Постанова 4824 № 752/12657/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи: №752/12657/22 номер провадження №22-ц/824/3018/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 квітня 2023року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав: судді - доповідача Білич І.М. суддів Коцюрби О.П., Слюсар Т.А. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року, постановлену під головуванням судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Ж.І., у цивільній справі №752/12657/22 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,- в с т а н о в и л а: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу судового наказу відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу за результатами розгляду якої просила ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказуючи, що вимога про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, жодним чином не суперечить приписам статті 161 ЦПК України та не впливає на можливість видачі судового наказу. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 1 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, щодо відмови у видачі судового наказу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу суд першої інстанції посилаючись на положення п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, виходив з того, що заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, не відповідає вимогам вищевказаної статті. Колегія суддів погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. Пунктом 4-5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається із заяви про видачу судового наказу, звертаючись до суду із даною заявою, заявник, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, просила стягнути аліменти на утримання доньки у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, в той час, як п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Тобто, заявлена заявником вимога не відповідає вимогам ст.161 ЦПК України. Слід зазначити, що наказне провадження передбачає чітко визначені умови, за яких суд видає судовий наказ. У випадку, якщо заявниця має намір отримувати аліменти у зазначеному нею розмірі, а саме, половини заробітку (доходу) платника аліментів, вона може звернутися до суду з відповідним позовом. Посилання скаржника на те, що вимога про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, жодним чином не суперечить приписам ст. 161 ЦПК України, є безпідставним, виходячи з вищенаведеного. Відповідно до положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування виходячи з доводів викладених у апеляційній скарзі немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 28 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Суддя-доповідач: Судді: