Постанова 4813 № 521/27862/23

Номер провадження: 33/813/2718/24 Номер справи місцевого суду: 521/27862/23 Головуючий у 1-й інстанції Тополева Ю. В. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.11.2024 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду судової палати у цивільних справах Лозко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Риженка Дениса Олеговича розглянувши апеляційну скаргу захисника Риженка Дениса Олеговича на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року встановив: Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору. Судом першої інстанції встановлено, що 13 листопада 2023 року, о 23 годині 08 хвилин, за адресою: вул. Центральний аеропорт, 9, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Oktavia, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Риженко Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року, винести нову постанову, якою закрити провадження у справі через відсутність події адміністративного правопорушення. За доводами апеляційної скарги досліджений судом відеозапис не є безперервним та складається з декількох відеозаписів, один з яких містить фіксацію зупинки певного транспортного засобу, проте з нього неможливо встановити хто саме керував цим автомобілем. За допомогою іншого відеозапису зафіксовано спілкування поліцейського з особою, схожою на ОСОБА_1 , при цьому нього не можливо ідентифікувати транспортний засіб з якого вийшов ОСОБА_1 . На відеозаписі, а саме о 23:47:09 зафіксовано діалог з невідомою особою, що свідчить про те, що правоохоронцям не було відомо, хто саме знаходився в салоні автомобіля. На думку захисника, долучений поліцейськими до матеріалів справи відеозапис не можна визнати таким, що підтверджує вину ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого правопорушення. Причина зупинки транспортного засобу є незаконною, з огляду на відсутність підстав, передбачених ст. 32 Закону України «Про національну поліцію». Всупереч вимог ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складено не в присутності ОСОБА_1 , останньому не було роз`яснено права та обов`язки, для підписання протокол не вручався. Направлення на огляд водія транспортного засобу, згідно відеозапису складено о 23:41 год, а не о 23:17 год, як про те зазначено у цьому документі, що на переконання захисника свідчить про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано отримати це направлення з метою проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Підписи особи, яка склала направлення, не є ідентичним тому, що міститься у протоколі про адміністративне правопорушення, що свідчить про службову підробку. В апеляційній скарзі захисник також порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що сторона захисту не повідомлялася про дату та час судового розгляду цієї справи за результатами якого суддя прийняв постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, про що захисник дізнався лише 08 жовтня 2024 року під час ознайомлення з матеріалами цієї справи. Апеляційну скаргу, яка подана захисником у межах 10-ти денного строку з часу ознайомлення з матеріалами справи, а саме 17 жовтня 2024 року, повернуто постановою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року з підстав не долучення до апеляційної скарги витягу з договору про надання правової допомоги. Копію цієї постанови апеляційного суду захисник отримав 04 листопада 2024 року. В судовому засіданні захисник Риженко Д.О. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд, врахувавши фактичні обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 . Вислухавши захисника ОСОБА_2 перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАПпостанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами потрібно вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен у сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та зазначити, з яких підстав подане скаржником клопотання може бути задоволене. Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАПпостанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Так, оскаржувана постанова суддею прийнята 20 травня 2024 року, тому перебіг строку на її апеляційне оскарження у відповідності до ст. 294 КУпАП розпочався з 21 травня 2024 року і закінчився 30 травня 2024 року. Справу розглянуто без участі ОСОБА_1 та його захисника Риженка Д.О. З матеріалами справи під розписку захисник ознайомився 08 жовтня 2024 року. Вперше апеляційну скаргу захисник Риженко Д.О. подав 17 жовтня 2024 року, яку постановою Одеського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року повернуто з підстав не надання засвідченого підписами сторін витягу з договору про надання правової допомоги. Копію цієї постанови Одеського апеляційного суду, захисник отримав засобами електронного зв`язку 04 листопада 2024 року. 05 листопада 2024 року, тобто зі спливом незначного проміжку часу, від моменту отримання копії вказаної вище постанови апеляційного суду, захисник ОСОБА_2 повторно звернувся з апеляційною скаргою, до якої на виконання вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП долучив копію договору про надання правової допомоги від 21 лютого 2024 року, укладеного між ним та ОСОБА_1 . З огляду на вказане, апеляційний суд доходить висновку, що наведені захисником доводи у якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них,тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (Рішення Європейського суду з правлю дини по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства"("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року). Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч.2 ст. 266 КУпАП). У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст. 266 КУпАП). Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч.5 ст. 266 КУпАП). Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП). Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено Постановою КМУ від 17.12.2008 року N 1103 (далі Порядок). Пунктом 6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Згідно із пунктом 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Також порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів, регламентовано розділом II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року N 1452/735 (далі -Інструкція). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 розділу I Інструкції). Наведені вище вимоги законодавства при складенні протоколу про адміністративне правопорушення правоохоронцями були дотримані. Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи. Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд в основу оскаржуваного рішення поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №648751 від 13 листопада 2023 року, направленні водія на огляд, відеозаписі, долученому поліцейськими до матеріалів справи. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №194031 від 13 листопада 2023 року, правоохоронцями зафіксовано, що: «13 листопада 2023 року о 23:08 год в м. Одеса, вул. Центральний аеропорт,9, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження в установленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП». Від підписання зазначеного вище протоколу, отримання його копії, надання пояснень ОСОБА_1 відмовився про що поліцейським зроблено відповідні записи. З відеозаписів, долучених правоохоронцями до матеріалів справи убачається, як правоохоронцями зафіксовано рух транспортного засобу «Skoda Octavia» д.н. НОМЕР_1 , який рухався з порушенням вимог ПДР, а саме під час зміни напрямку руху, водій автомобіля не увімкнув відповідний показник повороту, про що у подальшому поліцейськими повідомлено водія, як причину зупинки (23:14:10 час вказаний на відеозаписі). З відеозапису, який містить фіксацію події зі службового транспортного засобу убачається, що після зупинки транспортного засобу із салону автомобіля, а саме з місця водія вийшов ОСОБА_1 , особу якого в подальшому встановлено на підставі наданих ним документів у електронному вигляді за допомогою застосунку «Дія». Також з відеозапису, здійсненого за допомогою камери портативного відео реєстратора поліцейського зафіксовано момент, коли із салону автомобіля виходив безпосередньо ОСОБА_1 (23:08:50 час вказаний на відеозаписі). На запитання поліцейських щодо напрямку руху, ОСОБА_1 відповів, що переганяв автомобіль. Під час встановлення обставин події та особи водія, у останнього поліцейськими було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, у зв`язку з чим водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, так і закладі охорони здоров`я на що ОСОБА_1 відмовився. Після чого поліцейськими водія повідомлено, що у такому разі відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Також з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 неодноразово намагався залишити місце події, та під час складення адміністративних матеріалів він самовільно покинув місце події (23:25:15- час вказаний на відеозаписі). Установивши та зафіксувавши, що після зупинки транспортного засобу, водій транспортного засобу з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду, як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я, поліцейськими підставно складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стосовно посилань захисника про недопустимість та неналежність відеозапису, що міститься в матеріалах справи як доказу у справі, апеляційний суд зауважує про таке. Статус доказів, перелік джерел, правила їх допустимості визначаються виключного національним законом. Конвенційне право та його тлумачення ЄСПЛ залишає правила допустимості доказів на розсуд держав, з поправкою на вимогу загальної справедливості судового провадження. Національний припис закону ст. 251 КУпАП встановлює абсолютний характер джерел та змісту доказової інформації по справі "будь - які фактичні дані". Також, на відміну від правил кримінального провадження, КУпАП не містить критеріїв недопустимості доказів. Посилання апелянта про те, що відеозапис не є безперервним, апеляційний суд оцінює критично, оскільки КУпАП не містить застережень щодо мінімального чи то максимального обсягу відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення. У той час, як долучений до матеріалів справи відеозапис за своїм обсягом та повнотою відповідає критерію достатності, та містить фіксацію подій, що підтверджує обставини, викладені та зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, засоби відеозапису правоохоронцями використовувалися безперервно, починаючи з часу руху транспортного засобу до моменту його зупинки, встановлення особи водія, виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння, висловлення на його адресу вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та закінчуючи моментом складення адміністративних матеріалів справи, що спростовує твердження захисника про недопустимість відеозапису, як джерела доказу. Доводи апеляційної скарги про те, що відеозаписи не містять моменту фіксації зупинки транспортного засобу, а також не можливо встановити особу, яка керувала автомобілем, апеляційний суд оцінює критично та відхиляє, як такі, що спростовуються фактичними обставинами справи. Є надуманими доводи захисника про те, що за допомогою відеозаписів зафіксовано діалог між поліцейськими та невідомою особою, тому поліцейським не було відомо, хто саме керував транспортним засобом, оскільки після зупинки автомобіля, правоохоронцями на підставі документів, наданих ОСОБА_1 в електронному вигляді, було встановлено особу останнього. Аргументи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не було повідомлено причину зупинки транспортного засобу спростовуються відеозаписом, що міститься у справі. Посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі ОСОБА_1 та йому не було роз`яснено права та обв`язки, не вручено протокол для підписання, апеляційний суд оцінює критично, оскільки під час складення адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 на власний розсуд залишив місце події, тим самим нівелював можливість реалізації зазначених вище прав. Між неналежною правовою поведінкою ОСОБА_1 та зазначеними вище правовими наслідками існує прямий причинний зв`язок, тому наведені вище доводи захисника є безпідставними. Розбіжності у часі складення направлення на огляд та відомостями, внесеними до протоколу про адміністративне правопорушення не спростовують ту обставину, що на вимогу поліцейського ОСОБА_1 відмовився від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР, чим порушив ч.1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, і не є правовими підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі. Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено. За таких обставин, відсутні підстави для закриття провадження у справі, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КупАП є вірним. Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст.247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: Клопотання захисника Риженка Дениса Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.П. Лозко