Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14010/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14010/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В., суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 160/14010/22 (суддя І інстанції Верба І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову в призначенні пенсії від 28.04.2022 року № 0456500112221; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області врахувати до пільгового стажу її роботи періоди з 11.08.1992 року по 18.01.1993 року, з 19.01.1993 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 30.11.2003 року, з 01.12.1994 року по 11.12.2006 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту звернення за призначенням пенсії, тобто з 27.04.2022 року, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, з урахуванням висновків суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 160/14010/22 позов задоволений частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо не зарахування позивачу періодів роботи з 19.01.1993 року по 10.03.1994 року (00 років 10 місяців 22 дні), з 11.03.1994 року по 31.12.1998 року (03 роки 04 місяці 16 днів), з 01.01.1999 року по 15.01.2003 року (02 роки 03 місяців 18 днів), з 16.01.2003 року по 30.11.2003 року (00 років 09 місяців 16 днів), з 01.12.2003 року по 11.12.2006 року (02 роки 07 місяців 17 днів). Визнано протиправним і скасовано рішення відповідача-2 від 28.04.2022 року № 045650012221 про відмову у призначенні пенсії позивачу. Зобов`язано відповідача-2: - зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періодів роботи з 19.01.1993 року по 10.03.1994 року (00 років 10 місяців 22 дні), з 11.03.1994 року по 31.12.1998 року (03 роки 04 місяці 16 днів), з 01.01.1999 року по 15.01.2003 року (02 роки 03 місяців 18 днів), з 16.01.2003 року по 30.11.2003 року (00 років 09 місяців 16 днів), з 01.12.2003 року по 11.12.2006 року (02 роки 07 місяців 17 днів); - повторно розглянути заяву позивача від 27.04.2022 року про призначення пенсії з урахуванням досягнення заявником віку, що дає право на призначення пенсії, та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 242 КАС України і просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В частині відмови у задоволенні позову рішення суду І інстанції не оскаржене. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 27 квітня 2022 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою і документами на призначення пенсії відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Рішенням від 28.04.2022 року № 0456500112221 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та відмовлено в призначенні пенсії. Відмова мотивована тим, що у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи, оскільки до пільгового стажу роботи не зараховано періоди роботи, зазначені в уточнюючих довідках від 15.02.2022 року № 52/ВК-6, № 52/ВК-7, № 52/ВК-8 та додатку № 1 до довідки від 15.02.2022 року № 52/ВК-6, додатку № 2 до довідки 15.02.2022 року № 52/ВК-7, додатку № 3 до довідки 15.02.2022 року № 52/ВК-8. Пенсійним органом зазначено, що оскільки довідки не відповідають порядку, передбаченому чинним законодавством, згідно з Додатком 5 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою від 12.08.1993 року № 637), а саме, прізвище, зазначене у довідках, не відповідає паспортним даним заявниці. Крім того, до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 22.09.1995 року № 303 відсутній додаток з переліком посад за Списком № 2, яким підтверджено право на пільгове забезпечення. У довідці від 15.02.2022 року № 52/ВК-8 позиція робочого місця (поз.14.5а) не відповідає позиції в переліку посад за Списком № 2 до наказу про атестацію від 21.07.2006 року №

237. У графі «Додатковий коментар» зазначено: відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» оскільки заявниця не досягла пенсійного віку та через відсутність необхідного пільгового стажу. Не погоджуючись із такою відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з цим позовом. Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив, що ГУ ПФУ в Рівненській області передчасно здійснено дійшов висновку про відсутність необхідного віку у позивача, та відсутність підстав для зарахування відповідних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 2, а відповідно, безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Суд визнав протиправним і скасував рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 28.04.2022 року № 045650012221. Щодо періоду роботи з 11.08.1992 року по 18.01.1993 року суд відмовив позивачу у зарахуванні цього періоду роботи. з огляду на відсутність належних доказів. Також за висновком суду не підлягають задоволенню вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити пенсію, оскільки вказані вимоги є передчасними та зазначеним діям передує належний розгляд заяви про призначення пенсії та прийняття відповідного рішення. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України апеляційний розгляд справи здійснено в межах доводів і вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині задоволення позову. Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи. 21 квітня 2021 року Верховним судом розглянуто зразкову справу № 360/3611/20 та прийнято відповідне рішення, що набрало законної сили 3 листопада 2021 року після перегляду в апеляційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, якою змінено мотивувальну частину рішення. У зазначеному рішенні Верховного Суду визначено ознаки типової справи, а саме: 1) позивач особа, яка: звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23.01.2020 року з підстав, визначених статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»; на момент звернення досягла: чоловіки 55 років, жінки 50 років; набула стаж роботи, визначений статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення»; б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії. Суд апеляційної інстанції вважає, що передана на розгляд колегії суддів справа підпадає під ознаки типової справи, визначені у рішенні Верховного Суду. За таких обставин суд апеляційної інстанції при вирішенні даної справи застосовує правові висновки Великої Палати, викладені у зразковій справі № 360/3611/20, рішення в якій набрало законної сили та які полягають у такому. 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах». За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років. Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення). Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII. У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ). Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий у 55 років. Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду при перегляді зразкової справи дійшла висновку, що таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). При цьому, Велика Палата Верховного Суду також послалась на правовий висновок, сформульований нею раніше у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Отже, з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 360/3611/20, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, а тому жінки мають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2 після досягнення 50 років. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846. Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку. Підпунктом 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. Підпунктом 2 пункту 4.2. Порядку № 22-1 передбачено що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Відповідно до п. 3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. За унормуванням п. 1.8, 1.9 Порядку 22-1 звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший. Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця. Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Правилами п. 3 Порядку № 383 обумовлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. Отже, лише за відсутністю у трудовій книжці відповідних записів про фактичну роботу у шкідливих умовах протягом повного робочого дня, для призначення пенсії на пільгових умовах необхідне додаткове підтвердження наявності пільгового стажу підтверджується уточнюючими довідками з підприємства. Позивачем для призначення пенсії надано були надані довідки від 15.02.2022 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній: 1) № 52/ВК-6: - період з 19.01.1993 року по 10.03.1994 року (00 років 10 місяців 22 дні) у виробництві: Металообробка. Інші професії з металообробки за професією, посадою: полірувальника усіх найменувань, зайнятого поліруванням виробів з металу із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, що передбачена Списком № 2 розділ ХІV підрозділ 12 пунктом «а» шифр професії 2151200а-16799. Підстава: особова картка, ЄТКС, особові рахунки, постанова Кабінету Міністрів України СРСР від 26.01.1991 року № 10, наказ про атестацію від 22.09.1995 року № 303 підписаний головним експертом з труда ОСОБА_2 ; - період з 11.03.1994 року по 31.12.1998 року (03 роки 04 місяці 16 днів) у виробництві: Металообробка. Інші професії з металообробки за професією, посадою: полірувальники всіх найменувань, зайняті поліруванням виробів з металу із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, що передбачена Списком № 2 розділ ХІV підрозділ 12 пунктом «а» шифр професії 2151200а-16799. Підстава: особова картка за формою Т2, ЄТКС, постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 162, наказ про атестацію від 22.09.1995 року № 303; 2) № 52/ВК-7: - період з 01.01.1999 року по 15.01.2003 року (02 роки 03 місяців 18 днів) у виробництві: Металообробка. Інші професії з металообробки за професією, посадою: полірувальники всіх найменувань, зайняті поліруванням виробів з металу із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, що передбачена Списком № 2 розділ ХІV підрозділ 12 пунктом «а» шифр професії 2151200а-16799. Підстава: особова картка, ЄТКД, особові рахунки, постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, накази про атестацію від 22.09.1995 року № 303, від 18.09.2001 року № 309; - період з 16.01.2003 року по 30.11.2003 року (00 років 09 місяців 16 днів) у виробництві: Металообробка. Інші професії з металообробки за професією, посадою: полірувальники всіх найменувань, зайняті поліруванням виробів з металу із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, що передбачена Списком № 2 розділ ХІV підрозділ 12 пунктом «а» шифр професії . Підстава: особова картка, ЄТКД, особові рахунки, постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, наказ про атестацію від 18.09.2001 року № 309; 3) № 52/ВК-8: - період з 01.12.2003 року по 11.12.2006 року (02 роки 07 місяців 17 днів) у виробництві: Оброблення металу. Покриття металів гальванічним способом за професією, посадою: гальваніки, що передбачена Списком № 2 розділ ХІV підрозділ 5 пунктом «а» поз.14.5а. Підстава: особова картка, ЄТКД, особові рахунки, постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, накази про атестацію від 18.09.2001 року № 309, від 21.07.2006 року №

237. На підтвердження повної зайнятості на роботах з шкідливими і важкими умовами праці позивачем до довідок надані додатки. ГУ ПФУ в Рівненській області, розглянувши заяву позивача від 27.04.2022 року та додані до неї документи, не зарахувало до пільгового стажу періоди роботи, зазначені в уточнюючих довідках від 15.02.2022 року № 52/ВК-6, № 52/ВК-7, № 52/ВК-8 та додатку № 1 до довідки від 15.02.2022 року № 52/ВК-6, додатку № 2 до довідки 15.02.2022 року № 52/ВК-7, додатку № 3 до довідки 15.02.2022 року № 52/ВК-8, оскільки довідки не відповідають порядку, передбаченому чинним законодавством, а саме: згідно з Додатком 5 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого Постановою № 637 від 12.08.1993 року) прізвище, зазначене у довідках не відповідає паспортним даним заявниці. Крім того, в оскарженому рішенні відповідача-2 зазначено, що: - до наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці від 22.09.1995 року № 303 відсутній додаток з переліком посад за Списком № 2, яким підтверджено право на пільгове забезпечення; - у довідці від 15.02.2022 року № 52/ВК-8 позиція робочого місця (поз.14.5а) не відповідає позиції в переліку посад за Списком № 2 до наказу про атестацію від 21.07.2006 року №

237. Апеляційний суд зазначає, що довідками визначено право позивача на зарахування до пільгового стажу наступних періодів роботи: 1) довідка від 15.02.2022 № 52/ВК-6: період з 19.01.1993 року по 10.03.1994 року (00 років 10 місяців 22 дні) та період з 11.03.1994 року по 31.12.1998 року (03 роки 04 місяці 16 днів); 2) довідка від 15.02.2022 року № 52/ВК-7: період з 01.01.1999 року по 15.01.2003 року (02 роки 03 місяців 18 днів) та період з 16.01.2003 року по 30.11.2003 року (00 років 09 місяців 16 днів); 3) довідка від 15.02.2022 року № 52/ВК-8: період з 01.12.2003 року по 11.12.2006 року (02 роки 07 місяців 17 днів). Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 (у редакції чинній на момент розгляду заяви про призначення пенсії) у довідці має бути вказано: - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; - професія або посада; - характер виконуваної роботи; - розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Колегія суддів зазначає, що довідки 15.02.2022 року № 52/ВК-6, № 52/ВК-7, № 52/ВК-8 містять всю інформацію, яка повинна міститися у довідках відповідно до пункту 20 Порядку № 637, як правильно визначив суд І інстанції. Доказів того, що зазначені довідки оскаржувались у судовому порядку та визнавались недійсними, матеріали справи не містять. Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі наявні документи, необхідні для призначення пенсії. Крім того, відповідно до довідки форми ОК-5 трудовий стаж зараховано позивачеві як спеціальний стаж та позначено кодом «ЗПЗ013Б1», а саме: - 1998 рік (код 20201769): 12 місяців; - 2000 рік (код 20201769): 10 місяців; - 2001 рік (код 20201769): 12 місяців; - 2002 рік (код 20201769): 12 місяців; - 2003 рік (код 20201769): 6 місяців; - 2003 рік (код 32495626): 6 місяців; - 2004 рік (код 32495626): 12 місяців; - 2005 рік (код 32495626): 12 місяців; - 2006 рік (код 32495626): 12 місяців. Апеляційний суд зазначає, що не узявши до уваги, за формальними неточностями, подані позивачем уточнюючи довідки 15.02.2022 року № 52/ВК-6, № 52/ВК-7, № 52/ВК-8 відповідач-2 не зарахував до пільгового стажу періоди роботи з 19.01.1993 року по 10.03.1994 року (00 років 10 місяців 22 дні), з 11.03.1994 року по 31.12.1998 року (03 роки 04 місяці 16 днів), з 01.01.1999 року по 15.01.2003 року (02 роки 03 місяців 18 днів), з 16.01.2003 року по 30.11.2003 року (00 років 09 місяців 16 днів), з 01.12.2003 року по 11.12.2006 року (02 роки 07 місяців 17 днів), чим порушено права та інтереси позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем-2 протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу роботи за Списком № 2 зазначені вище періоди її роботи. Записами у трудовій книжці позивача та відповідними довідками підтверджено характер роботи позивача за спірний період, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №

2. Отже колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини 6 статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року в адміністративній справі № 160/14010/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак суддя І.В. Юрко