LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд521/11351/22

від 11.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 521/11351/22 Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Плавич І.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 15.09.2022 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції (далі УПП) в Одеській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції (далі ДПП НП) України в особі УПП в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕАО №5493183 від 16 червня 2022 року у розмірі 3 400 грн. за порушення ч.2 ст. 126 КУпАП. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував, що постанова про накладання на нього адміністративного стягнення не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, а тому, на переконання позивача, відсутні докази складу адміністративного правопорушення в його діях. Відповідач позов не визнав, вказуючи про відсутність підстав для його задоволення. Справу розглянуто за правилами встановленими ст.286 КАС України. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до УПП в Одеській області, ДПП НП України в особі УПП в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги: - в матеріалах справи міститься лише постанова у справі про адміністративне правопорушення від 16 червня 2022 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, без жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував вказані в постанові порушення; - спірна постанова не містить посилання на технічний засіб за допомогою якого здійснено фіксацію правопорушення, що підтверджує факт недотримання інспектором вимог ч.3 ст. 283 КУпАП щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для її скасування. У відзиві УПП в Одеській області на апеляційну скаргу вказується, що оскаржуване рішення прийнято в межах чинного законодавства, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: Постановою інспектора 8 роти 2 батальйону УПП в Одеській області лейтенанта поліції Дьоміна М.О. серії ЕАО №5493183 від 16 червня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. за ч.2 ст. 126 КУпАП за те, що він о 22 год. 54 хв. керуючи транспортним засобом TOYOTA COROLLA, НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Житомирська, 113, при перевірці документів не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п.2.1 а ПДР. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні докази факту вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, посилаючись на те, що позивач за змістом позовної заяви не оспорює факту керування транспортним засобом за обставин викладених у спірній постанові, не маючи права керувати ним. При цьому, суд першої інстанції вказав, що позивачем доведено поважність пропуску строку звернення до суду з позовом, а тому задовольнив клопотання позивача про його поновлення. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 7, 9, ч.1, 2 ст. 126 КУпАП, п.п.1.3, 1.9, 1.10, пп."а", "б", "ґ" п.2.1 Правил дорожнього руху. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР) України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Положеннями п.п.1.3, 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно п.1.10 ПДР України учасник дорожнього руху особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному. Водієм є особа, яка саме керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Розділом 2ПДР встановлено права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів. Підпунктами "а", "б" та "ґ" п.2.1 ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб, а також чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно пункту 2.4 "а" ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством. Водночас, ч.2 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом. Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі серії ЕАО №5493183 від 16 червня 2022 року позивача притягнено до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч.2 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом). Факт відсутності у позивача при собі посвідчення на право керування транспортного засобу відповідної категорії та діючого страхового полісу не заперечується ОСОБА_1 в матеріалах справи та підтверджується власним підписом у графі №8 та №9 оскаржуваної постанови (а.с.14). Окрім того, згідно наявного в матеріалах справи посвідчення водія серії НОМЕР_2 з відкритою категорією "В", вбачається, що його термін дії закінчився 19 лютого 2022 року, що є додатковим доказом правомірності винесення оскаржуваної постанови серії ЕАО №5493183 від 16 червня 2022 року (а.с.18). В свою чергу, колегія суддів вважає необґрунтованим довід ОСОБА_1 , що спірна постанова не містить жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував вказані в постанові порушення, оскільки інспектором Дьоміним М.О. було зазначено у графі №7 "до постанови додається" відео з "ПВ 471002". Колегія суддів також вважає за необхідним вказати на практику Верховного Суду викладену в постанові від 03 листопада 2022 року у справі №420/13354/20, та в постанові від 21 липня 2021 року у справі №520/5875/19 про те, що розгляд судом справи, позов у якій подано за межами строків звернення, не відноситься до порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, у зв`язку з чим наявність таких обставин не дає суду апеляційної інстанції повноважень для скасування рішення суду, якщо доводи про пропуск строку звернення до суду не були підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Частиною 3 ст. 272 КАС України визначено, що судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 11 квітня 2023 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»