Постанова 4850 № 360/1026/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2023 року справа №360/1026/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 360/1026/22 (головуючий І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про призначення пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області розглянути заяву позивача про призначення виплати пенсії, подану 10.11.2020, та прийняти вмотивоване рішення відповідно до вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. В обґрунтування позову зазначила, що 10.11.2020 представник заявника через електронний кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України звернувся до відповідача з заявою від 10.11.2020 про призначення пенсії, засвідченою нотаріально в Державі Ізраїль та легалізованою печаткою апостиль у відповідності до Гаазької Конвенції, надавши всі необхідні документи. Проте відповідач в своєму рішенні від 25.10.2021 відмовив в призначенні пенсії, чим грубо порушив права та законні інтереси позивача. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.11.2020 про призначення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2020 про призначення пенсії, з урахуванням правових висновків, викладених в рішенні суду. Вирішено питання судових витрат по справі. Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. За даними підсистеми Призначення та виплата пенсій (ППВП) ІКІС ПФУ позивач на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області не перебуває, виплат не отримує. Заява від 10.11.2020 та документи на ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області не надходили. Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області не може бути належним відповідачем по справі, оскільки рішення про відмову в призначенні пенсії, яке оскаржує позивач у своїй позовній заяві, не виносило, заява про призначення пенсії не надходила. За заявою від 10.11.2020 рішень управлінням не приймалося, лист-відповідь від 25.10.2021 вих. № 4311-4449/М-02/8-1200/21 надано в порядку приписів Закону України Про звернення громадян. Також позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив про відсутність справи в паперовому вигляді та що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду. Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Також, щодо інституту відновлення втраченого судового провадження в адміністративній справі у зв`язку з запровадженням ЄСІТС зазначено, що втрата судового провадження стосується справ, які були сформовані в паперовій формі. Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи. Отже, враховуючи зазначений лист Верховного Суду, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю та 19.05.1999 прийнята на консульський облік в консульському відділі Посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданим 28.03.1998 органом 1200. До виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю позивачка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , що не є спірним питанням у даній справі. 10.11.2020 представник позивача через електронний кабінет веб-порталу Пенсійного фонду України звернувся до відповідача за нотаріально посвідченою довіреністю від імені ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії. До заяви додано: ордер та документи, що підтверджують адвокатські повноваження представника, посвідчення особи, ІПН, копію трудової книжки, копію диплому, лист ПФУ № 13349.Ф-11 від 13.06.2018, лист УДМС України в Луганській області № 4401.3.3-13081.44.1-20 від 17.09.2020, заяву про нарахування пенсії на банківський рахунок, заяву про призначення пенсії. Листом від 23.11.2020 № 340-350/Ф-02/8-1216/20 УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області повідомило представника позивача, що 10.11.2020 за вхідним номером 350/Ф-1216-20 на вебпортал Пенсійного фонду України надійшов лист юридичного офісу № 2939 від 10 листопада 2020 року, підписаний від імені ОСОБА_1 , яка постійно проживає в державі Ізраїль, представником за дорученням В.Меламедом про призначення пенсії ОСОБА_1 . До листа додано: копію ордера на надання правничої (правової) допомоги; копію посвідчення адвоката України на ім`я ОСОБА_2 (№ 21495); копію про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21495 від 29.05.1997; копію посвідчення громадянки Ізраїлю на ім`я ОСОБА_3 ; копію картки платника податків ОСОБА_1 , виданої 26.12.1996 головним управлінням ДПС у Запорізькій області; копію трудової книжки без номеру, дата заповнення 01.04.1970; копію диплому серії НОМЕР_2 , дата заповнення 28.02.1970; копія листа ПФУ № 13349/Ф-11 від 13.06.2018; копію листа Управління Державної міграційної служби України в Луганській області № 4401.3.3-13081/44.1-20 від 17.09.2020; копію заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 10.11.2020; копію заяви ОСОБА_1 від 10.11.2020 про призначення пенсії за віком. Щодо порушеного в зверненні питання повідомлено, по-перше, заява про призначення пенсії та додані до неї копії документів надіслані на вебпортал Пенсійного фонду, що не відповідає вимогам Порядку № 22-1 та Положення № 13-1. По-друге, до надісланого до управління пакету документів не додано оригіналу (копії) документу, який підтверджує громадянство України ОСОБА_1 , тобто паспорту громадянина України. Надано лише копію з засвідченої на території держави Ізраїль копії посвідчення особи громадянина Ізраїлю № НОМЕР_3 від 14.08.2013. У зв`язку з наданими документами неможливо встановити факт належності громадянства України. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем протиправно не прийнято вмотивоване рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 10.11.2020. Оцінка суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. На підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Статтею 44 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно частини п`ятої статті 45 Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1). Відповідно до пункту 1.5 Порядку № 22-1 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Отже, нормативно-правовими актами передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому в Законі № 1058 та в Порядку № 22-1 відсутні вказівки на те, що пенсіонер повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою. Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом в постанові від 20.02.2018 у справі № 757/12134/14-а. Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 через свого представника звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою від 10.11.2020 про призначення/перерахунок пенсії (встановленого зразка), додавши до заяви необхідні документи. За наслідками розгляду цієї заяви УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області направлено представнику позивача лист від 23.11.2020 № 340-350/Ф-02/8-1216/20, в якому наведено підстави для відмови в призначенні пенсії. Згідно з пунктом 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1). Таким чином, як Законом № 1058-ІV, так і Порядком № 22-1 передбачено, що за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії орган, що призначає пенсію, приймає відповідне рішення. Проте УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, відмовляючи позивачу листом в призначенні пенсії, не прийняв рішення, як передбачено статтею 45 Закону № 1058 та пунктом 4.3 Порядку № 22-1. Отже, бездіяльність пенсійного органу є протиправною, тому ГУ ПФУ в Луганській області зобов`язано повторно розглянути заяву позивача від 10.11.2020 про призначення пенсії, за наслідками якої прийняти вмотивоване рішення відповідно до приписів Закону № 1058 та Порядку № 22-1. Є безпідставними доводи апелянта, що він не є належним відповідачем по справі, оскільки заява про призначення пенсії до нього не надходила, оскільки матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 через свого представника звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою від 10.11.2020 про призначення/перерахунок пенсії (встановленого зразка), додавши до заяви необхідні документи, а ГУПФУ в Луганській області є правонаступником УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області. Щодо доводів про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами. У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 7 лютого 2019 року у справі № 295/6531/17. В спірних правовідносинах за результатами розгляду заяви позивача від 10.11.2020 про призначення/перерахунок пенсії (встановленого зразка), УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не прийнято рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії, що є триваючою, протиправною бездіяльністю. На час звернення позивача до суду з цим позовом не припинили існувати підстави для такого звернення, отже, є безпідставним доводи апелянта про пропущення позивачем строків звернення до суду. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 360/1026/22 залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 360/1026/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 17 квітня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 17 квітня 2023 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.А. Блохін Е.Г. Казначеєв