Постанова Харківський апеляційний суд № 629/2663/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №629/2663/22 Головуючий 1 інстанції: Ткаченко О.А. Провадження №33/818/332/23 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., за участю секретаря Шевченко В.Р., захисника Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Остапенко С.Ю. на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2023 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 536,80 грн. Постановою встановлено, що 22 листопада 2022 року о 21-40 год. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 21104» реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Павлоградська, м.Лозова, Харківської області, у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився, зі згоди водія, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер №6810 (тест №342 від 22.11.2022 із результатом 1,04‰), чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник Остапенко С.Ю. просить постанову суду скасувати, та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджено жодним доказом. Наголосила, що акт огляду на стан алкогольного сп`яніння не відповідає вимогами закону, оскільки не містить відомостей про результати огляду, не підписаний особою, яка його склала. Указала, що ОСОБА_1 не роз`яснювався порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager». Також зазначила, що матеріали справи не містять сертифікатів відповідності на технічний прилад «Drager», а також документів, які підтверджують, що він входить до переліку приладів визначеного законодавством. Дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановивши, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на наступні докази: - протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №035775 від 22 листопада 2022 року; - роздруківкою з газоаналізатора Драгер №6810, в якому зафіксовані результати тесту №342 газоаналізатора Драгер №6810, - 1,04%; - відеозапис з місця події від 22 листопада 2022 року, в ході якого водій ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», не заперечував проти результатів проведеного огляду та повідомив, що випив пиво за годину до огляду, після чого сів за кермо та поїхав додому. Після цього ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння та результатів тесту. Отже з відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 самостійно підтвердив факт керування транспортним засобом, який, до того ж, стояв із увімкненими фарами та двигуном. Зазначене, у своїй сукупності, доводить факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що не викликає у суду апеляційної інстанції жодних сумнівів. Тому доводи захисника про зворотне є безпідставними. Посилання захисника на не роз`яснення ОСОБА_1 порядку проходження огляду за допомогою газоаналізатора «Drager», як на істотне порушення вимог закону, суд не приймає до уваги, оскільки з моменту вчинення ним адміністративного правопорушення, сторона захисту не зверталася зі скаргою на дії співробітників патрульної поліції. Доводи захисника про наявність порушень при складенні акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки судом першої інстанції його не було використано в якості доказу. До того ж, наявність в ньому процесуальних порушень при його складанні, не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто порушенням вимог п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Остапенко С.Ю. - залишити без задоволення, а постанову судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2023 року щодо ОСОБА_2 - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду А.І. Люшня