Постанова Дніпровський апеляційний суд № 179/488/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/988/23 Справа № 179/488/21 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі Піменовій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на земельну частку (пай),- ВСТАНОВИЛА: В квітні 2021 року до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на земельну частку (пай). В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що вона та її батько ОСОБА_2 тривалий час працювали в колгоспі «Комуніст», пізніше КДСП «Кільчень» Магдалинівського району Дніпропетровської області і були його членами. Позивач та її батько були внесені до списку доданого до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП від 13.01.1995 року, виданого КДСП «Кільчень», проте земельних часток (паїв) не отримали. На запит позивача, Головне управління Дергеокадастру у Дніпропетровській області відповіло, що повноваженнями щодо прийняття рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) наділені виключно сільські, міські, селищні ради, проте відповідач відмовляється приймати необхідні рішення, посилаючись на відсутність компетенції. У зв`язку із наведеним, ОСОБА_1 звернулася до суду та просила визнати її право та право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) із земель колишнього КДСП «Кільчень» Магдалинівського району Дніпропетровської області. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну частку (пай) із земель колишнього колективно-дольового сільськогосподарського підприємства «Кільчень» Магдалинівського району Дніпропетровської області. В апеляційній скарзі керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року просить скасувати рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року просить апеляційну скаргу керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року залишити без задоволення. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження представника Президента України в Магдалинівському районі №141-р від 04.08.1992 колгосп «Комуніст» Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області реорганізовано в колективно-дольове сільськогосподарське підприємство «Кільчень». Державний акт на право колективної власності на землю серії МД N256 виданий КДСП «Кільчень» 13.01.1995 на підставі рішення Поливанівської сільської ради від 22.03.1994. У додатку №1 до вказаного державного акту ОСОБА_2 значиться під №92, ОСОБА_1 значиться під №399. Позивачем надано суду довідки архівного відділу Магдалинівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області №155/01-23 від 06.05.2014 та №69/01-25 від 12.04.2019, згідно яких позивачка ОСОБА_1 та її померлий батько ОСОБА_2 працювали в колгоспі «Комуніст» та КДСПІ Кільчень. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав встановленим факт членства ОСОБА_3 у КДСП «Кільчень», враховуючи, що їх імена є в додатку до Державного акту на право колективної власності на землю зазначеного КДСП, що не відповідає вимовам чинного законодавства, з огляду на наступне. Пунктом 2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих y колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Згідно роз`яснення Верховного Суду України, викладеного у п.24 постанови Пленуму №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта на право власності на землю. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Відповідно да ст.5 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Частиною 5 ст.19 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що підприємство має право вільного найму працівників. Отже, членство у КСП було добровільним та передбачало написання заяви про вступ в члени КСП, а оскільки КСП мало право найму працівників не тільки членів КСП, то запис у трудовій книжці, нарахування трудоднів є недостатнім доказом членства у КСП. За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта. Так, рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства в частині визнання за померлим ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) із земель колишнього КДСП «Кільчень». Згідно архівного витягу з журналу протоколів фонду №187 «Колгосп «Комуніст» (КДСП «Кільчень») Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області» від 26.01.1989 №1, ОСОБА_2 прийнятий до членів колгоспу «Комуніст» у 1989 році. Дані про його звільнення серед документів фонду відсутні. У додатку №l до державного акту на право колективної власності на землю від 13.01.1995 ОСОБА_2 значиться під №92. Однак, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру У Дніпропетровській області №10-4-0.223-3462/2-22 від 16.08.2022, відомості щодо реєстрації сертифікату на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КДСП «Кільчень» на ОСОБА_2 відсутні, отже ОСОБА_2 своє право належним чином не оформив. Згідно актового запису про смерть №11 від 06.05.2004, складеного виконавчим комітетом Поливанівської сільської ради Магдалинівського району дніпропетровської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, на момент подачі самого позову до суду та на момент винесення судового рішення 27.09.2021 про визнання за ОСОБА_2 права на земельну частку (пай), ОСОБА_2 не мав цивільної правоздатності, оскільки помер. Відповідно до ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Частиною ч.4 ст.25 ЦК України визначено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Згідно зі ст.46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Пунктом 7 ч.1 ст.255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Таким чином, визнання судом першої інстанції права на земельну частку (пай) за померлою особою, за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів на право на земельну ділянку (пай), суперечить встановленому чинним законодавством порядку набуття права на таку земельну ділянку. Також, рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства в частині визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) із земель колишнього КДСП «Кільчень». Серед документів архівного фонду №187 «Колгосп «Комуніст» (КДСП «Кільчень») Поливанівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області» в наявності є лише дані про зарахування ОСОБА_1 кількості трудоднів у 1999 році. Дані про прийняття і звільнення ОСОБА_1 до членів КДСП серед документів фонду відсутні. Це лише підтверджує той факт, що ОСОБА_1 дійсно працювала в колгоспі «Комуніст» та КДСП «Кільчень», але доказів членства ОСОБА_1 у КДСП «Кільчень» на час отримання ним (13.01.1995) Державного акту на право колективної власності на землю у архівному фонді відсутні. При цьому, перебування у трудових відносинах з певним колгоспом або КСП не є доказом членства особи у колективному підприємстві і не є підставою для отримання земельної частки у новоствореному КСП. Сам лише факт включення громадянина до списку, що є додатком до Державного акта на право колективної власності на землю, не є достатньою підставою для виникнення у особи права на земельну частку (пай). Для цього також необхідно, щоб відповідне КСП отримало Державний акт у встановленому законом порядку, а громадянин дійсно перебував у членських відносинах з таким КСП на момент видачі державного акта. Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.09.2019 у справі №2-175/4328/15-ц, від 21.08.2019 у справі №371/676/16-ц, від 26.11.2018 у справі №392/1660/16-ц та від 29.05.2019 у справі №395/268/17. Крім цього, позивачем надано суду копію листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.05.2019, згідно якого ОСОБА_1 значиться в додатку №1 списку громадян - членів КДСП за №399, однак сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся. Аналогічна інформація щодо не виготовлення на ім`я ОСОБА_1 сертифікату на право на земельну частку (пай) надана Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області у листі №10-4-0.223-3462/2-22 від 16.08.2022. Отже, судом першої інстанції не взято до уваги, що ОСОБА_1 незважаючи на наявність й прізвища у списку, який додавався до Державного акту на право колективної власності, право на земельну частку пай за рахунок земель колективної власності підприємства не набула, оскільки не була членом КДСП «Кільчень» та сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримувала. Таким чином, у даній справі відсутня одна із основних підстав для отримання ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) - її членство у КДСП, яка повинна існувати в сукупності з іншими підставами, відповідно до п.2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», що має своїм наслідком - відсутність підстав для визнання за позивачем права на земельну частку (пай). Статтею 263 ЦПІК України визначено, що судове рішення повинно групуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Разом з цим, оскаржуване рішення ухвалено з порушенням вимог матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу подано керівником Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Право власності Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади на спірні земельні ділянки було порушено ухваленням Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області рішення від 27.09.2021 у справі №179/488/21, яке фактично є підставою для вибуття з комунальної власності у володіння інших осіб двох земельних ділянок, проте, Магдалинівською селищною радою жодних заходів, спрямованих на захист та відновлення порушеного права вжито не було. А тому, на думку колегії суддів, участь прокурора є обґрунтованою та підставною, оскільки невжиття органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави у спірних правовідносинах свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідною апеляційною скаргою. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської областіпідлягає задоволенню частково, а рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року скасуванню. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_1 слід відмовити. В частині позову ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_2 -провадження закрити. Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1362 грн. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу керівника Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області -задовольнити частково. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2021 року - скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_1 -відмовити. В частині позову ОСОБА_1 до Магдалинівської селищної об`єднаної територіальної громади, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_2 -провадження закрити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 1362 грн. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова