Ухвала КЦС ВС № 705/2159/19

Ухвала 17 квітня 2023 року м. Київ справа № 705/2159/19 провадження № 61-4377 ск 23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ступак Ольги В`ячеславівнивід участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу про надання відпустки, стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 07 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», ОСОБА_1 звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Ватутінського міського суду Черкаської області від 07 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у зазначеній справі. Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Ватутінського міського суду Черкаської області від 07 грудня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: запропоновано заявниці сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 429,44 грн, надати уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням повного найменування та місцезнаходження Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго». У квітні 2023 року, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Ступак О. В. від участі у розгляді зазначеної справи. У своїй заяві про відвід заявник посилається на пункт 5 частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та зазначає, що суддя Ступак О. В. має сумнівну репутацію, яка полягає у її недоброчесності. Крім цього заявник вказує на те, що суддя Ступак О. В. вже приймала участь у розгляді цієї справи, що викликає сумніви у її неупередженості та об`єктивності. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому статтею 40 ЦПК України, іншому судді. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 12 квітня 2023 року) визначено суддю Пророка В. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 . Суддя Пророк В. В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України заявив про свій самовідвід від розгляду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ступак О. В. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року заяву Пророка В. В. про самовідвід задоволено. Автоматизованою системою документообігу суду (протокол автоматизованого розподілу судової справі між суддями від 13 квітня 2023 року) визначено суддю Петрова Є. В. для розгляду зазначеної заяви ОСОБА_1 . Заява ОСОБА_1 про відвід судді задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Неупередженість судді, як правило, означає відсутність його упереджень та необ`єктивності, що може бути перевірено за допомогою двох тестів: а) суб`єктивного, що враховує особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто визначає, чи мав суддя будь-які особисті упередження, або чи був він об`єктивним у справі; б) об`єктивного, що вимагає встановлення того, чи забезпечив сам суд, а також конкретний склад суду у справі, незалежно від персональної поведінки будь-кого з його членів, достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості. При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», № 17056/06 від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», № 16812/17 від 18 липня 2019 року). У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Вивченням матеріалів касаційного провадження та змісту заяви про відвід встановлено, що заявник не вказав будь-яких об`єктивних і обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України. Заява ОСОБА_1 про відвід обґрунтована тим, що суддя Ступак О. В. не може повторно брати участь у розгляді цієї справи. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, яка прийнята за результатами перегляду ухвали Христинівського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2021 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 705/2159/19 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України (касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню). Тож, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В. відмовив у відкритті касаційного провадження на інше процесуальне рішення у цій справі. Доводи заяви про відвід щодо повторної участі судді Ступак О. В. у розгляді справи № 705/2159/19 є необґрунтованими, оскільки зводяться до незгоди заявниці із постановленою суддями ухвалою про відмову у відкритті касаційного провадження на інше процесуальне рішення у цій справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Ступак О. В. виявляє особисту упередженість або демонструє заінтересованість у результаті розгляду справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальними і не можуть бути підставою для відводу судді. Враховуючи, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ступак О. В. не ґрунтуються на вимогах закону і не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді, не доводять наявність у судді прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи, тому підстави для відводусудді відсутні. Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ступак Ольги В`ячеславівни від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про визнання протиправними дій щодо ненадання додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, зобов`язання внести зміни до наказу про надання відпустки, стягнення заробітної плати за два дні додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, визнання незаконними та скасування наказів «Про зміни до штатного розпису, скорочення чисельності працівників» та «Про припинення трудового договору (контракту)», визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Петров