Постанова 4857 № 260/3460/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/3460/22 пров. № А/857/693/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року (головуючий суддя Рейті С.І., м.Ужгород) у справі №260/3460/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 16.09.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, у якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області як державного органу, що призначає або виплачує пенсію, які полягають у відмові ГУ ПФУ в Закарпатській області, оформленій листом за вих. № 2741-2774/Г-02/8-0700/22 від 16.08.2022 року, здійснити зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на підставі довідки КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради" про підтвердження спеціального стажу роботи ОСОБА_1 від 12.07.2022 року № 232, стажу роботи позивача ОСОБА_1 в Закарпатській обласній санітарно-епідеміологічній станції (в період з 20.01.1969 року по 30.04.2004 року), в Ужгородській районній санітарно-епідеміологічній станції (в період з 02.08.2004 року по 01.01.2009 року), в Ужгородській міській санітарно-епідеміологічній станції (в період з 22.01.2009 року по 20.12.2012 року), у Державному закладі "Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород" ДГТО "Львівська залізниця" (в періоди з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року, з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року, з 23.09.2013 року по 02.10.2013 року) та в Комунальному закладі "Ужгородська районна лікарня" (в період з 06.12.2017 року по 17.02.2018 року); провести перерахунок, починаючи з дня призначення пенсії за віком 12.05.2003 року та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з урахуванням стажу роботи позивача в подвійному розмірі; зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи в подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на підставі довідки КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради" про підтвердження спеціального стажу роботи ОСОБА_1 від 12.07.2022 року № 232, стаж роботи позивача ОСОБА_1 в Закарпатській обласній санітарно-епідеміологічній станції (в період з 20.01.1969 року по 30.04.2004 року), в Ужгородській районній санітарно-епідеміологічній станції (в період з 02.08.2004 року по 01.01.2009 року), в Ужгородській міській санітарно-епідеміологічній станції (в період з 22.01.2009 року по 20.12.2012 року), у Державному закладі "Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород" ДГТО "Львівська залізниця" (в періоди з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року, з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року, з 23.09.2013 року по 02.10.2013 року) та в Комунальному закладі "Ужгородська районна лікарня" (в період з 06.12.2017 року по 17.02.2018 року); провести перерахунок, починаючи з дня призначення пенсії за віком 12.05.2003 року, та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 , перерахованої з урахуванням стажу роботи позивача в подвійному розмірі. Позов обґрунтовує тим, що з 12.05.2003 року є пенсіонером (призначено пенсію за віком) та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області. Згідно відомостей (записів) трудової книжки ОСОБА_1 працювала в закладах державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) на нижчезазначених посадах у наступні періоди, зокрема: в Закарпатській обласній санепідемстанції (СEC) з 20.01.1969 року по 18.08.1982 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії Закарпатської обласної СEC; з 19.08.1982 року по 01.06.2000 року - на посаді завідувача бактеріологічною лабораторією Закарпатської обласної СЕС; з 01.06.2000 року по 30.04.2004 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії Закарпатської обласної СЕС; в Ужгородській районній санепідемстанції (СЕС): з 02.08.2004 року по 01.07.2008 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії Ужгородської районної СЕС; з 01.07.2008 року по 01.01.2009 року - на посаді лікаря-паразитолога бактеріологічної лабораторії Ужгородської районної СЕС та в Ужгородській міській санепідемстанції (СЕС) з 22.01.2009 року по 20.12.2012 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічної лабораторії Ужгородської міської СЕС. Також, позивач працювала у іншому закладі охорони здоров`я (в лікарні) у наступні періоди: з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» (Ужгородська ВКЛ); з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» (Ужгородська ВКЛ); з 23.09.2013 року по 02.10.2013 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» (Ужгородська ВКЛ); з 06.12.2017 року по 17.02.2018 року на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Комунального закладу «Ужгородська районна лікарня» (КЗ «Ужгородська РЛ»). Працюючи на вказаних посадах у відповідні періоди, в межах своїх посадових обов`язків, позивач постійно працювала з матеріалом, потенційно інфікованим збудниками інфекційних хвороб, а також із живими збудниками інфекційних хвороб (з небезпечними патогенними агентами); із збудниками III-IV групи патогенності (небезпечності); характер робіт супроводжувався відповідним ризиком при виконанні службових обов`язків. Відмову зарахувати до стажу роботи з 20.01.1969 року у подвійному розмірі вказані вище періоди роботи позивача у санепідемстанціях та у лікарні (тобто у закладах охорони здоров`я), з поверненням позивачу оригіналу довідки КНП «УМБКЛ Ужгородської міської ради» про підтвердження спеціального стажу роботи ОСОБА_1 від 12.07.2022 року № 232, що оформлено ГУ ПФУ в Закарпатській області листом за вих. № 2741-2774/Г-02/8-0700/22 від 16.08.2022 року вважає протиправною. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 стаж роботи: в Закарпатській обласній санітарно-епідеміологічній станції в період з 20.01.1969 року по 30.04.2004 року, в Ужгородській районній санітарно-епідеміологічній станції в період з 02.08.2004 року по 01.01.2009 року, в Ужгородській міській санітарно-епідеміологічній станції в період з 22.01.2009 року по 20.12.2012 року, у Державному закладі "Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород" ДГТО "Львівська залізниця" в періоди з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року, з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року, з 23.09.2013 року по 02.10.2013 року та в Комунальному закладі "Ужгородська районна лікарня" в період з 06.12.2017 року по 17.02.2018 року, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в подвійному розмірі та на підставі довідки КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради" про підтвердження спеціального стажу роботи від 12.07.2022 року №

232. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 стаж роботи: в Закарпатській обласній санітарно-епідеміологічній станції в період з 20.01.1969 року по 30.04.2004 року, в Ужгородській районній санітарно-епідеміологічній станції в період з 02.08.2004 року по 01.01.2009 року, в Ужгородській міській санітарно-епідеміологічній станції в період з 22.01.2009 року по 20.12.2012 року, у Державному закладі "Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород" ДГТО "Львівська залізниця" в періоди з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року, з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року, з 23.09.2013 року по 02.10.2013 року та в Комунальному закладі "Ужгородська районна лікарня" в період з 06.12.2017 року по 17.02.2018 року, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в подвійному розмірі та на підставі довідки КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради" про підтвердження спеціального стажу роботи від 12.07.2022 року № 232, а також провести перерахунок та виплату перерахованої з урахуванням стажу роботи в подвійному розмірі пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії за віком з 12.05.2003 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що при вирішенні питань щодо зарахування до стажу роботи в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи в санітарно-епідеміологічних станціях необхідно керуватися листом Міністерства охорони здоров`я України №10.01.09/891 від 23.07.2004 року. Відповідно до зазначеного листа до інфекційних відділень в санітарно-епідеміологічних станціях віднесені відділи з боротьби особливо небезпечних інфекцій. Наказом МОЗ України від 19.07.1995 року № 133 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» визначено перелік небезпечних інфекційних хвороб (зокрема гонорея, трихофітія, мікроспорія, фавус, короста та демодекоз). Отже, робота медичних працівників у шкірновенерологічних диспансерах, відділеннях, кабінетах, палатах, які працюють з хворими на вищевказану патологію повинна зараховуватися до стажу їх роботи у подвійному розмірі. Враховуючи викладене, для зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі, періодів роботи працівників бактеріологічної лабораторії СЕС СМЗ ГУМВС України в Закарпатській області, підстав немає. Звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (до 01.01.2004 року). При цьому, необхідно обумовити, що в подвійному розмірі зараховується стаж в подвійному розмірі виключно до 01.01.2004 року. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. 04.04.2023 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що у своїй скарзі апелянт фактично лише повторив доводи і обгрунтування, які ним раніше наведені у відзиві на позовну заяву, а також які попередньо пенсійний орган зазначав у листі-відповіді вих. № 2741-2774/Г-02/8-0700/22 від 16.08.2022. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 : 21.07.1961 року остання призначена на посаду санітарного лікаря санепідемстанції при Рахівській районній лікарні; 16.10.1962 року переведена на посаду шкільного лікаря при Рахівській районній лікарні; 10.12.1962 року переведена на посаду санітарного лікаря санепідемічного відділення Рахівської районної лікарні; 01.11.1964 року звільнена із займаної посади у зв`язку з переїздом по місцю роботи чоловіка; 03.11.1964 року прийнята в Хустську центральну районну лікарню санепідемічного відділення на посаду лікаря епідемолога; 16.01.1969 року звільнена із займаної посади за власним бажанням; 20.01.1969 року призначена на посаду лікаря-бактеріолога баклабораторії Закарпатської обласної санепідемстанції та 19.08.1982 року переведена на посаду завідуючої баклабораторією, де продовжувала працювати і надалі. Так, 08.02.1993 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійної органу із заявою про призначення їй пенсії за віком та протоколом 3/55 від 05.04.1993 року, останній призначено пенсію за віком з 27.01.1993 року та 07.06.1993 року видано відповідне пенсійне посвідчення. Згідно довідки Закарпатської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 18.10.2000 року № 1737/13 ОСОБА_1 працює в Закарпатській обласній державній санітарно-епідеміологічній службі з липня 1961 року, в обласній санітарно-епідеміологічній станції з січня 1969 року. З 23.02.1973 року має наукову ступінь кандидата медичних наук. Заявою від 18.10.2000 року позивач просила перевести її на інший вид пенсії, а саме: на пенсію наукового працівника. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , остання, 01.06.2000 року прийнята на посаду лікаря бактеріолога баклабораторії Закарпатської обласної державної санітарно-епідеміологічної станції на період з 01.06.2000 року по 31.12.2000 року (наказ № 135-К від 01.06.2000 року). Наказом № 389-К від 29.12.2000 року звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору. 04.01.2001 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря бактеріолога облсанепідемстанції на період з 04.01.2001 року по 01.07.2001 року. 01.07.2001 року позивача звільнено із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Розпорядженням Ужгородського ГУ ПФУ від 13.06.2001 року ОСОБА_1 переведено на пенсію наукового працівника. 01.07.2001 року ОСОБА_1 прийнята на посаду лікаря-бактеріолога Закарпатської обласної санепідемстанції на період з 01.07.2001 року по 28.12.2001 року. З 28.12.2001 року продовжено строковий трудовий договір на посаді лікаря бактеріолога на ставку на період до 30.12.2002 року. 29.12.2002 року звільнена із займаної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору. 02.01.2003 року позивач прийнята тимчасово на посаду лікаря бактеріолога баклабораторії з 02.01.2003 року терміном на 3 місяці. 02.04.2003 року звільнена з посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору. 07.04.2003 року прийнята тимчасово на посаду лікаря бактеріолога баклабораторії з 07.04.2003 року до 31.12.2003 року. Відповідно до довідки головного державного санітарного лікаря Закарпатської області від 02.09.2003 року № 2374/23, лікар-бактеріолог обласної санепідемстанції, кандидат медичних наук ОСОБА_1 з 1972 року працює на посадах професіоналів відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь. Ця посада відповідає Змінам та доповненням до державного класифікатора ДК-003-95 «Класифікатор професій» 1998 та 1999 років: код КП 222.5.2, код ОКПДТР 20320 (лікар-бактеріолог). Розпорядженням від 22.09.2003 року № 185356 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 02.09.2003 року, шифр пенсії 136, умови призначення науковий працівник. Згідно розпорядження Ужгородського ГУ ПФУ позивачу здійснено перерахунок пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2004 року. Згідно довідки в.о. головного державного санітарного лікаря Закарпатської області від 10.05.2006 року № 1192/01, ОСОБА_1 кандидат медичних наук працювала в Закарпатській обласній санітарно-епідеміологічній станції на посадах лікаря-бактеріолога та завідуючої бактеріологічної лабораторії з 20.01.1969 року по 30.04.2004 року, відповідно до груп спеціальностей галузі науки (медична), з якої присуджено науковий ступінь, а саме: 14780- епідеміологія. Згідно довідки головного державного санітарного лікаря Ужгородської лінійної дільниці на Львівській залізниці від 17.01.2006 року № 42 кандидат медичних наук ОСОБА_1 працює в Ужгородській санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці з 16.07.2004 року по теперішній час на посаді лікаря-бактеріолога, яка відповідає групі спеціальностей в галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, а саме: код 14780, епідеміологія. Так, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , 08.01.2004 року остання прийнята на посаду лікаря-бактеріолога баклабораторії Закарпатської обласної санепідемстанції на період з 08.01.2004 року до фактичного виходу працівника з відпустки по догляду за дитиною. 30.04.2004 року позивач звільнена із займаної посади. 02.08.2004 року прийнята на роботу в Ужгородську районну СЕС на посаду лікаря бактеріолога з вищою категорією по контракту терміном на один рік по 01.08.2005 року. В подальшому, 01.08.2005 року продовжено трудовий договір по контракту на посаді лікаря-бактеріолога Ужгородської районної СЕС по 31.12.2006 року. 01.01.2007 року продовжено трудовий договір по контракту на посаді лікаря-бактеріолога Ужгородської районної СЕС по 31.12.2007 року. 01.01.2008 року продовжено трудовий договір по контракту на посаді лікаря-бактеріолога Ужгородської районної СЕС по 01.07.2008 року. 01.07.2008 року продовжено трудовий договір по контракту з лікарем-бактеріологом перевівши на посаду лікаря-паразитолога по 31.12.2008 року. Згідно довідки головного державного санітарного лікаря Ужгородського району від 01.04.2008 року № 383, ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-бактеріолога Ужгородської санепідемстанції згідно контракту з 02.08.2004 року до цього часу. Згідно довідки головного державного санітарного лікаря м. Ужгорода від 23.06.2010 року № 1305/01, ОСОБА_1 працює на посаді лікаря-бактеріолога по трудовому договору (контракту) з 22.01.2009 року по теперішній час. Згідно довідки головного лікаря Ужгородської районної СЕС від 24.06.2010 року № 700, ОСОБА_1 працювала на посадах: лікаря-бактеріолога з 01.01.2008 року (наказ № 73-к) по 30.06.2008 року (наказ № 35-к від 13.06.2008 року) та лікаря-паразитолога з 01.07.2008 року (наказ № 35-к від 13.06.2008 року) по 21.01.2009 року (наказ № 05-к) по строковому трудовому договору. Посади лікаря-бактеріолога і лікаря-паразитолога відповідають групі спеціальностей в галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, а саме: код 14780 епідеміологія. Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , 01.01.2009 року останній продовжено трудовий договір по контракту з лікарем-паразитологом по 01.07.2009 року. 21.01.2009 року позивача звільнено з посади лікаря-паразитолога за власним бажанням. 22.01.2009 року прийнята на посаду лікаря-бактеріолога Ужгородської міської санепідемстанції терміном на 2 роки. 24.01.2009 року прийнята на посаду лікаря-бактеріолога за умовами контракту до 01.07.2011 року. 01.07.2011 року продовжено термін договору на посаді лікаря-бактеріолога терміном на 3 роки. 15.09.2011 року призначена виконуючим обов`язків зав. Бактеріологічною лабораторією епідвідділу. 20.12.2012 року звільнено у зв`язку з ліквідацією Державного закладу «Ужгородська міська санітарно-епідеміологічна станція». Згідно довідки головного лікаря Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» від 14.06.2013 року № 109, ОСОБА_1 працювала в ДЗ ВКЛ ст. Ужгород ДТГО «Львівська залізниця» на посаді лікаря-бактеріолога КДЛ тимчасово з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року на час відпустки основного працівника. Зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 , з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року остання працювала на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» (Ужгородська ВКЛ); з 16.08.2013 року по 30.08.2013 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» (Ужгородська ВКЛ); з 23.09.2013 року по 02.10.2013 року - на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Ужгород» ДТГО «Львівська залізниця» (Ужгородська ВКЛ); з 06.12.2017 року по 17.02.2018 року на посаді лікаря-бактеріолога бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії Комунального закладу «Ужгородська районна лікарня» (КЗ «Ужгородська РЛ»). Розпорядженням Ужгородського об`єднаного УПФУ в Закарпатській області від 26.10.2017 року № 185356, ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком з 01.10.2017 року. В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 міститься лист Ужгородського об`єднаного управління ПФУ в Закарпатській області від 04.04.2018 року № 02/Г-67 за результатами розгляду звернення позивача, зі змісту якого, у зв`язку з відсутністю інформації про те, що остання працювала тільки з особливо небезпечними інфекціями та паразитами, періоди роботи санітарно-епідеміологічних станціях не підлягають зарахуванню у подвійному розмірі. Відтак, позивач ще у 2018 році зверталася із відповідною заявою про зарахування у подвійному розмірі період її роботи на відповідних посадах, проте, відповідачем з формальних підстав повернуто вказану заяву з огляду на відсутність інформації. 18.07.2022 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просила повідомити про порядок зарахування стажу роботи на посадах у бактеріологічній лабораторії та бактеріологічному відділі закладів охорони здоров`я та зарахувати такий у подвійному розмірі з проведенням відповідного перерахунку пенсії. До такої долучила, серед іншого, довідку Комунального некомерційного підприємства «Ужгородська районна клінічна лікарня Ужгородської районної ради Закарпатської області» про підтвердження спеціального стажу роботи від 12.07.2022 року №

232. За результатами розгляду зазначеного вище звернення листом від 16.08.2022 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило заявницю про відсутність підстав для зарахування до стажу роботи у подвійному розмірі періодів роботи працівників бактеріологічної лабораторії СЕС СМЗ ГУМВС України в Закарпатській області. Крім того, з посиланням на ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що в подвійному розмірі зараховується стаж виключно до 01.01.2004 року. Не погоджуючись із зазначеним рішенням пенсійного органу, вважаючи його таким, що порушує передбачене законодавством право на пенсію, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (Закон №1058). Спірні правовідносини виникли з приводу порядку зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи на лікарських посадах у бактеріологічній лабораторії та бактеріологічному відділі закладів охорони здоров`я. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Положеннями ст. 60 Закону №1788 (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачено пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах. Так, зокрема, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Апеляційний суд звертає увагу, що станом на день звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку пенсії положення ст. 60 Закону №1788 в частині, що стосується пільг по обчисленню стажу за роботу в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, залишилися без змін, а отже, норми чинного законодавства, що регулюють питання пенсійного забезпечення, передбачають пільгове (в подвійному розмірі) обчислення страхового стажу за роботу в інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я. Відповідно до ст. 62 Закону №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 остання у період з 20 січня 1969 року по теперішній час (тобто, по час виходу її на пенсію) працювала в бактеріологічній лабораторії та бактеріологічному відділі клініко-діагностичної лабораторії закладу охорони здоров`я. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 виконувала роботу, що пов`язана з відбором та лабораторними дослідженнями біологічного матеріалу на небезпечні інфекційні захворювання, а також із живими збудниками інфекційних хвороб (дифтерія, менінгіт, сальмонельоз), вела облік музейних культур збудників ІІІ-ІV груп патогенності та виконувала пересів музейних культур, що підтверджується довідкою Комунального некомерційного підприємства Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня Ужгородської міської ради про підтвердження спеціального стажу роботи від 12.07.2022 року №

232. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 року №133 Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, дифтерія, менінгоковова інфекція, сальмонельоз відносяться до групи небезпечних інфекційних хвороб. Апелянт заперечує право позивача на обчислення стажу роботи в бактеріологічній лабораторії та бактеріологічному відділі клініко-діагностичної лабораторії закладу охорони здоров`я в подвійному розмірі з огляду на відсутність інформації про віднесення таких до переліку закладів, передбачених ст. 60 Закону №1788. Щодо цього, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб від 06.04.2000 року № 1645-III інфекційні хвороби - розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. Відповідно до ст. 7 Закон України Про захист населення від інфекційних хвороб лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. У разі якщо перебіг інфекційної хвороби легкий, а епідемічна ситуація в осередку інфекційної хвороби благополучна, лікування такого хворого під систематичним медичним наглядом може здійснюватися амбулаторно, крім випадків, передбачених статтями 22, 27 і 31 цього Закону. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою. Із роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України №05.03-18-54/973 від 27.01.2010 року слідує, що інфекційний заклад (відділення) - це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія). Відповідно до ДСП 9.9.5-080-02 Державні санітарні правила та норми, гігієнічні нормативи. Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю, затвердженого постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28.01.2002 року №1, лабораторія організація або її структурний підрозділ, що виконує експериментальні, діагностичні або виробничі роботи з патогенними біологічними агентами. Інструкція по санітарно-епідеміологічному режиму і охороні праці персоналу інфекційних лікарень (відділень), затверджена наказом МОЗ СРСР № 916 від 04.08.1983 року, що діє на території України, згідно вказівки Міністерства охорони здоров`я України № 165 від 28.05.1996 року та застосовувалася станом на день призначення ОСОБА_1 пенсії, містить ідентичні вимоги і норми щодо режиму та охорони праці працівників інфекційних лікарень (відділень), бактеріологічних і вірусологічних лабораторій інфекційних лікарень та бактеріологічних лабораторій, що обслуговують інфекційні відділення лікарень. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові 22.12.2021 року у справі №688/2916/17, де колегія суддів погодилася з висновком судів попередніх інстанцій, що стаж роботи позивача на посаді лікаря-бактеріолога в інфекційному відділенні закладу охорони здоров`я має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788, оскільки протягом зазначеного періоду така особа працювала з особливо небезпечними та небезпечними інфекціями. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що період роботи ОСОБА_1 з 20.01.1969 року на посадах в бактеріологічних лабораторіях СЕС та бактеріологічному відділі клініко-діагностичної лабораторії закладу охорони здоров`я підлягає зарахуванню до страхового стажу в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону №1788. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі № 260/3460/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний