Постанова Київський апеляційний суд № 754/774/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/6984/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 757/774/22 04 квітня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Олійника В.І. - Сушко Л.П. при секретарі - Кіпрік Х.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Белінського Віктора Анатолійовича на додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Зотько Т.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Татарченко Владислав Геннадійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- в с т а н о в и в : Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований під № 23539 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість в розмірі 31 764,06 грн. Стягнуто з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 992,40 грн. 04 січня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Белінський В.А. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн. та витрати пов`язані з доставкою поштової кореспонденції 300 грн. Заява мотивована тим, що позивачем було понесено витрати на правову допомогу. Відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.02.2022 року, від 04.01.2023 року адвокатом було здійснено написання та направлення (надіслання) заяви про забезпечення позову (вартість послуги 4 000 грн. за 4 год. надання послуги), позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (вартість послуги 8 000 грн. за 8 год. надання послуги), заяви про надання інформації (документів), клопотань про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, видачу, надіслання копій документів виконавчого провадження (вартість послуги 1 000 грн. за 2 год. надання послуги), клопотання про витребування доказів (вартість послуги 1 000 грн. за 1 год. надання послуги), заяви про розподіл судових витрат (вартість послуги 1 000 грн. за 1 год. надання послуги), клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вартість послуги 2 000 грн. за 2 год. надання послуги), даної заяви про ухвалення додаткового рішення суду (вартість послуги 3 000 грн. за 3 год. надання послуг), що разом складає вартість послуг 20 000 грн. Крім того, відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 від 03.01.2022 року, у разі якщо буде досягнуто мету представництва, клієнт додатково сплачує адвокату гонорар у розмірі 5 000 грн. До вказаної заяви було додано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи на підтвердження понесених судових витрат. Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року заяву представника позивача про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 000 грн. В задоволенні інших вимог заяви відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Белінський В.А. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяви про розподіл судових витрат та про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі, стягнувши з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 25 000 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 496,20 грн. та витрати, пов`язані з доставкою кореспонденції у сумі 300 грн. Зазначав, що суд помилково вважав заяву відповідача клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки у своїй заяві відповідач просив відмовити поповичу у відшкодуванні понесених ним судових витрат, а не зменшити їх розмір. Тому, зменшуючи розмір витрат на правову допомогу, суд не врахував, що матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, унеможливлювало вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу. Вказував, що суд не дослідив докази наявні у справі, не встановив обставин щодо подання позивачем заяви про забезпечення позову до позовної заяви, помилково відмовив у стягненні витрат на оплату правничої допомоги адвоката за підготовку та направлення цієї заяви, судового збору за її подання. Крім того, вказував, що суд взагалі не розглянув питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних з доставкою кореспонденції, не зазначив жодних мотивів чому такі витрати не підлягали розподілу за наслідками розгляду справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені, шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу, зазначену в апеляційній скарзі, про причину неявки суд не повідомили, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутність. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне. Задовольняючи частково заяву про відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в загальному розмірі 8 000 грн., розмір яких на думку суду, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та не суперечить принципу розподілу таких витрат. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21). З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляв адвокат Белінський В.А. До позовної заяви представник ОСОБА_1 адвокат Белінський В.А. додав заяву про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 18 000 грн., судовий збір у сумі 1 446,40 грн. та витрати на відправку кореспонденції у сумі 500 грн. До вказаної заяви було додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції. Так, витрати на правничу допомогу адвоката: написання та направлення заяви про забезпечення позову - 4 000 грн., написання та направлення позовної заяви - 8 000 грн., написання та направлення заяви про надання інформації (документів), клопотань про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, видачу, надіслання копій документів виконавчого провадження - 1 000 грн., написання та направлення клопотання про витребування доказів - 1 000 грн., написання та направлення заяви про розподіл судових витрат - 1 000 грн., написання та направлення відповіді на відзив - 3 000 грн.; судовий збір 1 446,40 грн. ; витрати на відправку кореспонденції - 500 грн. 22 липня 2022 року до суду першої інстанції надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Шпичак К.М. про зменшення судових витрат на правничу допомогу, в якому просила відмовити у стягненні з відповідача витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг, оскільки предмет позову у справі не є складним, не потребує вивченню великого обсягу нормативно-правових актів, складення великої кількості процесуальних документів, витрачання значного часу на вивчення обставин справи, підготовка позову, надання консультацій по даній категорії справ не вимагає значного обсягу юридичної і технічної роботи. 30 грудня 2022 року судом було ухвалено заочне рішення про задоволення позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору в загальному розмірі 992,40 грн. 04 січня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Белінський В.А. надіслав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 25 000 грн., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496,20 грн. та витрати, пов`язані з доставкою поштової кореспонденції 300 грн.; та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи на підтвердження понесених витрат. Згідно остаточного розрахунку суми судових витрат, витрати на правничу допомогу адвоката становлять 25 000 грн. та складаються з: написання та направлення заяви про забезпечення позову (4 год.) - 4000 грн.; написання та направлення позовної заяви (8 год.) - 8000 грн. написання та направлення заяви про надання інформації (документів), клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, видачу, надіслання копій документів виконавчого провадження (1 год.) - 1000 грн. написання та направлення клопотання про витребування доказів (1 год.) - 1000 грн. написання та направлення заяви про розподіл судових витрат (1 год.) - 1000 грн. написання та направлення клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (2 год.) - 2 000 грн. написання та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення суду (3 год.) - 3000 грн. гонорар успіху - 5 000 грн. Крім того, понесено судові витрати на судовий збір у розмірі 1 488,60 грн. та витрати на доставку кореспонденції - 300 грн. Ураховуючи наведене, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції, взявши до уваги умови договору № 03/01/2022-1 р. про надання правової допомоги від 03 січня 2022 року, додаток № 1 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року , додаткову угоду № 1 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, додаткову угоду № 2 до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 08.02.2022 року до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.01.2023 року до договору № 03/01/2022-1 р. від 03.01.2022 року про надання правової допомоги, наявність клопотання відповідача про зменшення таких витрат позивача, вимоги адвоката Белінського В.А. про стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді першої інстанції, підлягають задоволенню частково, у розмірі 17 000,00 грн. (написання позовної заяви написання клопотання про витребування доказів, написання заяви про ухвалення додаткового рішення, гонорар успіху), що відповідає критерію їх дійсності, необхідності, розумності їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Щодо витрат на правову допомогу з написання заяви про забезпечення позову у розмірі 4 000 грн., колегія зауважує, що в матеріалах справи відсутня така заява та судове рішення за наслідками її розгляду, а тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у стягненні витрат на правову допомогу в цій частині. Крім того, враховуючи відсутність заяви про забезпечення позову, суд обґрунтовано відмовив у стягненні витрат по сплаті судового збору за подання такої заяви. Щодо витрат на правову допомогу за написання та направлення заяви про надання інформації (документів), клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, видачу, надіслання копій документів виконавчого провадження (1 000 грн.), написання та направлення заяви про розподіл судових витрат (1 000 грн.), написання та направлення клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (2 000 грн.), колегія суддів вважає, що такі витрати не були неминучими та необхідними, тому у стягненні витрат на правову допомогу в цій частині слід відмовити. Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Представник позивача просивстягнути з відповідача витрати, пов`язані із відправленням поштової кореспонденції в сумі 300 грн. Проте, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат понесених позивачем на поштову кореспонденцію у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції представником позивача було надано до суду докази на суму, що становить 183,60грн. (а.с. 40, 45, 46, 100). Докази на підтвердження витрат понесених позивачемна поштову кореспонденцію у зв`язку з розглядом в суді цієї справи в сумі 116,40 грн. матеріали справи не містять. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із відправленням поштової кореспонденції в сумі 183,60 грн. Підсумовуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 17 000 грн., та витрат, пов`язаних із відправленням поштової кореспонденції у розмірі 183,60 грн. Відповідно до ст.ст. 268, 383 ЦПК України колегія суддів проголошує вступну і резолютивну частину постанови. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Белінського Віктора Анатолійовича задовольнити частково. Додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Белінського Віктора Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 17 000 грн., та витрати, пов`язані із відправленням поштової кореспонденції у розмірі 183,60 грн. В задоволенні решти вимог заяви відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 05 квітня 2023 року. Головуючий: Судді: