Постанова Одеський апеляційний суд № 947/3360/23

Номер провадження: 33/813/390/23 Номер справи місцевого суду: 947/3360/23 Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О. Доповідач Стахова Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.04.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Стахової Н.В. за участю секретаря судового засідання Проскуріної Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Постановою Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок. Суд встановив, що ОСОБА_1 09.12.2022 року о 15 год. 10 хв. у місті Одеса по вул. Фонтанська дорога напроти будинку № 14, керуючи автомобілем марки «Geely CK» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце події, чим порушив вимоги пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 122-4 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального законодавства, просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2023 та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів зауважує про те, що не згодний з протоколом про адміністративне правопорушення та кваліфікацією його дій за ст. 122-4 КУпАП України, оскільки після зіткнення автомобілів, він запропонував ОСОБА_2 проїхати до станції технічного обслуговування автомобілів для оцінки спеціалістами обсягів розміру можливого ушкодження лако-фарбового покриття автомобіля ОСОБА_2 та за наявності підстав викликати представників страхової компанії для оформлення страхового випадку. ОСОБА_2 добровільно погодився з цією пропозицією. Кожен з них на своєму автомобілі поїхали до СТО, залишивши місце події. Оскільки на СТО була відсутня електрика через масові відключення, вони домовилися зустрітися у понеділок 12.12.2022 для завершення оцінки автомобілів. Отже самостійного залишення місця ДТП з його боку не було, що також підтверджується фактом не виклику на місце події патрульної поліції жодним зі учасників події, прибуттям учасників події вдвох до зазначеного СТО та безпідставного подальшого звернення другого учасника ДТП ОСОБА_2 до поліції лише 13.12.2022. Судом не було допитано адміністратора СТО ОСОБА_3 як свідка. Крім того, протокол про притягнення до адміністративного правопорушення було складено тільки 22.12.2022, тобто поза межами встановленого законом 24 -годинного проміжку часу, що є порушенням ст. 254 КУпАП. В апеляційній скарзі скаржник також просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що у судовому засіданні було проголошено лише резолютивну частину постанови, повний текст постанови отримано ним 09.02.2023. Поважність причин пропуску обґрунтовує тим, що у період з 04.02.2023 по 07.02.2023 перебував у м. Львові, і лише після повернення зміг отримати копію оскаржуваної постанови. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2023 року визначено склад колегії суддів головуючого суддю Стахову Н.В. З 09 січня 2023 року по 19 березня 2023 року суддя доповідач Стахова Н.В. перебувала на лікарняному (довідка № 66 д від 20 березня 2023 року). У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов до такого висновку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваної постанови від 02.02.2023 тільки 09.02.2023 року, що підтверджується матеріалами справи, та 03.02.2023 по 07.02.2023 перебував у м. Львові, про що свідчать копії посадочних документів, апеляційну скаргу подав 15.02.2022, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення з метою дотримання принципу доступу до правосуддя. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №428489 від 22.12.2022 року за ст. 122-4 КУпАП, складений щодо ОСОБА_1 за його участю, відповідно до якого 09.12.2022 року о 15 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 у місті Одеса по вул. Фонтанська дорога напроти будинку № 14, керуючи автомобілем марки «Geely CK», державний номерний знак « НОМЕР_1 », став учасником дорожньо-транспортної пригоди та залишив місце події. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП. Мотивуючи свої висновки про доведеність вини ОСОБА_4 , суд першої інстанції дійшов висновку, що наявними матеріалами справи встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП України. Суд вважав доцільним застосувати до ОСОБА_5 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. Проте з таким висновком суду не можна погодитися, виходячи з наступних підстав. Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду скарги буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення. Згідно постанови Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2023 ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністравтиного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Пунктом 2.10 а) Правил дорожнього руху передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені правила дорожнього руху і прагне до цього. Водночас, як установлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було пошкоджено транспортні засоби, водій ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 домовилися поїхати разом на СТО, на що останній добровільно погодився, що підтверджується їх письмовими поясненнями, а отже, на переконання судді, умисел на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, в діях ОСОБА_1 відсутній. Будь-які інші докази, які б свідчили про зворотнє до матеріалів справи не долучені. При цьому, приймаючи рішення по суті справи, суддя виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Таким чином наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні апеляційним судом у судовому засіданні, не підтверджують факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. За вказаних підстав, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду як необґрунтована підлягає скасуванню, а провадження в справі, з-за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.293, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2023року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 гривень рік скасувати. Прийняти нову постанову, якою провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Н.В. Стахова