примусу шляхом накладення штрафу до виконання становить 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила ухвалу суду в частині застосування заходу процесуального примусу в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник ОСОБА_1 вказує, що в електронному кабінеті відсутня заява про відвід судді В. Линдюка від 14.03.2023 року. Натомість, 14.03.2023 року позивач ОСОБА_3 у цивільній справі № 705/3380/20 через електронний кабінет подала лише заяву про залишення позову без розгляду, що підтверджено постановленням ухвали від 16.03.2023 року. Посилаючись на вказану заяву, ОСОБА_1 вважає, що суддя Линдюк В.С. застосував заходи процесуального примусу щодо заяви про відвід, яку ОСОБА_1 не подавала до суду. На думку ОСОБА_1 , вказане свідчить про безпрецедентну свавільну поведінку судді В. Линдюка, який чинить дії, що не просто підривають довіру до судової влади, а знищують поняття законності та верховенства права, вважає скаржник. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 15 березня 2023 року в частині застосування заходу процесуального примусу відносно ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 2 684 грн., що відповідає 1 (одному) прожитковому мінімуму для працездатних осіб на час постановлення даної ухвали. Просить постановити окрему ухвалу суду, якою довести до відома Вищої ради правосуддя про допущені при вирішенні вказаної цивільної справи порушення норм процесуального права суддею Ватутінського міського суду Черкаської області ОСОБА_4 . Сторони в судове засідання не з?явились. Повідомлені належним чином про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується даними судових повісток про вручення. 04 квітня 2023 року від ОСОБА_5 на адресу апеляційного суду надійшла заява, сформована в системі »Електронний суд» про розгляд справи 18.04. 2023 року о 14 год. без її участі Заслухавши суддю - доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно до положень частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що у провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» про захист прав споживачів. Ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 15.03.2023 року відмовлено у задоволенні відводу та застосовано заходи процесуального примусу стосовно ОСОБА_1 . Застосовуючи захід процесуального примусу стосовно ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що 14.03.2023 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід головуючому у справі судді Линдюку В.С., який оцінено як безпідставний відвід судді, який спрямований на перешкоджання розгляду справи № 705/3380/20 суддею Ватутінського міського суду Черкаської області Линдюком В.С. Суд першої інстанції вказав, що дії позивача не лише не відповідають завданням, а суперечать засадам цивільного судочинства, та розцінюються судом як зловживання процесуальними правами, що зумовлює необхідність застосування судом заходів процесуального примусу. Отже, колегією суддів апеляційного суду встановлено, що, застосовуючи захід процесуального примусу до ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що у поданій заяві про залишення без розгляду міститься і заява про відвід судді Линдюка В.С., яка нібито надійшла на адресу суду 14.03.2023 року, та недобросовісністю ОСОБА_1 , яка безпосередньо нехтує своїми права щодо подання безкінечних заяв про відвід суддям. Так, ч. 2 ст. 43 ЦПК України визначено обов`язки учасників справи, які зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строк, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно ч. 3 ст. 43 ЦПК України передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Суд зобов?язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України). Проте, як вбачається із наданих матеріалів справи, ОСОБА_1 не було подано заяви до суду про відвід судді Линдюка В.С. 14.03.2023 року, оскільки матеріали справи такої заяви не містять, на що і посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Так, в матеріалах справи міститься лише заява ОСОБА_1 від 14.03.2023 року про залишення позову без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 березня 2023 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» про захист прав споживачів, в частині позовних вимог ОСОБА_1 . Колегія суддів апеляційного суду вважає за важливе вказати, що суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовні вимоги у справі № 705/3380/20 в частині щодо позовних вимог ОСОБА_1 , не застосовував захід процесуального примусу з підстав, поданої позивачем заяви від 14.03.2023 року про залишення позову без розгляду. Згідно ст. 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом, у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов?язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Частиною 1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф. Відповідно до п.1 ч.1 ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуального обов`язку. Згідно до ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу. Отже, у разі постановлення судом ухвали про застосування заходів процесуального примусу до учасника справи у виді стягнення штрафу за невиконання процесуальних обов`язків чи зловживання процесуальними правами, суд повинен обґрунтовано мотивувати в своїй ухвалі, про недобросовісність виконання учасника процесу (в даному випадку ОСОБА_1 ) процесуальних обов`язків чи зловживання процесуальними правами. Приймаючи до уваги, що ухвала суду першої інстанції мотивована безпосередньо зловживанням процесуальним правами ОСОБА_1 у зв`язку з поданням суду заяви про відвід судді Линдюка В.С., враховуючи відсутність безпосередньо заяви про відвід судді від 14.03.2023 року в матеріалах справи, на яку посилається суд першої інстанції, то колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про безпідставність застосування процесуального примусу до ОСОБА_1 . У зв`язку з вище викладеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 148 ЦПК України, щодо повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, тому безпідставним є накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 2684 гривні. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду не вбачає передбачених процесуальним законом підстав для накладення на ОСОБА_1 штрафу, тому ухвала Ватутінського міського суду Черкаської області від 15 березня 2023 року в частині застосування заходу процесуального примусу підлягає скасуванню в оскаржуваній частині. Стосовно доводів апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали щодо головуючого судді суду першої інстанції Линдюка В.С. за порушення норм процесуального права, то апеляційний суд враховує наступне. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Відповідно до ч. 8 та ч. 10 ст. 262 ЦПК України окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Доводи ОСОБА_1 щодо винесення окремої ухвали в порядку ст. 262 ЦПК України, на переконання суду, є не обґрунтовані та не підтвердженні належними доказами для їх винесення. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що ст. 262 ЦПК України не встановлено процесуального обов`язку суду постановляти окрему ухвалу. Постановлення окремої ухвали є правом суду у разі встановлення судом підстав для окремої ухвали. Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2018 року в справі № 761/32388/13-ц дійшов висновку, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком. Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали в порядку ст. 262 ЦПК України із за необґрунтованості доводів скаржника в цій частині апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 15 березня 2023 року в частині про застосування заходу процесуального примусу скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Л.В. Нерушак Судді В. Г. Бородійчук Н.І. Гончар