Постанова 4813 № 523/1476/23

Номер провадження: 33/813/472/23 Номер справи місцевого суду: 523/1476/23 Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В. Доповідач Толкаченко О. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.04.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Григоржевського М.С. на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2023 року, - ВСТАНОВИВ: зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. Обставини справи встановлені судом першої інстанції Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2023 року встановлено, що 03 січня 2023 року о 12:00 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «ZIE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Київське шосе, 1 в м. Одесі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager». Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції захисник Григоржевський М.С. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, ані він ані його підзахисний копію оскаржуваної постанови не отримували, а з її змістом ознайомились після оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 22 березня 2023 року. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що з наявного у справі відеозапису убачається, що в момент оформлення правопорушення ОСОБА_1 не було роз`яснено його процесуальних прав, що вказує на очевидну недопустимість отриманих доказів. Після проведення огляду на стан сп`яніння поліцейський не пересвідчився чи згоден ОСОБА_1 з його результатом та не роз`яснив право пройти огляд у медичному закладі, що вказує на порушення порядку проведення такого огляду. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Григоржевський М.С. в судове засідання апеляційного суду не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Засобами телефонного зв`язку ОСОБА_1 повідомив, що йому було відомо про те, що розгляд його справи призначений на 11 годину 30 хвилин 07 квітня 2023 року, проте його захисник роз`яснив ОСОБА_1 , що його участь в судовому засіданні не є обов`язковою. Крім того, ОСОБА_1 повідомив про те, що не заперечує проти того, щоб справа була розглянута апеляційним судом без його участі. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника Григоржевського М.С. без його участі та без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Щодо питання про поновлення строку на апеляційне оскарження Порядок звернення до суду за судовим захистом у справах про адміністративні правопорушення врегульований чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення. Так, згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Аналогічні положення висвітлені і у ч.2 ст.294 КУпАП відповідно до якої постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до норм діючого законодавства, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. З мотивувальної частини оскаржуваної постанови убачається, шо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Григоржевський М.С. були присутніми під час розгляду справи в суді першої інстанції. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, коли саме вони отримали повний текст оскарженої постанови. Викладені обставини не спростовують доводів захисника Григоржевського М.С. про те, що з повним текстом оскарженої постанови він ознайомився 22 березня 2023 року після її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Апеляційну скаргу захисник Григоржевський М.С. подав через суд першої інстанції 02 березня 2023 року, в межах 10-ти денного строку на апеляційне оскарження з моменту ознайомлення з повним текстом постанови. За таких обставин, з метою забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на доступ до суду, яке випливає з п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, і є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2023 року підлягає поновленню. Мотиви суду апеляційної інстанції Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду..., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до п.2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водночас, порушення вказаного пункту Правил передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч.1 ст.130 цього Кодексу. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП і на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги захисника Григоржевського М.С. апеляційним судом були повторно досліджені докази, які містяться в матеріалах справи. Так, висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №426531, відповідно до якого 03 січня 2023 року о 12:00 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «DAF», номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом «ZIE», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул.Київське шосе 1 в м.Одесі, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 7510. Результат огляду виявився позитивним та склав 0,32 ‰ проміле. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2). В протоколі зазначено, що громадянину ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_1 . При цьому в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що з згоден з протоколом, зобов`язується більше так не робити, а отже фактично він погодився з тим, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі. Будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу, ОСОБА_1 не навів. Відповідно до роздруківки алкотестеру «Drager», доданої до протоколу про адміністративне правопорушення, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою приладу «Drager» Alcotest 7510» прилад №ARBL-0413, результат якого виявився позитивним та склав 0,32 ‰ проміле (а.с.3). Вказана роздруківка також була власноруч підписана ОСОБА_1 без будь-яких заперечень, або зауважень, а отже фактично він погодися з тим, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, а також акт огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів. З вказаних документів убачається, що підставою для проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу стало те, що у водія ОСОБА_1 відчувався запах алкоголю з порожнини рота, була порушена координація рухів та спостерігалось почервоніння очей. Результат огляду позитивний та склав 0,32 ‰ проміле (а.с.4,5). При цьому в акті огляду на стан сп`яніння міститься розписка ОСОБА_1 про те, що він згоден з результатами огляду. З метою перевірки доводів викладених в апеляційній скарзі та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення. На вказаному відеозаписі зафіксований факт проходження водієм ОСОБА_1 процедури огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Drager», результат якого виявився позитивним та склав 0,32 ‰ проміле. При цьому ОСОБА_1 не оспорював результат огляду та не наполягав на проходженні огляду в закладі охорони здоров`я. За таких обставин у інспектора поліції були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 03 січня 2023 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Вищевказані докази у своїй сукупності, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Григоржевського М.С. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни. Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Григоржевського М.С. залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 17 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко