Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 537/2061/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Фадєєва С.О. 11 квітня 2023 р.Справа № 537/2061/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою інспектора роти № 1 БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Семеська Дмитра Володимировича на додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції у місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Семеська Дмитра Володимировича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - В с т а н о в и в: 18.08.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 14.08.2022 року, серії ЕАР № 5754488 (далі Постанова) та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 21.09.2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням постанову інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Семеська Д.В. від 14.08.2022 року серії ЕАР № 5754488 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень - скасовано, а провадження в справі закрито. При ухваленні указаного судового рішення питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку зі сплатою судового збору та на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції не вирішувалось. 26.09.2022 року до Крюківського районного суду м. Кременчука надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Д.В. про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, що понесені ним під час розгляду справи в суді першої інстанції. 30.09.2022 року Департаментом патрульної поліції до суду надано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування заяви Департаментом патрульної поліції зазначив, що заявлені до стягнення витрати є неспівмірними, надані позивачем документи не дають змоги встановити у якому обсязі надавалися послуги адвокатом клієнту. Також, відповідач звернув увагу суду на те, що справа не відноситься до складних, була розглянута за одне судове засідання у порядку спрощеного провадження, виготовлення стандартного позову, як і стандартної заяви на ухвалення додаткового рішення у справі, не може займати багато часу, а послуга щодо підготовки аналітичної інформації з судової практики не є судовими витратами взагалі. Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 10.11.2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Д.В. про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 2500 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп., сплачений ним при подачі позову до суду. Задовольняючи заяву позивача про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції, виходив з того, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, інспектором роти № 1 БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Семесько Д.В. подано апеляційну скаргу, в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити у повному обсязі. В обґрунтування поданої апеляційної скарги інспектор роти № 1 БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Семесько Д.В зазначив, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. є неспівмірним з розміром стягнення накладеного на позивача у вигляді штрафу за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП в сумі 340 грн. Частково погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід частково скасувати, з наступних підстав. Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. На підтвердження понесених у суді першої інстанції витрат на правову допомогу позивачем надано до матеріалів справи копії угоди ОСОБА_1 з адвокатом Гузь Т.О., яка діє від свого імені, де зазначено розмір оплати у сумі 5000 грн. та суму, внесену в касу 3000 грн. згідно квитанції № 1; квитанції № 1 про оплату 2500 грн. за надання правової допомоги та 500 грн. за сплату судового збору; розрахунок суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги, згідно якого надана правова допомога у вигляді попередньої консультації щодо захисту прав та законних інтересів у сумі 500 грн., підготовки аналітичної інформації з судової практики у аналогічних правовідносинах у сумі 500 грн. та складення позовної заяви у сумі 1500 грн.; копія угоди ОСОБА_1 з адвокатом Шевцовою Л.В. із розміром оплати за домовленістю сторін та зазначенням про внесення до каси суми згідно квитанції № 1 від 20.09.2022 року; квитанції № 1 про оплату 2000 грн. за надання правової допомоги; розрахунок суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги, згідно якого надана правова допомога у вигляді правової консультації щодо спірних правовідносин та узгодження правової позиції у сумі 500 грн., представництва інтересів у судовому засіданні суду у сумі 1000 грн. за один день, складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та формування додатків до заяви у сумі 500 грн. Згідно і розрахунку суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги у адміністративній справі адвоката Гузь Т .О.: - попередня консультація щодо захисту прав та законних інтересів - 500 грн.; - підготовка аналітичної інформації з судової практики у аналогічних правовідносинах - 500 грн.; - складання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5754488 від 14.08.2022 року - 1500 грн. Згідно з розрахунку суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги у адміністративній справі адвоката Шевцова Л.В.: - надання правової консультації щодо спірних правовідносин, узгодження правової позиції у справі 500 грн.; - представництво інтересів в судовому засіданні суду 1 -ї інстанції за один день, незалежно від витраченого часу - 1000 грн.; - складання заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 537/2061/22, формування додатків до заяви - 500 грн. На виконання ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Так, представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що витрати за надання правничої допомоги були не співмірними зі складністю справи. За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів враховує таке. Предметом спору у цій справі є визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР № 5754488 від 14.08.2022 року про накладення адміністративного стягнення у розмірі 340 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 4500. грн. Крім того, колегія суддів враховує те, що справа № 537/2061/22 є справою незначної складності та розглядається за наявними у ній матеріалами. Ураховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1.000 грн. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу інспектора роти № 1 БПП у місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Семеська Дмитра Володимировича задовольнити частково. Додаткове рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 10 листопада 2022 року скасувати в частині, якою судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 1500 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 11 квітня 2023 року.