Постанова 4857 № 380/13129/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13129/22 пров. № А/857/2773/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 380/13129/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,- суддя в 1-й інстанції Братичак У.В., час ухвалення рішення 11.01.2023 року, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 43971343), в якій просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700012/2 від 20.07.2022. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем, за результатами перевірки поданої представником позивача митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA 209000/2022/700012/2 від 20.07.2022. Вважає таке рішення необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Крім того, зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості транспортного засобу не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. Також зазначає, що в доданих до декларації на підтвердження вартості товару документах міститься інформація про придбаний автомобіль та його вартість, однак відповідач безпідставно їх не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 380/13129/22 позовні вимоги задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що приймаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару митний орган використав інформацію для визначення митної вартості, взяту за інтернет посиланням (Uzywane Iveco Daily Jegger Autolaweta 35S18 - 200 000 PLN, 30 000 km, 2021 - otomoto.pl) на автомобіль, що за своїми технічними характеристиками, комплектацією максимально подібний до заявленого позивачем, де митна вартість товару складала 200952,03 PLN з яких 200,00 євро = 952,03 PLN - транспортні витрати, тому ціна транспортного засобу була скоригована і приведена у відповідність залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу, отже митна вартість визначена за резервним методом, про що і проводились консультації між митним органом та декларантом. Крім того, апелянт зазначає, що декларантом надано підтвердження готівкової оплати від 07.07.2022 №Б/Н на суму 115000,00 PLN, відповідно до якого не можливо ідентифікувати за яке саме IVECO перераховано кошти, в документі відсутній VIN COD, реєстраційний номерний знак, № фактури, на зазначеному документі відсутній атребут банку - відтиск печатки. Декларантом додано додатково висновок експерта від 19.07.2022 №422/22, який митним органом не взято до уваги, так як експертом для порівняльного підходу при визначені вартості досліджуваного транспортного засобу взято не коректне оголошення інтернет пропозиції. Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 380/13129/22 та відмовити у задоволенні позовних вимог. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не обґрунтував застосування саме резервного методу для визначення митної вартості товару. А також, спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA 209000/2022/700012/2 від 20.07.2022 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому підлягає скасуванню як протиправне. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , надав довіреність ОСОБА_2 , якою уповноважив останнього придбати на ім`я позивача у фізичної чи юридичної особи на території будь-якої держави світу будь-який транспортний засіб, перегнати його з-за кордону на територію України, бути представником позивача на митниці та в органах державного митного контролю, органах держаної прикордонної служби, на станціях та підприємствах технічного обслуговування та ремонту незалежно від підпорядкування і форми власності, в банківських установах, в територіальних органах з надання сервісних послуг МВС, органах Національної поліції України, перед фізичними, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями з усіх питань, пов`язаних з митним оформленням придбаного на ім`я позивача транспортного засобу, його сертифікації та реєстрації у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 07.07.2022 придбав у VINCAR HUBERT SZYMANSKI, Старий замосць, 15, 26-704, Пшиленк, Польща вживаний спеціальний автомобіль допомоги на дорозі, марки MKA-AСCORD/IVECO, модель 35S18, 2021 року, №VIN: НОМЕР_2 , що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсу) №6/07/2022 від 07.07.2022. Декларантом ОСОБА_2 від імені ОСОБА_1 подано до митного контролю митну декларацію №UA209180/2022/047684 на вантажний автомобіль IVECO, модель 35S18, категорія №1, що використовувався, 2021 року випуску, дата першої реєстрації: 26.05.2021, номер кузова НОМЕР_3 , об`ємом 2998 см. куб., 132 Kw, тип двигуна дизельний, колісна формула 4х2, жовтого кольору. Загальна кількість місць для сидіння

3. Країна виробництва Іспанія (ES), виробник IVECО. Митну вартість декларантом визначено за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються в сумі 115000,00 злотих. На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу, уповноважена особа декларанта разом з митною декларацією №UA209180/2022/047684 подала наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №6/07/2022 від 07.07.2022, декларацію про походження товару (Declaration of origin) №6/07/2022 від 07.07.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 07.07.2022, договір про надання послуг митного брокера б/н від 08.07.2022, довіреність від 07.07.2022, талон від 12.07.2022, фото від 12.07.2022, копію митної декларації країни відправлення №22PL301010E0857877 від 07.07.2022, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.073524-22 від 11.07.2022, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України №FJ 864048 від 06.11.2017, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України №КС 359372 від 10.09.2004, що підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2022/000412. Не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару, 20.07.2022 відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700012/2, згідно з яким митну вартість автомобіля встановлено у розмірі 200952,03 злотих. Згідно з п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700012/2, обставинами прийняття рішення та джерелами інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості товару, зазначено: Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю вимогам пунктів 2а) (оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній митній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості) та 2б) (під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається чи пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) статті VII ГАТТ. У митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не відповідає дійсній митній вартості. Тому, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Під час розгляду поданих до митного контролю документів, встановлено, що декларантом надано підтвердження готівкової оплати від 07.07.2022 №Б/Н на суму 115000,00 PLN, відповідно до якого не можливо ідентифікувати за яке саме IVECO перераховано кошти, в документі відсутній VIN COD, реєстраційний номерний знак, № фактури, на зазначеному документі відсутній атребут банку - відтиск печатки. Декларантом додано додатково висновок експерта від 19.07.2022 №422/22, який митним органом не взято до уваги, так як експертом для порівняльного підходу при визначені вартості досліджуваного транспортного засобу взято не коректне оголошення інтернет пропозиції, а саме: відповідно до оголошення, дата виготовлення 01.2021 рік, а дата першої реєстрації - 16.02.2017, що суперечить одне іншому, а пробіг становить 120672 км., (відповідно до фото одометра з зони митного контролю досліджуваного авто, пробіг становить - 30873 км.), також комплектації автомобіля, що використовує експерт, як джерело цінової інформації - без спального місця. Найменша вартість подібного транспортного засобу без спального місця на провідних сайтах Європейського Союзу з продажу транспортних засобів становить 155900,00 PLN (https://www.otomoto.pl/oierta/iveco-daily-35s18-polski-salon-i-wszy-wlasciciel-jak-nowy-od-reki-iD6EwofN.html). Зазначені характеристики впливають на формування вартості, але експертом не враховано зазначене. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МК України. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувало інтернет посилання (Uzywane Iveco Daily Jegger Autolaweta 35S18 - 200000 PLN, 30 000 km, 2021 - otomoto.pl) на атомобіль такої ж торгової марки, моделі, року виготовлення, що за своїми технічними характеристиками, комплектацією максимально подібний до заявленого декларантом, де митна вартість товару складала 200952,03 PLN з яких 200,00 євро = 952,03 PLN - транспортні витрати. На підставі рішення про коригування митної вартості товарів прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209180/2022/000412. Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. Відповідно до приписів статей 49, 50 МК митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 5 вказаної статті МК органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно із частиною 4 статті 53 МК у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК). Відповідно до частини 1 статті 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На переконання апеляційного суду, наведені правові норми дають підстави для висновку, що органи доходів і зборів при реалізації свої повноважень щодо контролю за правильністю обчислення митної вартості декларантом мають право витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, однак лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей через неповноту поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. При цьому наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою з огляду на те, що саме із цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування ним додаткових документів у декларанта та вчинення наступні дії, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим, витребуванню підлягають не всі документи, що передбачені приписами статті 53 МК, а лише ті, що надають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Відтак, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення органом доходів і зборів іншої митної вартості лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Отже, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, що викликали обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, а також причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувавши як необхідність перевірки спірних відомостей, так і вказавши документи, надання яких може усунути такі сумніви. Таким чином, відсутність у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про його протиправність. Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Сам факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товару, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за обраним декларантом методом на підставі поданих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для її коригування митним органом. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, виходячи із приписів частини 2 статті 55 МК та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства. Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивачем одночасно з митною декларацією подано наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №6/07/2022 від 07.07.2022, декларацію про походження товару (Declaration of origin) №6/07/2022 від 07.07.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 07.07.2022, договір про надання послуг митного брокера б/н від 08.07.2022, довіреність від 07.07.2022, талон від 12.07.2022, фото від 12.07.2022, копію митної декларації країни відправлення №22PL301010E0857877 від 07.07.2022, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.073524-22 від 11.07.2022, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України №FJ 864048 від 06.11.2017, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України №КС 359372 від 10.09.2004 Згідно з наданою представником позивача при здійсненні митного оформлення транспортного засобу квитанцією фінансової установи Bank Polski про оплату транспортного засобу від 07.07.2022, сума коштів у розмірі 115000,00 PLN була сплачена 07.07.2022 о 10:31 год., за автомобіль ACORD/IVECO, отримувач коштів - VINCAR HUBERT SZYMANSKI, номер рахунку НОМЕР_5 , платник - замовник ОСОБА_3 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на підставі наявної в матеріалах справи довіреності. Водночас, як обгрунтовано встановлено судом першої інстанції з рахунку-фактури (інвойс) (Commercial invoice) №6/07/2022 від 07.07.2022, наданого представником позивача при здійсненні митного оформлення транспортного засобу, за автомобіль ACORD/IVECO НОМЕР_3 покупець - ОСОБА_4 повинен був сплатити 115000,00 злотих, продавцю - VINCAR HUBERT SZYMANSKI на рахунок № НОМЕР_5 . Крім цього, як слідує з матеріалів справи, вказана вартість автомобіля ACORD/IVECO модель 35S18, VIN: НОМЕР_3 (115250,00 злотих) підтверджується також копією митної декларації країни відправлення №22PL301010E0857877 від 07.07.2022, де відправником/експортером зазначено - VINCAR ОСОБА_5 , а одержувачем ОСОБА_6 . При цьому, у МД країни відправлення вказується статистична вартість транспортного засобу (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту) - 115250,00 злотих, а не фактурна вартість експортованого автомобіля - 115000,00 злотих, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою, як підставу для коригування вартості даного транспортного засобу. Вказане спростовує доводи відповідача щодо недостовірності фінансової операції з придбання позивачем автомобіля марки за 115000,00 злотих. Будь-які докази про недійсність, недостовірність чи наявність не точностей, які б зумовлювали висновок про фіктивність рахунку-фактури (інвойсу) №6/07/2022 від 07.07.2022 або ж квитанції фінансової установи Bank Polski про оплату транспортного засобу від 07.07.2022 на суму 115000,00 PLN у матеріалах справи відсутні. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 380/13129/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 06.04.2023 року