Постанова 4813 № 495/8998/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.04.2023 року м. Одеса справа 495/8998/21 провадження 22-ц/813/4355/23 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач), судді: Кутурланова О.В., Приходько Л.А., секретар судового засідання: Виходець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 жовтня 2022року, постановлену під головуванням судді Боярського О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області від 17 жовтня 2022 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою про стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с. 198-199 т. 1). Як на підставу залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що позивач будучи повідомленим належним чином в судові засідання, призначені на 16 березня 2022 року 05 травня 2022 року, 08 серпня 2022 року, 14 вересня 2022 року, 17 жовтня 2022 року не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав. 17 січня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, по якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області від 17 жовтня 2022 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права (а.с. 225-232 т. 1). Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не був сповіщений належним чином про судові засідання, а також тим, що висновок суду про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є помилковим, оскільки норми вказаної статті підлягають застосуванню у разі повторної неявки позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. 14 березня 2023 року судом отримано заяву третьої особи ОСОБА_3 про визнання апеляційної скарги ОСОБА_1 (а.с. 1-5 т. 2). 20 березня 2023 року судом отримано заяву ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги за його відсутності (а.с. 11 т. 2). Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокати Гамар В.І. та Берлінський О.А., які діють в інтересах ОСОБА_2 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність та недоведеність. Заслухавши доповідача та представників відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції Судом першої інстанції встановлено, що позивач будучи повідомленим належним чином в судові засідання, призначені на 16 березня 2022 року 05 травня 2022 року, 08 серпня 2022 року, 14 вересня 2022 року, 17 жовтня 2022 року, не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області від 02 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою про стягнення матеріальної та моральної шкоди та призначено підготовче засідання на 01 грудня 2021 року (а.с. 135-136 т. 1). Матеріали справи не містять доказів сповіщення позивача про підготовче судове засідання, призначене на 01 грудня 2021 року, а також про його відкладення на 25 січня 2022 року та відповідне сповіщення про це позивача. Натомість, 23 січня 2022 року представником позивача - адвокатом Васильєвим П.О. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подана заява про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 25 січня 2022 року (а.с. 167 т. 1). Інформація про підготовче засідання 25 січня 2022 року в матеріалах справи відсутня, але з довідкового листа вбачається відкладення засідання на 16 березня 2022 року (а.с. 172 т. 1). Матеріали справи не містять доказів сповіщення позивача або його представника про підготовче судове засідання, відкладене на 16 березня 2022 року. З довідки секретаря судового засідання вбачається, що фіксація засідання не здійснювалась 16 березня 2022 року (а.с. 176 т. 1) та з довідкового листа вбачається, що засідання відкладено на 04 травня 2022 року (а.с. 177 т. 1). Матеріали справи не містять доказів сповіщення позивача або його представника про підготовче судове засідання, відкладене на 04 травня 2022 року. З довідки секретаря судового засідання вбачається, що фіксація засідання не здійснювалась 04 травня 2022 року (а.с. 180 т. 1) та з довідкового листа вбачається, що засідання відкладено на 20 червня 2022 року (а.с. 181 т. 1). Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що посилання суду першої інстанції на неявку позивача до суду у судове засідання 05 травня 2022 року є помилковим, оскільки на 05 травня 2022 року засідання взагалі не призначалось. Матеріали справи не містять доказів сповіщення позивача або його представника про підготовче судове засідання, відкладене на 20 червня 2022 року. З довідки секретаря судового засідання вбачається, що фіксація засідання не здійснювалась 20 червня 2022 року (а.с. 188 т. 1) та з довідкового листа вбачається, що засідання відкладено на 08 серпня 2022 року (а.с. 189 т. 1), про що позивача було повідомлено судовою повісткою (а.с. 192 т. 1), яка повернулась без вручення через закінчення терміну зберігання (а.с. 193 т. 1). З довідки секретаря судового засідання вбачається, що фіксація засідання не здійснювалась 08 серпня 2022 року (а.с. 190 т. 1) та з розписки сторони у справі вбачається, що засідання відкладено на 14 вересня 2022 року (а.с. 191 т. 1). Матеріали справи не містять доказів сповіщення позивача або його представника про підготовче судове засідання, відкладене на 14 вересня 2022 року. З довідки секретаря судового засідання вбачається, що фіксація засідання не здійснювалась 14 вересня 2022 року (а.с. 194 т. 1) та з довідкового листа у справі вбачається, що засідання відкладено на 17 жовтня 2022 року (а.с. 195 т. 1). Матеріали справи не містять доказів сповіщення позивача або його представника про підготовче судове засідання, відкладене на 17 жовтня 2022 року. Таким чином встановлено, упідготовчому судовому засіданні неодноразово оголошувалися перерви. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (ч. 1 ст. 197 ЦПК України). Частиною 2 ст. 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. За змістом частин 1-2 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Згідно з частинами 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом. Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Натомість, в матеріалах справи відсутня ухвала суду першої інстанції, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Враховуючи зазначене та з урахуванням наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду й, відповідно, застосування п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Суд першої інстанції належної уваги на зазначені обставини не звернув, та безпідставно своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду. У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 зроблено правовий висновок стосовно застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту п. 3 ч. ст. 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлений позивач, без поважних причин повторно не з`явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, що відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 257 ЦПК України є підставою для залишення позову без розгляду. З таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке. Згідно з частинами 2-4 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. У ч. 8 ст. ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Відповідно до положень ч. 1-5 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Згідно з ч. 13 ст. 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). При цьому, відповідно до п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом ДСА України № 73 від 01 червня 2013 року, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Поінформованість осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду, є однією із суттєвих гарантій реалізації ними права на особисту участь у процесі. З цією метою законодавець передбачив різні форми повідомлення особи про час і місце судового засідання та способи їх доставки: поштою - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, через кур`єрів, через сторону або її представника, безпосередньо в суді, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, через оголошення в пресі. Колегія суддів також звертає увагу, що матеріали справи не містять інформації про відсутність в суді першої інстанції знаків поштового обігу (марок) для можливості направлення судової повістки позивачу. Крім того, судом першої інстанції не було сповіщено й представника позивача - адвоката Васильєва П.О. Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Отже, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для висновку про те, що позивач був належним чином повідомленим про час та місце засідань, в тому числі, призначених на 14 вересня 2022 року та 17 жовтня 2022 року. Отже, зазначені вище обставини не дають підстав для висновку про наявність повторної неявки належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, позивача в судове засідання, а відтак висновки суду про залишення позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, без розгляду є помилковими. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема в постановах від 07 серпня 2020 року у справі N 405/8125/15-ц (провадження № 61-4801св20), від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18 (провадження № 61-3617св19), від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21). За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23). Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27). Як уже зазначалося вище, в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які відомості про належне повідомлення позивача або його представника про дату, час і місце попередніх засідань, крім як на 08 серпня 2022 року, але конверт з судовою повісткою вручено позивачу не було. Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що представник позивача - адвокат Васильєв П.О. є користувачем підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», що вбачається з заяв, поданих представником позивача до суду першої інстанції (а.с. 167 т. 1) та до суду апеляційної інстанції (а.с. 240 т. 1). За приписами ч. 1 ст. 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 зі змінами, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС. Згідно з підпунктами 5.3, 5.4, 5.6, 5.8 п. 5 зазначеного Положення: електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України. Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. mail.gov.ua - це сервіс електронної пошти, а також перепустка до послуг Електронного суду та Кабінету електронних сервісів. У постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21), від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21 (провадження № 61-21505св21), від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) зазначено: «електронна адреса - це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім`я у домені «mail.gov.ua». Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем /модулів/ (ч. 5 ст. 14 ЦПК України). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (ч. 6 ст. 14 ЦПК України). Зміст указаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Результат правового аналізу ч. 6 ст. 128, ч. 1 ст. 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у разі наявності у нього офіційної електронної адреси. Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22). Матеріали справи не містять доказів сповіщення представника позивача - адвоката Васильєва П.О. через підсистему ЄСІТС «Електронний суд». Враховуючи, що висновок суду про залишення без розгляду позовної заяви є помилковим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17 жовтня 2022року скасувати, справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст.389 ч.2, 3 ЦПК України. Повний текст постанови складений 14 квітня 2023 року. Головуючий : В.О. Бездрабко Судді : О.В. Кутурланова Л.А. Приходько