LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд359/2957/22

від 27.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД [1] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника Мельника О.О., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх представника Муляра А.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року, - В С Т А Н О В И Л А: Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2022 о 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 порушив правила тримання собаки, а саме: вигулював без повідка собаку породи «Німецька вівчарка» та двох собак породи «Метис» у невідведеному для цього місці, проявив безпечність, не слідкував за собаками належним чином, не забезпечив безпеку оточуючих тварин (майна) від заподіяння шкоди супроводжуваними домашніми тваринами, внаслідок чого його собаки покусали іншого собаку ОСОБА_3 породи «Шипперка», що призвело до загибелі собаки. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року, провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Апелянт наполягає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки він вигулював на повідку лише одну собаку породи «Німецька вівчарка», яка не підпадає під Перелік небезпечних порід собак. Також вказує на те, що висновки суду у тій частині, що він вигулював трьох собак без повідків, не відповідають фактичним обставинам справи. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Мельника О.О., які підтримали апеляційну скаргу; потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх представника Муляра А.М., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; пояснення свідка - дружини ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як убачається із адміністративних матеріалів, адміністративний протокол щодо ОСОБА_1 складено за ч. 2 ст. 154 КУпАП. Постановою Київського апеляційного суду від 08.08.2022 матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 направленні на доопрацювання, після чого скеровані до суду з уточненням про те, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 154 КУпАП є помилковою (рапорт працівника поліції Соха Б.), а дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 154 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №430099 від 17.05.2022, ОСОБА_1 05.05.2022 о 15:30 по АДРЕСА_1 порушив правила тримання собаки, а саме: вигулював собаку породи «Німецька вівчарка» без намордника, внаслідок чого його собака покусала іншу собаку породи «Шипперка», що призвело до її смерті. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 05.05.2022 він вигулював на повідку собаку породи «Німецька вівчарка», яка вирвалася від нього, забігла на територію домоволодіння ОСОБА_4 , де між собаками - його вівчаркою та шипперкою ОСОБА_4 - сталася бійка, яку він розняв. При цьому ОСОБА_1 не заперечував, що його собака був без намордника, а на місці події були ще дві безпритульні собаки. У судовому засідання суду апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 наполягав, що у його дворі собаки, у тому числі вівчарка ОСОБА_1 без намордника, покусали його собаку, який загинув від отриманих ушкоджень. Він вийшов з будинку і побачив, як ОСОБА_1 рознімав собак. Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції дала аналогічні пояснення за змістом, оскільки дізналася про подію зі слів чоловіка. Свідок ОСОБА_5 - дружина ОСОБА_1 - у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечувала, що вони утримують трьох собак; підтвердила той факт, що ОСОБА_1 пішов гуляти за межі двору з одним собакою породи «Німецька вівчарка» на повідку без намордника, та наполягала, що два інші їх собаки породи «Метис» залишилися з нею вдома;про подію, яка сталася на території домоволодіння ОСОБА_4 , дізналася зі слів чоловіка. Суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги та відповідно в межах протоколу, а отже, не може вийти за межі пред`явленого обвинувачення. Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 порушив правила тримання собаки, а саме: вигулював без намордника собаку породи «Німецька вівчарка», що спричинило шкоду майну потерпілого, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення і знайшло своє підтвердження дослідженими доказами. За своєю правовою конструкцією стаття 154 КУпАП є бланкетною нормою права. Відповідно ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. На переконання суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , вигулюючи собаку породи «Німецька вівчарка» без намордника, не забезпечив безпеку іншої тварини, а відтак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, є обґрунтованими. Доводи сторони захисту про те, що собака породи «Німецька вівчарка» не входить до Переліку небезпечних порід собак, а відтак у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, - є непереконливими, з огляду на наслідки події: собака ОСОБА_1 неконтрольовано забіг на територію чужого домоволодіння, де напав на іншу тварину, яка загинула внаслідок нападу. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що обґрунтованих доводів про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, які спростовували би висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року судом не встановлено. Водночас суд апеляційної інстанції уважає за необхідне виключити з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції посилання на те, що « ОСОБА_1 вигулював двох собак породи «Метис» у невідведеному для цього місці, проявив безпечність, не слідкував за собаками належним чином, не забезпечив безпеку оточуючих тварин (майна) від заподіяння шкоди супроводжуваними домашніми тваринами», позаяк адміністративні матеріали не містять даних на підтвердження вказаних обставин. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року - змінити. Виключити із мотивувальної частини постанови посилання на те, що « ОСОБА_1 вигулював двох собак породи «Метис» у невідведеному для цього місці, проявив безпечність, не слідкував за собаками належним чином, не забезпечив безпеку оточуючих тварин (майна) від заподіяння шкоди супроводжуваними домашніми тваринами». В іншій частині рішення суду залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.М. Сітайло Справа № 33/824/42/2023 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Вознюк С.М. Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»