LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС759/22943/21

від 17.04.2023 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року залишити без руху.

Ухвала 17 квітня 2023 року м. Київ справа № 759/22943/21 провадження № 61-4855ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користуватися жилим приміщенням та виселення, ВСТАНОВИВ: 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки не у повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. В касаційній скарзі заявник указує, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 року №

2. Проте посилання скаржника на постанову Пленуму Верховного Суду України не може бути прийнято як підстава для відкриття касаційного провадження, оскільки підставою касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України є неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Ураховуючи наведене, заявникові необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята Верховним Судом до розгляду, оскільки усупереч вимогам статті 392 ЦПК України до неї додано документ про сплату судового збору у меншому розмірі, ніж це визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову - 2021 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908 грн. У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позову - 2021 рік) встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Позов містить дві вимоги немайнового характеру. Таким чином, за подання касаційної скарги розмір судового збору становить 3 632 грн (908 грн * 2 * 200 %). Скаржником сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 820 грн згідно з квитанцією № 9301-4525-8651-0602 від 03 квітня 2023 року. Тому скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 812 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055). На підтвердження сплати судового збору скаржнику необхідно надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені статтями 393, 394 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»