Ухвала КЦС ВС № 369/10171/20

Ухвала Іменем України 12 квітня 2023 року м. Київ справа № 369/10171/20 провадження № 61-4132ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Таранов Станіслав Ігорович,на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди (збитків), ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 236 618,00 грн. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди (збитків). У березні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Таранов С. І., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого2023 року, у якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Розглянувши доводи касаційної скарги, оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі. Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Такого висновку суд дійшов з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. Виходячи зі змісту пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування причин поважності пропуску цього строку та зазначення доказів на підтвердження таких причин. Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення скарги стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, що не залежать від волі особи. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин. Саме на скаржника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини слід брати до уваги те, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року (Judgementof ECHR of 16 December 1992 DeGeouffredelaPradelle v. France // SeriesA N 253- В). Кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено Києво-Святошинським районним судом Київської області 28 січня 2022 року, повний текст якого складено судом 16 лютого 2022 року. В судовому засіданні 28 січня 2022 року під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення були присутні позивач - ОСОБА_1 , представник позивача - Таранов С. І. , та представник відповідача - ОСОБА_4 . Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 січня 2022 року надіслано судом до реєстру 17 лютого 2022 року, оприлюднено 21 лютого 2022 року. Копію повного тексту оскаржуваного рішення отримано ОСОБА_1 18 лютого 2022 року, що підтверджується відміткою від 18 лютого 2022 року на обкладинці справи. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Таранов С. І., не доведено наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України. Доводи касаційної скарги про те, що заявник пропустив строк на апеляційне оскарження з поважних причин, посилаючись на скрутне фінансове становище та введення воєнного стану по всій території України, не заслуговують на увагу, оскільки заявник, маючи намір реалізувати своє процесуальне право на апеляційне оскарження, зобов`язаний був використовувати у повному обсязі наявні засоби та передбачені законодавством можливості для вчинення відповідних процесуальних дій у межах встановленого законом строку. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказала, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Також посилання позивача на те, що через відсутність фінансової можливості, апелянт був позбавлений реальної можливості оплатити послуги адвоката щодо підготовки апеляційної скарги, а як це стало можливим, звернувся до адвоката Таранова С. І. за правовою допомогою, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки заявником не надано достатніх доказів на підтвердження неможливості особисто звернутися до суду апеляційної інстанції у межах встановленого статтею 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження. Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин та переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. У силу вимог статті 400 ЦПК Українисуд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Отже, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, постановленим із правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Таранов Станіслав Ігорович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди (збитків) відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. А. Воробйова Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник