Постанова 4854 № 420/703/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/703/23 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, - В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправними та скасувати постанови Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.05.2022 року ВП №60948268 про накладення штрафу у розмірі 1700 грн та від 07.07.2022 року ВП № 60948268 про накладення штрафу у розмірі 3 400 грн. В обґрунтування позову зазначено, що зазначені постанови про накладення штрафу прийняті з порушенням діючого законодавства і, відповідно, є протиправними. Позивачка вважає, що оскаржуваними постановами порушено її права, оскільки її незаконно притягнуто до відповідальності. Позивач зазначила, що в період з 21.03.2022 року по 08.10.2022 року вона перебувала за межами України, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України. Державний виконавець при прийнятті оскаржуваних постанов щодо накладення штрафу не встановлював обставини поважності або не поважності не виконання боржником рішення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не виконано рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №1527/2-5702/11, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу, є обов`язком державного виконавця згідно норм чинного законодавства. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування наведених в апеляційній скарзі доводів апелянт зазначив доводи, ідентичні вказаним у позовній заяві. Окремо апелянт зазначив, що 06 березня 2023 року, вже після її звернення до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом державним виконавцем складено акт, в якому зафіксовано, що згідно рішення суду не можливо встановити, як привести земельну ділянку до первинного стану, у зв`язку з чим 08 березня 2023 року державний виконавець звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про роз`яснення способу виконання рішення та встановлення боржнику - ОСОБА_1 , способу виконання виконавчого листа №1527/2-5702/11. Перший Суворовський відділ Державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області своїм правом на подання відзиву не скористався. Фактичні обставини справи. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 25.06.2014 року Суворовським районним судом м. Одеси по справі №1527/2-5702/11 прийнято рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 . Суд зобов`язав ОСОБА_1 привести до первісного стану земельну ділянку по АДРЕСА_1 та стягнув з останньої на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдану у результаті неправомірних дій матеріальну шкоду у розмірі 221 176 (двісті двадцять одна тисяча сто сімдесят шість) гривень (а/с 50). Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.05.2017 року та постановою Верховного суду від 30.10.2019 року вищенаведене рішення суду було залишено без змін. 24.12.2019 року Суворовським районним судом м. Одеси по справі №1527/2-5702/11 видано виконавчий лист на зобов`язальну частину рішення суду, якою зобов`язано ОСОБА_1 привести до первісного стану земельну ділянку по АДРЕСА_1 (а/с 56). 27.01.2020 року за вказаним виконавчим листом державним виконавцем Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження №60948268 (а/с 57). 02.03.2020 року державним виконавцем Гойдою О.Ю. складено акт В-1/ВП№60948268, яким встановлено, що боржником виконавчий лист по справі №1527/2-5702/11 не виконано (а/с 59). 09.10.2020 року державним виконавцем Гойдою О.Ю. за результатом виходу на перевірку виконання виконавчого листа складено акт В-31, яким встановлено, що боржником виконавчий лист по справі №1527/2-5702/11 не виконано (а/с 60). 15.10.2020 року державним виконавцем Гойдою О.Ю. прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, якою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання (а/с 61). Надалі, 14.06.2021 року начальником Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Собяніною О. В., в порядку здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання, проведено перевірку законності виконавчого провадження №60948268 з примусового виконання виконавчого листа №1527/2-5702/11, виданого 24.12.2019 Суворовським районним судом м. Одеси та прийнято постанову, якою скасовано постанову ВП №60948268 від 15.10.2020 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язано державного виконавця відновити виконавче провадження ВП №60948268 та вчинити дії згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» (а/с 62). 14.06.2021 року постановою державного виконавця Гойди О.Ю. скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.10.200 року при примусовому виконанні виконавчого листа №1527/2-5702/11 (а/с 63). 19.12.2021 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Таран В.В. складено акт, з якого вбачається, що станом на 19.12.2021 року рішення суду не виконано (а/с 64). 23.05.2022 року головним державним виконавцем Таран В.В. прийнято постанову про накладення штрафу, якою на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин рішення суду накладено штраф у розмірі 1700 грн. (а/с 65). 29.06.2022 року головним державним виконавцем Таран В.В. складено акт, з якого вбачається, що станом на 29.06.2022 року рішення суду не виконано (а/с 66). 07.07.2022 року головним державним виконавцем Таран В.В. прийнято постанову про накладення штрафу, якою на ОСОБА_1 за невиконання без поважних причин рішення суду накладено штраф у розмірі 3400 грн. (а/с 67). Постановою головного державного виконавця Першого Суворовського відділу Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Таран В.В. від 07.07.2022 року з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 1300 грн. (а/с 68). 07.07.2022 року головним державним виконавцем Таран В.В. сформовано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 у вигляді ухилення від виконання судового рішення (а/с 69). 07.07.2022 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1527/2-5702/11, виданого 24.12.2019 Суворовським районним судом (а/с 71). 22.11.2022 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси задоволено скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Таран В.В., заінтересовані особи: Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Золоторьова О.Л. Суд визнав неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не надіслання стягувачу копії постанови про закінчення виконавчого провадження №60948268 від 07.07.2022 року та неправомірними дії державного виконавця у зв`язку із закінченням виконавчого провадження №60948268. Також суд скасував постанову про закінчення виконавчого провадження №60948268 від 07.07.2022 року (а/с 72-74). 23.12.2022 року Начальником Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Собяніною О.В., на підставі ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження №60948268 (а/с 75). З матеріалами виконавчого провадження позивачка була ознайомлена, про що свідчить заява у матеріалах виконавчого провадження від 03.01.2023 року (а/с 77). Законність постанов про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП №60948268 є предметом спору у справі, що розглядається. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Згідно з ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Згідно з ч.ч.1-3 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що в разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу цього Кодексу для відповідного року. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 1700 грн. (для фізичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 3400 грн. При цьому застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі № 1527/2-5702/11, яким ОСОБА_1 зобов`язано привести до первісного стану земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на час виникнення спірних правовідносин та прийняття відповідачем спірних постанов позивачкою виконано не було. Більш того, невиконання рішення не заперечує і сама позивачка в доводах позовної заяви та апеляційної скарги. Отже, оскільки позивачкою не виконано рішення Суворовського районного суду м. Одеси по справі №1527/2-5702/11, а застосування такого заходу реагування, як накладення штрафу є обов`язком державного виконавця, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що спірні постанови відповідача є законними та обґрунтованими. Доводи позивача/апелянта про неможливість виконати рішення у зв`язку з знаходженням за межами України з 21.03.2022 року по 08.10.2022 року судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки виконавче провадження відкрито 27.01.2020 року, та на переконання суду, до виїзду за межи України у позивачки було достатньо часу для виконання рішення суду. Окрім того, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на акт від 06.03.2023 року та заяву відповідача від 08.03.2023 року, оскільки останні складені вже після прийняття постанов про накладення штрафу (13.05.2022 року та 07.07.2022 року) та не впливають на суть спірних правовідносин. Більш того, складання такого акту та звернення виконавця з заявою про роз`яснення способу виконання рішення жодним чином не спростовують факту невиконання судового рішення протягом більш ніж трьох років. З огляду на встановлену правомірність рішень державного виконавця, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ч.4 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. Керуючись ст. ст. 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.