Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/11332/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 квітня 2023 р. Категорія 111020300м.ОдесаСправа № 420/11332/20 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. час і місце ухвалення: письмове провадження, м.Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року по справі за позовом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 7932112,50 грн., мотивуючи його тим, що у ФОП ОСОБА_1 виник податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7321950,00 грн. та по військовому збору у розмірі 610162,50 грн. Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України на адресу відповідача податковим органом направлено податкову вимогу форми Ф № 183465-50 від 30.09.2019 р., однак сума податкового боргу відповідачем самостійно не сплачена. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості: - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 7 321 950 грн. 00 коп. (сім мільйонів триста двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят гривень 00 коп.) на бюджетний рахунок UA8389999803331493410000150, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 39398646, КБК 11010500, отримувач коштів УК м.Одесі/Київський р-н/11010500; - по військовому збору, на загальну суму 610 162 грн. 50 коп. (шістсот десять тисяч сто шістдесят дві гривні 50 коп.) на бюджетний рахунок UA1989999803130301370000150, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 39398646, КБК 11011001, отримувач коштів УК м.Одесі/Київський р-н/11011001. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України грошові зобов`язання, що ввійшли до складу податкового боргу, який було стягнуто судом, внаслідок оскарження відповідачем до суду податкових повідомлень-рішень, вважаються неузгодженими. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа підприємець 12.02.2010 р. (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25560000000084739). Згідно матеріалів справи станом на 06.08.2020 р. відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки - розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становить 7932112,50 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7321950,00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0433231305 від 03.09.2018 р. про збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 7321950,00 грн., в тому числі 5857560,00 грн. (основний платіж) та 1464390 грн. (штрафні санкції); по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 610162,50 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0433251305 від 03.09.2018 р. на суму 488130,00 грн. (основний платіж) та 122032,50 грн. (штрафні санкції). У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розмір податкового боргу становить 7932112,50 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами ст.ст. 73, 74 КАС України та Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016 р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов`язку з боку відповідача. П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне: Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України. Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України передбачено, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пунктом 54.5. статті 54 ПК України визначено, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. За правилами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України не сплачені платником податків, у встановлений Податковим кодексом України строк, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом. Положеннями п.59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Так, матеріалами справи підтверджено, що 06.08.2020 р. відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки - розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 становила 7932112,50 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 7321950,00 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0433231305 від 03.09.2018 р. про збільшення суми грошового зобов`язання у розмірі 7321950,00 грн., в тому числі 5857560,00 грн. (основний платіж) та 1464390 грн. (штрафні санкції); по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 610162,50 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 0433251305 від 03.09.2018 р. на суму 488130,00 грн. (основний платіж) та 122032,50 грн. (штрафні санкції). За приписами п.56.1, п.56.2 ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Положеннями п.59.1 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. За визначенням, наведеним у п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Згідно з п.60.1. ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених пп.60.1.3 тапп.60.1.5 п.60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу (п.60.4. ПК України). У випадках, визначених пп.60.1.4 п.60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (п.60.5 ПК України). Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Одеській області від 03.09.2018 року за № 0433251305 та № 0433231305 оскаржені ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку, за наслідками якого Одеським окружним адміністративним судом в межах справи № 420/6935/21 було ухвалено рішення від 19.08.2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2021 року про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Отже, враховуючи наведені вище положення ст. 255 КАС України, та встановлені колегією суддів обставини, рішення по справі № 420/6935/21 набрало законної сили 09.12.2021 року. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З наведеного слідує, що з 09.12.2021 (дата набрання законної сили рішенням суду від 19.08.2021 по справі № 420/6935/21, яке в силу вказаних норм є преюдиційним) податкові повідомлення-рішення (№0433231305, №0433251305 від 03.09.2018), на підставі яких позивачем було сформовано податкову вимогу та відповідно направлено до суду цей позов про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу у загальному розмірі 7932112,50 грн., є відкликаними в силу положень пп.60.1.4. п.60.1 ст.60 ПК України та, відповідно такими, що не можуть породжувати для відповідача жодних правових наслідків, в тому числі і стягнення з нього сум податкових зобов`язань, визначених у таких податкових повідомленнях-рішеннях та вимозі на вказану у них суму грошових зобов`язань. З огляду на викладене, враховуючи скасування судом податкових повідомлень-рішень, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС у Одеській області про стягнення з фізичної особи-підприємця суми податкового боргу в загальному розмірі 7932112,50 грн. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Ураховуючи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, на підставі приписів ч.6 ст. 139 КАС України, апеляційний суд змінює розподіл судових витрат. Згідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Положення статті 139 КАС України безпосередньо не регламентують порядок перерозподілу судових витрат відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , яким подано апеляційну скаргу. Водночас, загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати. Беручи до уваги викладене вище, сплачений скаржником судовий збір за подачу апеляційної скарги слід стягнути з позивача. Таким чином, розмір судових витрат, що підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав позивачем у справі складає 15 765 грн. Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року по справі № 420/11332/20, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у позові Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, - відмовити повністю. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) на користь ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 15 765 (п`ятнадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.