Постанова 4824 № 756/12605/24

справа № 756/12605/24 головуючий у суді І інстанції Белоконна І.В. провадження № 22-ц/824/4567/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 06 травня 2026року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна, про визнання договору дарування квартири удаваним, - в с т а н о в и в : У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Оболонського районного суду міста Києва з указаним позовом, в якому просить визнати удаваним договір дарування, укладений 23 грудня 2004 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року відкрито загальне провадження у справі та призначено справу до підготовчого розгляду. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судом призначався підготовчий розгляд справи на 03 грудня 2024 року, 10 лютого 2025 року, 16 квітня 2025 року, 02 червня 2025 року, 25 серпня 2025 року та 28 жовтня 2025 року, позивач лише один раз брала участь у судовому засіданні. Також її представник був присутній лише один раз у судовому засіданні, яке за його клопотання було відкладено. Відтак, на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач систематично не з`являлася у підготовчі судові засідання, будучи при цьому належним чином повідомленою, доказів поважності неявки не надала, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до Оболонського районного суду міста Києва. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 15 січня 2025 року ОСОБА_1 уклала договір про надання правничої допомоги з адвокатом Золотухіним О.О., який проживає у місті Львові. У підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції 02 червня 2025 року представник позивача - адвокат Золотухін О.О. заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Підготовчий розгляд справи було відкладено судом до 25 серпня 2025 року о 11:00 год. Однак, 21 серпня 2025 року фактично перед засіданням представник позивача - адвокат Золотухін О.О. у телефонній розмові повідомив ОСОБА_1 , що він розриває з нею договірні відносини. У підготовче судове засідання призначене на 25 серпня 2025 року позивач та її представник не з`явилися. Позивач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з розірванням договору з адвокатом. 24 серпня 2025 року також до суду було подано клопотання від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, в якому він просив відкласти розгляд справи, який призначено на 25 серпня 2025 року, оскільки він з 25 серпня 2025 року буде перебувати у відпустці. Зазначає, що позивач судову повістку-повідомлення про розгляд справи 28 жовтня 2025 року не отримувала, про слухання справи їй не було відомо, оскільки вона залишилася без юридичного супроводу. Враховуючи наведене, позивач вважає, що суд першої інстанції своєю ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду порушив норми процесуального права та позбавив позивача права на захист її порушених інтересів та прав у суді. Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке. Згідно з частинами 1, 4 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Отже, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17 та інших. У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. У вказаній справі ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03 грудня 2024 року об 11:00 год. (а.с. 26). У підготовче судове засідання призначене на 03 грудня 2024 року о 11:00 год. позивач не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 59). Підготовчий розгляд справи відкладено на 10 лютого 2025 року о 10:00 год. В підготовче судове засідання призначене 10 лютого 2025 року позивач не з`явилася, про розгляд справи повідомлена судом належним чином. Представник позивача - адвокат Золотухін О.О. за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 66). Підготовчий розгляд справи відкладено до 16 квітня 2025 року на 10:00 год. Підготовче судове засідання призначено на 16 квітня 2025 року відкладено до 02 червня 2025 року на 11:00 год. Позивач була повідомлена, що наступне підготовче засідання відбудеться 02 червня 2025 року о 11:00 год, що підтверджується розпискою, яка міститься у матеріалах справи (а.с. 80). У підготовчому судовому засіданні у режимі відеоконференції 02 червня 2025 року представник позивача - адвокат Золотухін О.О. заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Підготовчий розгляд справи відкладено до 25 серпня 2025 року об 11:00 год. В підготовче судове засідання призначене на 25 серпня 2025 року позивач та її представник не з`явилися, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. Позивач надала до суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 94). Від представника позивача надійшла заява про припинення повноважень адвоката. Розгляд справи відкладено до 28 жовтня 2025 року о 11:45 год. 28 жовтня 2025 року позивач повторно не з`явилася в підготовче судове засідання, про розгляд справи про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет позивачки. Встановивши, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилася у судові засідання, призначені на 25 серпня 2025 року та 28 жовтня 2025 року, та від неї не надходила заява про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з рішенням якого погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, не заслуговують на увагу з огляду на таке. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 2, 4 статті 12 ЦПК України). У частині 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що вона не отримувала судову повістку-повідомлення про розгляд справи 28 жовтня 2025 року та їй не було відомо про розгляд справи, оскільки вона залишилася без юридичного супроводу. Однак, з матеріалів справи вбачається, що у позивачки наявний електронний кабінет, тому позивачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 28 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет позивачки (а.с. 100). Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивачка залишилася без юридичного супроводу адвоката, оскільки ще у своєму клопотанні від 20 серпня 2025 року про відкладення розгляду справи, призначеного на 25 серпня 2025 року, ОСОБА_1 посилалася на те, що нею було ініційовано розірвання договору про надання правничої допомоги з адвокатом та вона має намір укласти договір з іншим представником, який представлятиме її інтереси у цій справі (а.с. 94). Однак позивачкою так і не було укладено договір про надання правової допомоги з іншим адвокатом, а в апеляційній скарзі вона посилається на те, що через те, що вона залишилася без юридичного супроводу їй не було відомо про розгляд справи, призначений на 28 жовтня 2025 року. Апеляційний суд зауважує, що згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Водночас позивачка не скористалася наданим їй процесуальним правом подати заяву про розгляд справи за її відсутності, що могло б запобігти ухваленню судом рішення про залишення позовної заяви без розгляду. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Оболонськогорайонного суду міста Києва від 28 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 22 червня 2026 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська