Постанова 4824 № 752/11961/20-ц

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 4 квітня 2023 року місто Київ справа № 752/11961/20 апеляційне провадження № 22-ц/824/5549/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Головачова Я.В., суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В., за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва у складі судді Бусик О.Л. від 8 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Плюс", акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний Банк", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінстрім", ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого кругу міста Київ Олефір Олександр Олександрович, про визнання договору поруки припиненим, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Фактор Плюс", АТ "Міжнародний інвестиційний Банк", ТОВ "Фінстрім", ОСОБА_2 у якому просила припинити поруку, яка виникла на підставі договору поруки від 17 квітня 2008 року, укладеного між ВАТ "РайффайзенБанк Аваль" та ОСОБА_1 по кредитному договору № 014/2571/81/70767 від 17 квітня 2008 року. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 8 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Печерського районного суд міста Києва від 13 січня 2021 року у справі № 752/11961/20-ц, а саме: зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, виданого 23 лютого 2017 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 752/18489/13-ц у виконавчому провадженні № 62335956 від 12 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фактор Плюс" заборгованості у розмірі 5 868 216 грн. 57 коп. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлений про розгляд справи позивач повторно не з`явився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надавав, а тому відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду. Також у зв`язку із залишення позову без розгляду, на підставі частини 9 статті 158 ЦПК України підлягають скасуванню раніше вжиті заходи забезпечення позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Скаржник зазначає, що її неявка в судове засідання на 8 листопада 2022 року була викликана вимушеною евакуацією на західну частину України; суд безпідставно залишив позовну заяву без розгляду на стадії підготовчого засідання, оскільки положення пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України може бути застосовано лише при розгляді справи по суті; скасування заходів забезпечення позову призведе до продажу майна поручителя, свавільного арешту коштів та іншого майна ще до моменту розгляду справи по суті. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Фактор Плюс" - Правдюк В.М. заперечує проти її доводів та вказує, що позивач систематично не з`являлася в судові засідання, а тому суд правомірно залишив позов без розгляду. Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала клопотання про розгляд справи без її участі, апеляційну скаргу просить задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом установлено, що у червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Фактор Плюс", АТ "Міжнародний інвестиційний Банк", ТОВ "Фінстрім", ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого кругу міста Київ Олефір О.О., про визнання договору поруки припиненим. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 грудня 2020 року у складі судді ОСОБА_3 відкрито провадження у справі. У зв`язку із смертю судді ОСОБА_3 проведено повторний автоматичний розподіл судової справи. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Печерського районного суду міста Києва визначено суддю-доповідача Бусик О.Л. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва у складі судді Бусик О.Л. від 13 жовтня 2021 року прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін (том І а.с. 77). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва у складі судді Бусик О.Л. від 13 жовтня 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі виконавчого листа, виданого 23 лютого 2017 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі № 752/18489/13-ц у виконавчому провадженні № 62335956 від 12 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фактор Плюс" заборгованості у розмірі 5 868 216 грн. 57 коп. (том І а.с. 79-80). В судове засідання, призначене на 16 серпня 2022 року о 09 годині 30 хвилин, ані позивач, ані її представник, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, не з`явилися (том І а.с. 214, 216, 237). В судове засідання, призначене на 8 листопада 2022 року о 09 годині 30 хвилин, позивач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, не з`явилася (том І а.с. 245, том ІІ а.с. 1, 5). Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частинами 1, 2 статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частиною 5 статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 6 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Враховуючи викладене, суд першої інстанції встановивши, що позивач (представник позивача) будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції не з`явився у судові засідання, призначені на 16 серпня 2022 року та 8 листопада 2022 року, і не надіслав заяви до суду про розгляд справи за його відсутністю, дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статті 257 ЦПК України. При цьому колегія суддів враховує, що у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує той факт, що їй було відомо про дату, час та місце судового засідання. Посилання у апеляційній скарзі на те, що суд не мав права залишати позовну заяву без розгляду на стадії підготовчого провадження відхиляються судом апеляційної інстанції з огляду на таке. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини. Відповідно до частин 1-3 статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Матеріали справи свідчать, що справу за позовом ОСОБА_1 було призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (том І а.с. 77). З урахуванням пункту 2 частини 3 статті 279 ЦПК України, підготовче засідання у даній справі не проводилось, а тому судом правомірно було залишено позов без розгляду на підставі частини 3 статті 257 ЦПК України у зв`язку із повторною неявкою позивача. Посилання у апеляційній скарзі на те, що неявка позивача в судове засідання була викликана вимушеною евакуацією на західну частину України не підтверджується жодними доказами та не може бути достатньою і самостійною правовою підставою для скасування ухвали суду за встановлених у даній справі обставин, а тому відхиляється судом апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги про необхідність збереження заходів забезпечення позову є безпідставними, оскільки частиною 9 статті 158 ЦПК України чітко передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Ця норма є імперативною і розширеному тлумаченню не підлягає. Ураховуючи викладене, підстави для скасування ухвали і задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 8 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: