Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/34483/21

Справа № 127/34483/21 Провадження № 22-ц/801/740/2023 Категорія: 30 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М. Доповідач:Денишенко Т. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 рокуСправа № 127/34483/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у ци-вільних справах: судді-доповідача Денишенко Т. О., суддів Голоти Л. О., Рибчинського В. П., за участі секретаря судового засідання Різник Д. С., осіб, які подали апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Сувалова В. О., представників відповідачів ОСОБА_2 - адвоката Ліскова А. І., Онищук В. І. - ад-вокатки ОСОБА_3 , розглянувши за правилами, установленими для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці, у залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватних нотаріусів Вінницького міського нотаріального округу на стороні позивачки ОСОБА_5 , на стороні відповіда- чів - ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі- продажу нерухомого майна, застосування наслідків недійсності правочину, за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 , її представника адвката ОСОБА_7 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року, ухвалене у приміщенні суду у м. Вінниці за головування судді Сичука М. М., повний текст складення якого не зазначений, В С Т А Н О В И В: 16 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася у Вінницький міський суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватних нотарі-усів Вінницького міського нотаріального округу на стороні позивачки ОСОБА_8 , на стороні відповідачів - ОСОБА_6 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, застосування наслідків не-дійсності правочину, посилаючись на наступні обставини. Згідно з укладеним між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 договором купівлі-продажу від 04 листопада 2009 року ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_10 купила, набула у власність нежитлове торгівельно-офісне приміщення АДРЕСА_1 . Відповідно до відомостей, викладених у виданому Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної ін-вентаризації» витягу № 24317852, реєстраційний № 28716805, з реєстру прав власності на нерухоме майно відчужувані вбудовані нежитлові приміщення № 43 загальною площею 83,9 кв. м. складаються із: 43-1 коридора площею 7,3 кв. м., 43-2 каси площею 5,9 кв. м., 43-3 туалета площею 1,3 кв. м., 43-4 кабінета площею 6,3 кв. м., 43-5 коридора площею 2,3 кв. м., 43-6 зали площею 54,0 кв. м., 43-7 вітрини площею 6, 8 кв.м. Даний договір посвідчений приватним нота-ріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В. В. У листопаді 2021 року позивачці стало відомо, що ОСОБА_2 без її згоди відчужив належне їй нерухоме майно своїй рідній племінниці ОСОБА_4 . Договір купівлі-продажу нерухомого майна 17 серпня 2021 року укладений між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо відчуження вбудова-них нежитлових приміщень № 43 загальною площею 83,9 кв. м. Цей договір по-свідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпо-тек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59885144 від 17 серпня 2021 року. Продавщицю ОСОБА_1 представляв ОСОБА_2 на підставі довіреності від 11 березня 2021 року, посвідченої приват-ним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Остапенко Ю. В., за реєстром №

312. Позивачка зазначає, що укладений між нею в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 серпня 2021 року є не-дійсним, оскільки він відбувся без відома та згоди ОСОБА_1 , кошти від продажу вона не отримувала, з нею не погоджувалися умови продажу нерухо-мого майна та його вартість. На момент укладення правочину волевиявлення продавщиці ОСОБА_1 на продаж нерухомого майна, яке є предметом спірного договору, не було. 27 грудня 1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений шлюб. У лютому 2021 року ОСОБА_1 захворіла на онкохворобу. Між подруж-жям дійсно існувала домовленість про продаж спірного майна за реальною ці-ною, 11 березня 2021 року ОСОБА_1 надала довіреність чоловіку, у по-дальшому 14 серпня 2021 року цю довіреність вона відкликала, про що приват-ним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В. Б. до Єдиного реєстру довіреностей внесений запис за № 6245. Знаючи про від-кликання довіреності, ОСОБА_2 вступив у зловмисну домовленість із своєю пле-мінницею ОСОБА_4 та переоформив на неї нежитлове приміщення за фор-мальною ( нереальною ) ціною у 588000,00 гривень. Позивачка, її представник просили суд визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 серпня 2021 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. ( рішення про дер-жавну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 59885144 від 17 серпня 2021 року ) та застосувати наслідки недійсності договору купівлі-прода-жу від 17 серпня 2021 року шляхом повернення ОСОБА_1 нерухомого майна в натурі, а саме вбудованих нежитлових приміщень № 43, загальною площею 83,9 кв.м., які складаються із: 43-1 коридора площею 7,3 кв.м., 43-2 ка-си площею 5,9 кв.м., 43-3 туалета площею 1,3 кв.м., 43-4 кабінета площею 6,3 кв.м., 43-5 коридора площею 2,3 кв.м., 43-6 зали площею 54,0 кв.м., 43-7 вітри-ни площею 6,8 кв.м. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із ухваленим 23 лютого 2023 року рішенням суду пер-шої інстанції, позивачка ОСОБА_1 , її представник адвокат Сувалов В. О. оскаржують його в апеляційному порядку, просять дане рішення суду скасу-вати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Скарж-ники посилаються на ухвалення оскаржуваного рішення без повного з`ясування обставин, про які зазначала позивачка, не урахування відсутності волевияв-лення ОСОБА_1 на продаж нерухомого майна та зловмисної домовле-ності ОСОБА_2 із племінницею ОСОБА_4 , яка доводиться матеріалами справи. Виклавши у скарзі норми цивільного права щодо представництва, пра-вочинів, довіреності, а також аналогічні зазначеним у позовній заяві фактичні обставини справи, позивачка та її представник вказали, що ОСОБА_1 від-кликанням 14 серпня 2021 року наданої ОСОБА_2 довіреності вчинила усі дії, які свідчать про відсутність у неї волевиявлення на укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу, вчиненого без її відома та згоди, без погодження умов продажу нерухомого майна, його вартості, заниженої за вчиненим право-чином щонайменше у десять разів. Кошти від продажу нерухомості позивачка не отримувала. Скаржники просять апеляційну скаргу задоволити. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватні нотаріуси Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В.Б. та ОСОБА_6 не скористалися встановленим цивільним процесуальним законом правом, забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 21 березня 2023 року, свої відзиви на апеляційну скаргу сторони позивачки суду апеляційної інстанції не подали. Таким правом скористалися відповідачі та їхні представ-ники, які вважають оскаржуване рішення законним, обгрунтованим, апеляційну скаргу натомість такою, що задоволенню не підлягає; вони просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , залишивши без змін рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року. У судове засідання апеляційного суду особисто відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спо-ру, приватні нотаріуси Вінницького міського нотаріального округу Лукашенко В. Б. та ОСОБА_6 не з`явилися з невідомих причин, хоча про місце, день та час розгляду справи усі її учасники повідомлені завчасно, в установленому порядку, про у матеріалах справи наявні належні докази, будь-яких заяв від них суду не надходило. У відповідності до норм статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу в апеляційному порядку у відсутності тих її учасників, котрі не з`явилися у судове засідання. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення на підтримання апеля-ційної скарги позивачки та її представника, заперечення на апеляційну скаргу представників відповідачів, які вважають доводи апеляційної скарги безпідстав-ними, натомість оскаржуване рішення суду першої інстанції правильним та законним, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши у сукупності наявні в ній докази, ретельно перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимо-гам. У справі встановлені наступні фактичні обставини, які не оспорюються її учасниками. У грудні 1991 року Белькачинецькою сільською радою Усть-Майського району Якутської СРСР між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб. На даний час сторони у справі перебувають у шлюбі. Згідно із нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 04 лис-топада 2009 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_9 , набула у влас-ність вбудоване нежитлове торговельно-офісне приміщення під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 83,9 кв. м., що складається із: 43-1 коридору площею 7,3 кв. м., 43-2 каси площею 5,9 кв. м., 43-3 туалета площею 1,3 кв. м., 43-4 кабінета площею 6,3 кв. м., 43-5 коридору площею 2,3 кв. м., 43-6 зали площею 54,0 кв. м., 43-7 вітрини площею 6,8 кв. м. 11 березня 2021 року ОСОБА_1 видала нотаріально посвідчену до-віреність на імя ОСОБА_2 , якою уповноважила останього укладати передба-чені законом правочини по розпорядженню усім рухомим і нерухомим майном, представляти її інтереси, відкривати у будь-яких відділеннях банківських уста-нов будь-які рахунки, розпоряджатися коштами на рахунках. 14 серпня 2021 року ОСОБА_1 подала приватному нотаріусу Він-ницького міського нотаріального округу Лукашенку В. Б. заяву про скасування довіреності від 11 березня 2021 року на ім`я ОСОБА_2 , зареєстрованої у реєстрі за №

312. Згідно з повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей ( перевірка дійсності довіреності ), виданим 16 листопада 2021 року, стан виданої ОСОБА_12 довіреності зазначений як припинений. Дата та час реєстрації при-пинення дії цієї довіреності зазначені реєстратором приватним нотаріусом Лу-кашенком В. Б. 14 серпня 2021 року. Відповідно до договору купівлі-продажу від 17 серпня 2021 року, посвід-ченого приватним нотаріусом Скутельник І. А. за реєстром № 5866, ОСОБА_1 (продавець), від імені якої на підставі довіреності від 11 березня 2021 ро-ку діяв ОСОБА_2 ( представник продавця ), та ОСОБА_4 ( покупець ) уклали цей договір про таке: продавець передала ( продала ), а покупець прийняла ( купила ), належне на праві приватної власності продавцю нежиле торговель-но-офісне приміщення під номером АДРЕСА_2 -ниці у житловому будинку АДРЕСА_3 . Заявою приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І. А. ОСОБА_2 дав свою згоду на продаж його дружиною ОСОБА_1 на умовах та за ціною на її власний розсуд набутого ними під час шлюбу нежилого приміщення у АДРЕСА_3 . Оскаржуване рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні по-зову ОСОБА_1 обгрунтоване наступними мотивами. Належним способом оформлення припинення дії нотаріально посвідченої довіреності є подання нотаріусу заяви про її припинення із обов`язковим вне-сенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру довіреностей. Момент скасування довіреності та момент втрати нею чинності для пред-ставника та третіх осіб не збігаються. Скасована довіреність втрачає чинність для представника, третіх осіб з моменту настання першої із подій: або коли представник довідався чи міг довідатися про скасування довіреності; або коли третя особа дізналася чи могла дізнатися, що дія довіреності припинилася. До настання такої події скасована довіреність є чинною для представника та третіх осіб, перед якими представник представляє інтереси довірителя. Відповідно, усі вчинені представником у цей час правочини є чинними і для довірителя. Суд першої інстанції зазначив, що на зворотному боці вчиненої позивачкою у нота-ріуса заяви про скасування довіреності відсутні розписки чи зворотні повідом-лення про їх одержання довіреною особою; у матеріалах справи також відсутнє свідоцтво про передачу такої заяви, яке є доказом направлення нотаріусом від-повідачу ОСОБА_2 вказаних повідомлень та доказом їх одержання адресатом. Тобто у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обізнаності ОСОБА_2 про скасування виданої на його ім`я довіреності. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 , укладаючи 17 серпня 2021 року договір купівлі-продажу із ОСОБА_4 , діяв добросовісно, у рамках визначених довіреністю повноважень та строку її дії, тому не порушив прав позивачки. У справі має місце факт відсутності відображення інформації про припи-нення дії довіреності у паперовому примірнику витягу № 45406175, наданого суду як додаток до укладення оспорюваного правочину, однак, листом від 15 липня 2022 року № 2053/19.3-13 Державне підприємство «Національні інфор-маційні системи» на запит суду повідомило, що причини відсутності такої ін-формації йому не відомі, будь-яких технічних збоїв у роботі Реєстру 14 та 17 серпня 2021 року підприємством не виявлено. Керуючись нормами статей 203, 204, 215, 232, 237, 244 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, унормованості правовідносин представ-ництва при здійсненні правочинів та обов`язку позивача довести обставини, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, суд підкреслив, що позивачкою не доведена наявність у діях її представника ОСОБА_2 умислу щодо зловмисної домовленості із ОСОБА_4 , унаслідок якої оспорюваний договір не відповідає волі довірительки, що його умови, у тому числі й стосовно заниженої ціни продажу, є очевидно невигідними для неї, а також, що існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і неспри-ятливими наслідками правочину. Зміст виданої ОСОБА_1 11 березня 2021 року довіреності ОСОБА_2 свідчить про безпідставність мотивів позивач-ки в обгрунтування заявлених позовних вимог. Дійшовши висновку про недове-деність належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_2 17 серпня 2021 року договору купівлі-продажу нерухомого майна недобросовісно, суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, беручи до уваги, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину є похідною від первісної вимоги. З висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки вони є правильними, відповідають нормам матеріального права, які регулюють виник-лі та наявні між сторонами у справі правовідносини. Згідно із нормами статті 367 ЦПК України межами розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені наступні критерії. Суд апеляційної інстанції пе-реглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що сто-суються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, прий-маються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та ви-могами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для ска-сування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права . У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 1000, статті 1003 ЦК України за дого-вором доручення одна сторона ( повірений ) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони ( довірителя ) певні юридичні дії. Правочин, вчине-ний повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довіри-теля. У доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які нале-жить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійс-ненними. Положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвер-дженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, установлений послідовний та обов`язковий спосіб, який узгоджу-ється із юридичною визначеністю у цивільних правовідносинах, щодо поінфор-мування представника, чи третіх осіб про скасування довіреності. Відповідні дії як довірителя так і нотаріуса є самостійними нотаріальними діями і реєстру-ються у реєстрі нотаріальних дій під окремими номерами. Суд першої інстанції зазначив, і таке відповідає матеріалам справи, що на зворотній стороні заяви позивачки про скасування довіреності на ім`я ОСОБА_2 відсутні розписки чи повідомлення про одержання відповідної інформації особами, яких це стосується. Також у матеріалах справи відсутнє свідоцтво про передачу заяви ОСОБА_1 , яке є доказом направлення нотаріусом відпо-відачам вказаних повідомлень та одержання їх адресатами. За таких фактичних обставин у цій справі у відповідності до частини третьої статті 249 ЦК України права та обов`язки щодо ОСОБА_4 як покупця зберігають чинність для ОСОБА_13 , її правонаступників. Докази щодо обізнаності ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 про припинення дії довіреності, на підставі якої вчинений оспо-рюваний наразі правочин з купівлі-продажу нерухомого майна, у матеріалах справи відсутні. Дійсною є та обставина, що у повному витязі з Єдиного реєс-тру довіреностей ( перевірка дійсності довіреності ) на час укладення оскар-жуваного договору купівлі-продажу були відсутні відомості про скасування чи відкликання довіреності, тому повноваження ОСОБА_2 на представництво інте-ресів ОСОБА_1 на зазначений період ( нотаріального оформлення право-чину між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ) не були припинені в установленому законом порядку. Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законо-давства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздат-ності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання право-вих наслідків, що обумовлені ним. Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочи-ну є недодержання у момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) ви-мог, які установлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підста-вах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійс-ним ( оспорюваний правочин ). Відповідно до частини першої статті 232 ЦК України правочин, який вчи-нений унаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з дру-гою стороною, визнається судом недійсним. У цій справі стосовно наявності зловмисної домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відсутні докази, які б безспірно свідчили про дії представника за правочином у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку він представляв. Об`єктивно недоведеною залишається й та обставина, що укладений між представником ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу від 17 серпня 2021 року вчинений на таких умовах, які не відповідають волі довірительки, що умови цього правочину є очевидно невигідними для неї, а вигоду отримує тільки сторона - контрагент, у даному випадку ОСОБА_4 . Відповідні доводи сторо-ни позивачки оцінені судом як необґрунтовані, оскільки дії представника ОСОБА_2 охоплюються зазначеними у довіреності повноваженнями. Не залишене поза увагою й питання, що ставилося позивачкою, стосовно продажу нерухомого майна за формальною ( нереальною ) ціною. При цьому суд послався на повноваження представника продавця, визначені довіреністю від 11 березня 2021 року. Колегія суддів апеляційного суду убачає доцільним зауважити, що запи-тання суду до ОСОБА_1 про те, з якою метою вона надавала 11 березня 2021 року довіреність ОСОБА_2 , залишилося без відповіді. Однак у самій по-зовній заяві вказано, що між подружжям ОСОБА_14 дійсно мала місце домовленість про продаж майна і з цією метою ОСОБА_1 , довіряючи намірам чоловіка, 11 березня 2021 року надала на його ім`я довіреність, за якою він був наділений правом самостійно розпоряджатися майном, визначати ціну відчужуваного майна, розпоряджатися коштами від продажу такого майна. Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна від 17 серпня 2021 року не визнаний недійсним, то позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочину не могла бути задоволеною. Судом першої інстанції даний спір вирішений правильно, обєктивно, з урахуванням усіх фактичних обставин справи; суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, що їх регулюють, не пору-шив вимог процесуального законодавства. З доводами апеляційної скарги погодитися не можна, вони не спростову-ють правильних висновків суду першої інстанції щодо необгрунтованості заяв-лених ОСОБА_1 позовних вимог, через що її та представника апеля-ційна скарга задоволенню не підлягає. Доказів, обгрунтувань, які б спростову-вали правильні висновки суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить, мотиви скарги не дають підстав визнати оскаржуване рішення суду ухваленим з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, які могли б призвести до помилкового вирішення справи. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права. Оскаржуване судове рішення є законним та об-ґрунтованим, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 368, 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апе-ляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , її представника адвоката Сувалова Валерія Олександровича залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватних нотаріусів Вінницького міського нотаріального округу на стороні позивачки ОСОБА_5 , на стороні відповідачів - ОСОБА_6 про визнан-ня недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, застосування на-слідків недійсності правочину залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 14 квітня 2023 року. Суддя-доповідач Т. О. Денишенко Судді Л. О. Голота В. П. Рибчинський