Ухвала КАС ВС № 420/1174/23

УХВАЛА 18 квітня 2023 року м. Київ справа №420/1174/23 адміністративне провадження № К/990/13141/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Пасічник С.С., суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року про забезпечення позову та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 13 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга, в якій відповідач просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року про забезпечення позову та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року про залишення її без змін й прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» про забезпечення позову. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначав, що, забезпечуючи позов, суди не навели мотивів, за яких прийшли до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або про те, що їх відновлення стане неможливим чи утрудненим без вжиття таких заходів. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини. Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати недійсним і скасувати розпорядження відповідача від 19 cічня 2023 року №16-р (внутрішній номер №1152345) про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), реєстраційний номер 990208201800073 від 07 грудня 2018 року; визнати недійсним і скасувати розпорядження відповідача від 19 січня 2023 року №16-р (внутрішній номер №1152353) про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та пері (без додавання спирту), реєстраційний номер 990209202100030 від 16 квітня 2021 року. Крім того, разом із адміністративним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» подано і заяву про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити його шляхом: 1) зупинення дії розпоряджень ГУ ДПС в Одеській області щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, окрім сидру та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990208201800073 від 07 грудня 2018 року, а також ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990209202100030 від 16 квітня 2021 року; 2) заборони ГУ ДПС в Одеській області, а також іншим особам ДПС України здійснювати будь-які дії, спрямовані на анулювання і припинення дії ліцензій позивача, виданих на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а саме: ліцензії на виробництво реєстраційний номер 990108202100101 від 17 вересня 2021 року та ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 15270414202000983 від 19 березня 2020 року; 3) заборони ГУ ДПС в Одеській області, а також іншим особам ДПС України здійснювати будь-які дії, спрямовані на проведення будь-яких перевірок ТОВ «Югвинпром» до набрання законної сили рішенням у даній справі. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» про забезпечення позову задоволено частково: зупинено дію розпоряджень ГУ ДПС в Одеській області щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без дотавання спирту) реєстраційний номер 990208201800073 від 07 грудня 2018 року та ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 990209202100030 від 16 квітня 2021 року; заборонено ГУ ДПС в Одеській області, Державній податковій службі України здійснювати дії, спрямовані на анулювання та припинення дії ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром», виданих на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а саме ліцензії на виробництво реєстраційний номер 990108202100101 від 17 вересня 2021 року та ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 15270414202000983 від 19 березня 2020 року; в задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено. При цьому, приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Як передбачено частиною 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, серед іншого, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або ж нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Отже, системний аналіз наведених вище процесуальних норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Водночас суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, інститут забезпечення позову є однією із гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист особи, який неможливий без негайного втручання суду. Одночасно суди зазначили, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах заявлених позовних вимог, бути адекватними та співмірними з ними. При цьому, «співмірність» передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. «Адекватність» заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналогічна правова позиція висловлена і в постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі №640/31850/20. В той же час суди враховували, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість адміністративного позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, необхідно враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких заходів мати незворотні наслідки. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі №420/5553/18, від 29 січня 2020 року у справі №640/9167/19, від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20, від 11 січня 2022 року у справі №640/18852/21 та від 28 липня 2022 року у справі №640/31850/20. У даній справі при вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову суди встановили, що позивач для здійснення господарської діяльності має відповідні ліцензії, що видані ДПС України: від 17 вересня 2021 року №990108202100101 на виробництво алкогольних напоїв, від 19 березня 2020 року №15270414202000983 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), від 16 квітня 2021 року №990209202100030 на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту) та від 07 грудня 2018 року 990208201800073 на право оптової торгівлі алкогольними напоями, окрім сидру та перрі (без додавання спирту). У той же час, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» зареєстровані наступні види діяльності (згідно з код КВЕД): виробництво виноградних вин (11.02), виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів (11.04), вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), вирощування винограду (01.21), дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (11.01), оптова торгівля напоями (46.34), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39). Як вже зазначалось, предметом спору у даній справі є визнання недійсним та скасування розпоряджень ГУ ДПС в Одеській області від 19 січня 2023 року №16-р (внутрішній номер №1152345) щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та пері (без додавання спирту), реєстраційний номер 990208201800073 від 07 грудня 2018 року та від 19 січня 2023 року №16-р (внутрішній номер №1152353) щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та пері (без додавання спирту), реєстраційний номер 990209202100030 від 16 квітня 2021 року. Відповідно до інформації, зазначеної у витязі з розпорядження від 19 січня 2023 року №16-р, в графі про підстави анулювання вказано про наявність акту, що засвідчує факт відмови суб`єкта господарювання та/або його посадових (службових) осіб (його представника або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 ПК України. Так, порядок анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95-BP). Згідно зі статтею 3 Закону №481/95-BP ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання. За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, анулюванням ліцензії вважається позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії. Врахувавши наведене вище в сукупності, суди дійшли переконання про наявність визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, адже в протилежному випадку може ускладнитись або унеможливитись поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, оскільки, зважаючи на види його діяльності, анулювання відповідних ліцензій позбавить Товариство права здійснювати останню як таку та може призвести до розриву господарських зв`язків й вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення його господарської діяльності взагалі (у випадку ухвалення позитивного рішення суду). Водночас суди не залишили поза увагою й те, що ухвалою суду від 19 січня 2023 року відкрито провадження у справі №420/771/23 за позовом ТОВ «Югвинпром» до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу від 12 січня 2023 року №115-п про проведення фактичної перевірки, у зв`язку із чим працівниками податкового органу в подальшому був складений акт, що став підставою для прийняття оскаржуваних розпоряджень, а тому у випадку задоволення позовних вимог ТОВ «Югвинпром» та визнання протиправним і скасування наказу від 12 січня 2023 року №115-п про проведення перевірки дана обставина може слугувати підставою і для скасування рішень, прийнятих відповідачем за наслідками перевірки цього Товариства. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року про забезпечення позову та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвинпром» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпоряджень, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.А. Васильєва