Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/8596/19

Дата документу 29.06.2022 Справа № 334/8596/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/8596/19 Головуючий у 1-й інстанції: Ісаков Д.О. Провадження №22-з/807/65/22 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 29 червня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаряПодліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Камалової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Коломоєць Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника, адвоката Коломоєць Ірини Василівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у лютому 2021 року уточнив до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя. З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 визнати право спільної часткової власності на 1/3 частини вищезазначеної квартири. 14 вересня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом в якому просила визнати за нею право спільної часткової власності на 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/3 частини. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 , та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_1 , право власності на 19/50 частини квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 , право власності на 31/50 частини квартири АДРЕСА_1 . Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09 вересня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 11690,61 грн. Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11500 грн. Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника адвоката, ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжя від 27 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя визнано право власності на Ѕ частку вищезазначеної квартири. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля ЗАЗ Daewoo sens, 2005 року випуску, колір сірий, номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 32253,66 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. 08 червня 2022 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Коломоєць Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування ОСОБА_1 судових витрат, які він поніс в суді апеляційної інстанції у розмірі 8250 грн, з яких: судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3750, 00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн, зазначаючи, що відповідне клопотання заявлялося нею в апеляційній скарзі. 29 червня 2022 року на адресу апеляцйного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Коломоєць Ірини Василівни в якій вона просила стягнути судові витрати за участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29 червня 2022 року у розмірі 1500 грн. ОСОБА_2 та її представник адвокат Желтобрюхов В.В. в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог ЦПК України. Відповідно до положень частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви та заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення представника ОСОБА_2 , адвоката Желтобрюхова В.В. вважає, що заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Коломоєць Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення слід задовольнти частково. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України). Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі частково задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Коломоєць І.В. постановою Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2022 року було задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 в порядку поділу майна подружжя визнано право власності на Ѕ частку вищезазначеної квартири. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості Ѕ частки автомобіля ЗАЗ Daewoo sens, 2005 року випуску, колір сірий, номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 32253,66 грн. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено. Як вбачається із наданих заявиком документів, представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Коломоєць Іриною Василівною в Запорізькому апеляційному суді підтверджується ордером на надання правової допомоги серії АР №104149 від 29 листопада 2021 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 0511 від 05 листопада 2019 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001085 (а.с. 146-147, 151, 152). 05 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Коломоєць Іриною Василівною був укладений договір про надання правничої допомоги №0511/2019, згідно з умовами якого адвокат зобов`язався надати клієнту необхідну правову допомогу з представництва інтересів клієнта у щодо захисту його прав, свобод та законних інтересів у сраві щодо сімейних правовідносин, в тому числі стягнення аліментів, ві торму числі представляти інтереси в судах та ін., а клієнт зобов`язався сприяти адвокату у здійсненні його функцій і оплачувати послуги адвоката в порядку і на умовах, визначених даним договором (т.2 а.с.146-147). В розділі 2 даного договору зазначено, які саме права вчиняє адвокат в інтересах клієнта. Розділом 3 договору передбачено обов`язок клієнта сплатити адвокату гонорар у розмірі та у строки у відповідності до умов розділу

4. Відповідно до п. 4.5 розділу 4 даного договору факт надання послуг може підтверджуватись актом наданих послуг (виконаних робіт), який готується за бажанням сторін (для відшкодування судових витрат). Відповідно до розрахунку судових витрат, адвокатом Коломоєць Іриною Василівною, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 1085, виданого на підставі рішення КДКА Запорізької області № 11, договору про надання правової допомоги від 05 листопада 2019 року, надано ОСОБА_1 , наступну правову допомогу по справ № 334/8596/19: 06 грудня 2021 року підготовка апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2021 року, кількість витраченого часу 3 години, вартість 3000 грн; 08 червня 2022 року участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду, кількість витраченого часу 1 година, вартість 1500 грн, 06 грудня 2021 року сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, квитанція № 10165, вартість 3750 грн ( т.2 а.с. 145-148). Відповідно до Акту прийому передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 08 червня 2022 року, адвокатом Коломоєць Іриною Василівною передано, а ОСОБА_1 , прийнято наступні роботи/послуги: 06 грудня 2021 року підготовка апеляційної скарги на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 серпня 2021 року у справі № 334/8596/19, кількість витраченого часу 3 голини, вартість 3000 грн; 08 червня 2022 року участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду по справі № 334/8596/19, кількість витраченого часу 1 година, вартість 1500 грн, всього у розмрпі 4500 грн (т.2 а.с.149). Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 18 від 08 червня 2022 року, на підставі договору № 0511/2019 про надання правової допомоги від 05 листопада 2019 року, ОСОБА_1 сплатив адвокату Коломоєць Ірині Василівні - 4500 грн (т.2 а.с. 150). Відповідно до квитанції про сплату № 70165 від 06 грудня 2021 року, ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду у розмірі 3750 грн (т. 2 а.с. 148). Відповідно до акту прийому передачі наданих послуг ( виконаних робіт) від 29 червня 2022 року витрати на правничу допомогу, а саме участь в судовому засіданні Запорізького апеляційного суду у зазначеній справі 29 червня 2022 року адвоката Коломоєць І.В. становлять 1500 грн, які були їй сплачені ОСОБА_1 у розмірі 1500 грн, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № 20 від 29 червня 2022 року(т. 2 а.с.165-167). Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , адвокат Коломоєць І.В. заявила про орієнтовані понесенні судові вирати ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000,00 грн, докази та розрахунок судових витрат понесених в суді апеляційної інстанції разом із заявою про ухвалення додаткового рішення були направлені на адресу апеляційного суду 09 червня 2022 року. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 (у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Заперечуючи проти ухвалення додаткового рішення представник відповідача адвокат Желтобрюхов В.В. зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо було б встановити співмірність відповідних витрат. Проте, які саме докази заявником не надано в запереченнях не зазначено та в чому виражається неспівмірність витрат, останній суду не довів. Враховуючи, що постановою від від 08 черня 2022 року апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 , адвоката Коломоєць І.В. задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 було задоволено частково, однак питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та на професійну правничу допомогу під час розгляду справ у суді апеляційної інстанції не вирішив, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви та стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1733 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на зазначене, апеляційний суд також дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи, що відповідно до пропорційності задоволених позовних вимог становить 3000, 00 грн та їх співмірність складності справи та виконаним адвокатом робіт, часу, виплаченого гонорару. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Коломоєць Ірини Василівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1733 гривень судового збору, сплаченого у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 3000, 00 гривень. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повна додаткова постанова складена 30 червня 2022 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С.Гончар М.С. Маловічко С.В.