Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/16867/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/16867/22 Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В. Дата і місце ухвалення: 27.01.2023р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Національної поліції в Одеській області та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ГУНП в Одеській області №1963 від 25.10.2022р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1745 o/c вiд 28.10.2022р. «По особовому складу», яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 01 листопада 2022 майора поліції ОСОБА_1 (0093395), інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління поліції в Одеській області; - поновити ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання «майор поліції», на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області; - стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірними наказами його необґрунтовано притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки неприбуття до місця несення служби 23.09.2022р. з 14.00 год. до 18.15 год. та 24.09.2022р. для виконання функціональних обов`язків мало місце у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою. Позивач стверджував, що про факт нездужання він повідомляв свого безпосереднього керівника засобами телефонного зв`язку. Зазначені обставини не прийнято до уваги ГУНП в Одеській області при винесенні наказів №1963 від 25.10.2022р. та №1745 o/c вiд 28.10.2022р. До того ж, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, в той час як у ОСОБА_1 відсутні будь-які діючі дисциплінарні стягнення. У зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 підлягає поновленню на раніше займаній ним посаді інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з виплатою на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2023р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.1 наказу ГУНП в Одеській області №1963 від 25.10.2022р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Одеській області №1745 o/c вiд 28.10.2022р. «По особовому складу», яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції) з 01 листопада 2022 майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області. Поновлено ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання майор поліції, на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з 02.11.2022р. Стягнуто з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 02.11.2022р. по 27.01.2023р. у розмірі 34944,84 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУНП в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 27.01.2023р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що не прибуття ОСОБА_1 на місце несення служби та не повідомлення ним про причини невиходу на службу безпосередньому керівникові є самоусуненням позивача від виконання обов`язків, що є взаємовиключним твердженню ГУНП в Одеській області щодо перебування позивача на службі в нетверезому стані. Апелянт стверджує, що 23.09.2022р. у період з 14.00 год. по 18.15 год. ОСОБА_1 вважався таким, що ніс службу, оскільки виконував свої службові обов`язки не тільки безпосередньо в адміністративній будівлі Одеського районного управління поліції №1, а й поза робочим місцем, враховуючи, що до його функціональних обов`язків відноситься, серед іншого, складання адміністративних матеріалів. Вживання алкогольних напоїв у зазначений період часу є порушенням Дисциплінарного статуту НПУ та Правил етичної поведінки працівників поліції, затверджених наказом МВС №1179. Самоусунення від виконання службових обов`язків (прогул) не є підставою для вживання алкогольних напоїв у робочий час. Також, апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про необхідність застосування приписів ст.228 КПК України при проведенні впізнання ОСОБА_1 свідком ОСОБА_3 , який є офіціантом та обслуговував позивача 23.09.2022р. Зазначає, що службове розслідування дисциплінарною комісією проводилося в рамках дисциплінарного провадження, а не кримінального. Не погоджується апелянт і з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції не відповідає принципу пропорційності. Зазначає, що незважаючи на те, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НПУ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, застосування такого стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. В обґрунтування доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково віднесено дану справу до категорії справ незначної складності та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому, ухвалою від 28.12.2022р. судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання ГУНП в Одеській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Зазначене потягло за собою порушення прав ГУНП в Одеській області на належне представництво своїх інтересів та доведення своєї правової позиції щодо законності оскаржуваних наказів. ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.01.2023р., обґрунтовану посиланням на те, що при вирішенні питання щодо стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що на відміну від положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. №100, положення Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016р. №260, передбачають обрахунок грошового забезпечення поліцейських з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби, а не робочих днів. Крім того, складовою частиною грошового забезпечення поліцейського на день звільнення ОСОБА_1 зі служби була додаткова винагорода в розмірі 30000,00 грн. щомісячно, встановлена постановою КМУ від 28.02.2022р. №168. Зазначене не враховано відповідачем при поданні до суду довідки про середнє грошове забезпечення позивача та залишено поза увагою судом при врахуванні такої довідки. У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції від 27.01.2023р. в частині стягнення з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 02.11.2022р. по 27.01.2023р. у розмірі 34944,84 грн., з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 02.11.2022р. по 27.01.2023р. у розмірі 102 892,23 грн. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що починаючи з серпня 1997 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року в органах Національної поліції України. Остання займана посада - інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області. 23.09.2022р. на адресу керівництва ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка начальника СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 за фактом відсутності на службі старшого інспектора СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 , інспектора СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції Патроніки Ю.О., в період часу з 12.00 год. по 18.15 год. 23.09.2022р. та з 09.00 год. до 18.15 год. 24.09.2022р. без поважних причин. 23.09.2022р. на ім`я керівництва ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області начальником СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майором поліції Ільницькою Л.Й. складено рапорт, в якому повідомлено, зокрема, про те, що ОСОБА_1 на нараду 23.09.2022р. о 18:00 год. не з`явився та не повідомив про причини відсутності. Згідно актів від 23.09.2022р. та від 24.09.2022р. «про відсутність на робочому місці інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майора поліції Патроніки Ю.О.», складених посадовими особами ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, позивач без поважних причин був відсутній на робочому місці в період з 12.00 год. по 18.15 год. 23.09.2022р. та в період з 09.00 год. по 18.15 год. 24.09.2022р. Наказом ОРУП №1 ГУНП в Одеській області №876 від 26.09.2022р. «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом відсутності на службі старшого інспектора СЮП ВП ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 , інспектора СЮП ВП ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 в період часу з 12.00 год. по 18.15 год. 23.09.2022р. та в період з 09.00 год. по 18.15 год. 24.09.2022р. без поважних причин. Цим же наказом створено дисциплінарну комісію. В межах проведення службового розслідування майор поліції ОСОБА_1 07.10.2022р. надав письмові пояснення, в яких вказав, що 23.09.2022р. зранку він прибув на стадіон «Динамо» для складання щорічної підсумкової перевірки. В перерві між складанням підсумкової перевірки він разом з капітаном поліції ОСОБА_5 склали два адміністративних протоколи за ч.1 ст.175-1 КУпАП, дані правопорушника занесли до ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Після цього вони з капітаном поліції ОСОБА_5 направились знову до стадіону «Динамо». Перебуваючи на стадіоні, майор поліції ОСОБА_1 відчув біль у лівому коліні, де у нього застаріла травма. У зв`язку з цим, о 17.00 год. він звернувся до лікаря КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР, про що йому видано довіку від 23.09.2022р. №6870. До вказаного часу перебував на території обслуговування Приморського району м. Одеси. Майор поліції ОСОБА_1 вказав, що 23.09.2022р. він повідомив свого безпосереднього керівника начальника СЮП ВІ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_4 , про те, що він перебуває на лікарняному. 24.09.2022р. він звернувся до чергового лікаря ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» з скаргою на біль у нозі, яка посилюється при ходьбі. Черговий лікар запропонував відкрити лікарняний та з`явитись на огляд 26.09.2022р. до лікаря травматолога. 26.09.2022р. він звернувся до травматолога на повторний огляд, який при огляді не виявив в нього гостру патологію з боку опорного рухового апарату. Як вказує майор поліції ОСОБА_1 він почував себе погано та звернувся до лікаря ДУ «ТМО МВС України по Одеській області», про що свідчить довідка №2999 від 26.09.2022р. Також, 01.10.2022р. він звернувся до КПН «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3» OMP та відкрив лікарняний, який закрив 06.10.2022р. Зазначив, що у повторному заключенні лікаря травматолога від 26.09.2022р. допущена помилка про час його звернення до КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР, так як він звернувся не о 17.00 год., а о 12.00 год. За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 10.10.2022р., який затверджено начальником Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області. В ході службового розслідування встановлено, що 23.09.2022р. о 16.06 год. майором поліції ОСОБА_6 був здійснений телефонний дзвінок капітану поліції ОСОБА_5 та майору поліції ОСОБА_1 та під час розмови виявлено, що останні перебувають з ознаками сп`яніння. Відповідно до довідки чергового травматолога ОМР Департаменту охорони здоров`я КНП «Міська клінічна лікарня №10» ОМР від 23.09.2022р. №6870, у майора поліції ОСОБА_1 встановлено попередній діагноз: забій лівого колінного суглобу, котрий звернувся за медичною допомогою о 17.00 год. Тілесні ушкодження отримано під час складання підсумкової перевірки на стадіоні «Динамо». Дисциплінарною комісією надіслано запит до ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» стосовно того, чи звертався з 23.09.2022р. за медичною допомогою майор поліції ОСОБА_1 . Згідно листа ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 29.09.2022р. №33/36-1365 майор поліції ОСОБА_1 перебуває на амбулаторному лікуванні з 26.09.2022р. Згідно наказу ОРУП №1 ГУНП в Одеській області «Про закріплення працівників ювенальної превенції за територіями обслуговування Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області» від 29.06.2022р. №514 інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 закріплений за територією обслуговування відділу поліції №5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. Заступник начальника відділу поліції з превентивної діяльності відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_7 23.09.2022р. о 09.00 год. провів ранкову нараду серед дільничних офіцерів поліції та серед працівників ювенальної превенції, майора поліції ОСОБА_1 бачив на робочому місці приблизно до 12.00 год., на вечірній нараді він був відсутній. В ході службового розслідування опитано інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , яка підтвердила, що не бачила після 12.00 год. 23.09.2022р. майора поліції ОСОБА_1 на робочому місці. Аналогічні показання надала опитана в рамках службового розслідування інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 . При цьому, згідно пояснень інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_10 23.09.2022р. близько о 12.57 год. до неї зателефонував капітан поліції ОСОБА_5 та запропоновував підійти до кафе під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та випити каву разом з ним. Близько 13.05 год. вона була за вказаною адресою у закладі, куди біля 13.10 год. зайшли капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 . З собою вказані працівники поліції принесли не прозорий кульок, в якому остання не знала, що знаходиться, замовили їжу та очікували її. Приблизно о 13.50 год. капітан поліції ОСОБА_10 почала збиратись, а замовлення працівників поліції так і не принесли. Капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 запропонували їй залишитись з ними, на що капітан поліції ОСОБА_10 відповіла, що робочий день ще не закінчений, а час після обідньої перерви спливає і рекомендувала їм також йти по робочим місцям, на що вони відповіли, що вони можуть собі дозволити вільно розпоряджатись своїм робочим часом. Попрощавшись з капітаном поліції ОСОБА_5 та майором поліції ОСОБА_1 капітан поліції ОСОБА_10 пішла до свого робочого місця, а вказані працівники залишились у даному закладі. Дисциплінарна комісія опитала офіціанта кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », котрий 23.09.2022р. обслуговував капітана поліції ОСОБА_5 та майора поліції ОСОБА_1 . З пояснення громадянина ОСОБА_3 відомо, що 23.09.2022р. приблизно о 11.00 год. в кафе прийшла дівчина, яку він впізнав по пред`явленій фотографії працівника поліції (дівчину), котра замовила каву. Близько 11.20 год. в кафе зайшли двоє чоловіків та сіли за столик до вказаної дівчини. ОСОБА_3 підійшов до столу з вказаними особами та у чоловіків прийняв замовлення - дві порції шашлику, дві порції салату, бастурму. У зв`язку з великим завантаженням на кухні замовлення готувалось довго, приблизно півтори години. Принісши замовлення ОСОБА_3 побачив, що дівчина, котра сиділа за столиком з вказаними чоловіками, збирається йти і коли вона пішла чоловіки дістали з пакету пляшку горілки об`ємом 0,7 л. та попросили принести дві чарки, де в подальшому почали розпивати її вміст. Паралельно з розпиванням алкогольного напою «горілки» два чоловіка замовили, ще два келиха пива «Хайнікен» об`ємом 0,5 л. та до 15.30 год. допили алкогольні напої горілку та пиво. О 15.40 год. чоловіки замовили дві кави та лимон. На прохання їх розрахувати ОСОБА_3 приніс їм чек приблизно на суму 880 грн. Розрахувавшись чоловіки о 16.10 год. покинули заклад. Опитаний в рамках службового розслідування старший інспектор сектору кадрового забезпечення Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області капітан поліції ОСОБА_11 вказав, що 23.09.2022р. близько 09.15 год. майор поліції ОСОБА_1 прибув на ООО ФСТ «Динамо» України» для проходження підсумкової перевірки рівня службової підготовки. Пізніше, близько о 10.50 год. 11.00 год. капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 зайшли на територію самого стадіону, а потім через декілька хвилин вийшли із стадіону та попрямували до виходу з ООО ФСТ «Динамо» України». Того дня капітан поліції ОСОБА_11 більше їх не бачив. Опитаний старший інспектор ВПН УКЗ ГУНП в Одеській області лейтенант поліції ОСОБА_12 пояснив, що 23.09.2022р. о 08.30 год. він перебував на ООО ФСТ «Динамо» України», де приймав заліки з тактики самозахисту та фізичної підготовки перебуваючи у складі комісії з прийняття щорічної підсумкової перевірки. Приблизно о 11.00 год. поліцейські складали заліки, де під час їх складання до нього підійшли капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 , котрі відмовились від складання заліків, а саме: комплексно-силової вправи бігу 100 м. та бігу на 1000 м. та виконання тактико-самозахисту, де в подальшому лейтенантом поліції ОСОБА_12 виставлено незадовільні результати за відмову від виконання вправ. З урахуванням зазначеного, службовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2022р. капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 , в порушення положень пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 17 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, абзаців першого та другого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пунктів 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021р. №177, а також Посадових інструкцій, навмисно не виконали у вказаний робочий день вимоги наказів ГУНП в області від 05.02.2021р. №115 o/с та від 28.06.2022р. №1170 о/с, з 14.00 год. до 18.15 год. поліцейські не прибули до місця несення служби та здійснення повноважень, передбачених пунктами 1, 2, 3, 17 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», та наказом НПУ від 23.02.2022р. №171. Про причини невиходу на службу вказані поліцейські безпосередньому керівнику не доповіли. Водночас, 23.09.2022р. капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 перебували в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де у обідній та робочий час вживали спиртні напої. При цьому, останні не стримували протиправні дії один одного. Отже, поліцейські порушили положення пунктів 11, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII, абзацу шостого пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179. Висновком встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 17 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018р. №2337-ІІІ, абзаців першого та другого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пункту 2 наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568, пунктів 3.1, 3.2 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021р. №177, а також Посадової інструкції, у робочий день 24.09.2022р. з 09.00 год. до 18.15 год. до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в області знову безпідставно не прибув та про причини невиходу на службу безпосередньому керівникові не доповів. До того ж, майор поліції ОСОБА_1 , у порушення вимог частин п`ятої, шостої статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, не сприяв дисциплінарній комісії у проведенні службового розслідування та намагався її ввести в оману щодо своєї тимчасової непрацездатності 23.09.2022р. У висновку також вказано, що обставинами, що обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, є невжиття заходів, щодо відвернення, запобігання або усунення негативних наслідків, невиході на службу без поважних причин, проявленні нещирості при проведенні службового розслідування та навмисному перешкоджанню його проведенню. Зважаючи на вищевикладене, у висновку комісія вважала за необхідне застосувати до інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Пунктом 1 наказу ГУНП в Одеській області №1963 від 25.10.2022р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області», за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог частин п`ятої, шостої статті 15, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 17 частини першої статті 23. частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 11, 13, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців першого, другого пункту 1, абзацу шостого пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, пунктів 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021р. №177, посадових інструкцій, до майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Наказом ГУНП в Одеській області від 28.10.2022р. №1745 о/с «По особовому складу», звільнено зі служби в поліції з 01.11.2022р. майора поліції ОСОБА_1 (0093395), інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеські області відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Не погоджуючись з правомірністю вказаних наказів ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені службовим розслідуванням порушення, що виразилися у неприбутті майора поліції ОСОБА_1 у період з 14.00 год. до 18.15 год. 23.09.2022р. та протягом дня 24.09.2022р. на місце несення служби та перебування його на службі в стані алкогольного сп`яніння, є взаємовиключними порушеннями. До того ж, за висновками суду, посилання ГУНП в Одеській області на перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння є припущенням. Суд визнав не належним доказом проведення впізнання позивача офіціантом кафе «Fashion Cafe Its», ОСОБА_3 , зазначивши, що в даному випадку йдеться про слідчу дію - пред`явлення особи для впізнання, яка повинна була бути проведена з дотриманням приписів ст.228 КПК України. Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, яке полягає у відсутності його на роботі, є обґрунтованими. Матеріалами справи не підтверджується наявність у позивача хвороби чи іншого розладу здоров`я, що свідчив би про поважність причин для нез`явлення його на роботі 24.09.2022р. Щодо звернення 23.09.2022р. майора поліції ОСОБА_1 до медичного закладу, то суд зазначив, що воно мало місце лише о 17:00 год., тоді як позивач не прибув на робоче місце щонайменше з 12.00 год. по 13.00 год. та з 14.00 год. по 16.00 год. Водночас, за висновками суду першої інстанції, відповідачем ні під час службового розслідування, ні під час прийняття оскаржуваних наказів, не здобуто належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього крайній, найбільш суворий захід дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015р. №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктами 8, 14 частини першої статті 22 Закону №580-VIII передбачено, що керівник поліції: скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018р. №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Частинами першою, другою, третьою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Частиною десятою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018р. за №1355/32807, затверджений Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893). Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №893 підставою для призначення службового розслідування може бути рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до п.1 Розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження (п.7 Розділу V Порядку №893). Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування (п.13 Розділу V Порядку №893). Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (п.14 Розділу V Порядку №893). Відповідно до ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Відповідно до п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Відповідно до п.1 розділу VIІ Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства в їх сукупності колегія суддів звертає увагу, що притягненню поліцейського до відповідальності передує проведення службового розслідування на підставі своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку. Як вже зазначалося колегією суддів, висновком службового розслідування від 10.10.2022р. зафіксовано, що 23.09.2022р. капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 з 14.00 год. до 18.15 год. не прибули до місця несення служби та здійснення повноважень, передбачених пунктами 1, 2, 3, 17 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», та наказом НПУ від 23.02.2022р. №171. Про причини невиходу на службу вказані поліцейські безпосередньому керівнику не доповіли. На наступний день 24.09.2022р. майор поліції ОСОБА_1 знову безпідставно не прибув до Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області та про причини невиходу на службу безпосередньому керівникові не доповів. Сторонами у справі не заперечується, що з 14.00 год. до 18.15 год. 23.09.2022р. та з 09.00 год. до 18.15 год. 24.09.2022р. позивач не прибув за місцем несення служби. В своїх письмових поясненнях від 07.10.2022р., наданих під час проведення службового розслідування, а також при зверненні до суду з даним позовом, неприбуття у зазначений час за місцем несення служби майор поліції ОСОБА_1 пояснює погіршенням стану здоров`я під час здачі 23.09.2022р. нормативів по службі, що стало підставою для звернення його за медичною допомогою. Наказом ГУНП в Одесткій області від 01.02.2021р. №177 затверджено Правила внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, пунктом 3.7 яких визначено, що вихід працівника поліції за межі адміністративної будівлі органу (підрозділу) поліції в робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. Згідно 4.1 Правил у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно повідомляє свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв`язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, медичний заклад де проходить лікування та приблизний термін лікування. Пунктом 4.2 Правил визначено, що у разі недотримання працівником поліції вимог п. 4.1. цього розділу безпосереднім керівником або працівником кадрового забезпечення складається акт про відсутність працівника поліції на робочому місці. Відповідно до п. 4.3 Правил відразу після виходу на роботу, працівник поліції має надати до підрозділу кадрового забезпечення письмові докази законних підстав відсутності на робочому місці (лист непрацездатності), які в подальшому зберігаються у підрозділі кадрового забезпечення Пунктом 4.4 Правил визначено, що у разі недотримання працівником поліції вимог пунктів 4.1., 4.3 або відсутності підтвердження інформації про законні підстави відсутності на робочому місці, безпосередній керівник ініціює перед уповноваженим керівником проведення службового розслідування за фактом відсутності на роботі (прогулу). Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що отримавши травму ноги під час здачі 23.09.2022р. нормативів майор поліції ОСОБА_1 повідомив свого безпосереднього керівника про вказану обставину та про необхідність його огляду в медичному закладі, куди власне останній, за його твердженнями, і попрямував. На виконання п.4.2 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області заступником начальника управління поліції з превентивної діяльності ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_13 , заступником начальника сектору кадрового забезпечення ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_14 , начальником сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП Одеській області майором поліції ОСОБА_15 , старшим інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Лук`янчук Ю.О. складено акти від 23.09.2022р. від 24.09.2022р. про відсутність на робочому місці інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 . Складенням вказаних актів, на думку колегії суддів, підтверджується необізнаність безпосереднього керівника позивача про причини відсутності його на службі з 14.00 год. до 18.15 год. 23.09.2022р. та з 09.00 год. до 18.15 год. 24.09.2022р. Листом ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 29.09.2022р. №33/36-1365 підтверджено перебування майора поліції ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні тільки з 26.09.2022р. Згідно довідки №6870, виданої комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня №10» Департаменту охорони здоров`я Одеської міської ради, 23.09.2022р. о 17.00 год. майор поліції ОСОБА_1 звернувся до медичного закладу і повідомив, що о 12.00 год. під час виконання фізичних вправ при здачі нормативів (стадіон «Динамо») відчув погіршення стану лівого колінного суглобу. Також, в матеріалах справи міститься довідка чергового лікаря ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» від 24.10.2022р. про те, що о 10.50 хв. ОСОБА_1 звернувся із довідкою №6870, виданою 23.10.2022р., зі скаргою на біль. У даному документі зазначено про необхідність з`явитися позивачу на прийом 26.09.2022р. Зміст зазначених довідок свідчить про те, що за наслідками звернення майора поліції ОСОБА_1 за медичною допомогою причин для звільнення його від роботи лікарями, які проводили огляд, встановлено не було. Наявність причин для звільнення позивача від роботи встановлено лише з 26.09.2022р. До того ж, колегія суддів враховує, що звернення до медичного закладу 23.09.2022р. відбулося о 17.00 год., в той час як відсутність позивача за службі матеріалами службового розслідування підтверджено з 14.00 год. 23.09.2022р. Звернення до медичного закладу 24.09.2022р. відбулося о 10.50 год., причин для звільнення від роботи не встановлено, тоді як до кінця робочого дня позивач на службу не з`явився. Згідно п.п.1, 2, 4, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. З урахуванням вищевикладеного у сукупності, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, яке полягає у відсутності його на роботі та не повідомлення про причини невиходу на службу безпосереднього керівника. Відповідно до п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Згідно з абзацом 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці. Висновком службового розслідування встановлено, що 23.09.2022р. капітан поліції ОСОБА_5 та майор поліції ОСОБА_1 перебували в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де у обідній та робочий час вживали спиртні напої. При цьому, останні не стримували протиправні дії один одного. В підтвердження зазначених висновків Комісії в матеріалах справи містяться: - доповідна записка майора поліції ОСОБА_4 , в якій вказано, що вона о 16.20 год. 23.09.2022р. зателефонувала до інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області майору поліції ОСОБА_1 , запросила його до службового кабінету №5 за адресою: АДРЕСА_2 , однак останній повідомив, що не з`явиться, так як він здає підсумкову перевірку рівня службової підготовленості поліцейських на стадіоні «Динамо», вимовивши вказане речення не членороздільно та нерозбірливо, при цьому було чути музику. Через вищезазначене, у майора поліції ОСОБА_4 виникла підозра, що майор поліції ОСОБА_1 знаходиться з ознаками сп`яніння; - пояснення офіціанта кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 , який повідомив, що позивач 23.09.2022р. у вказаному кафе вживав горілку та пиво; - фіскальний чек про оплату; - пояснення капітана поліції ОСОБА_10 , яка повідомила, що 23.09.2022р. в обідню перерву зустрілась у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в тому числі з позивачем. Зазначеними доказами, на думку колегії суддів, підтверджується факт перебування майора поліції 23.09.2022р. в робочий час кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та вживання там алкогольних напоїв разом з капітаном поліції ОСОБА_5 , що є порушенням п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту та абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179. Висновки суду першої інстанції про те, що відповідні висновки службового розслідування ґрунтуються на припущеннях колегія суддів вважає помилковими, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ГУНП в Одеській області про необґрунтованість посилань суду першої інстанції на необхідність застосування приписів ст.228 КПК України при проведенні впізнання ОСОБА_1 свідком ОСОБА_3 , який є офіціантом та обслуговував позивача 23.09.2022р. Службове розслідування дисциплінарною комісією проводилося не в межах кримінального провадження, а в рамках дисциплінарного провадження на підставі положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018р. Також, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені службовим розслідуванням порушення, що виразилися у неприбутті майора поліції ОСОБА_1 у період з 14.00 год. до 18.15 год. 23.09.2022р. і протягом дня 24.09.2022р. на місце несення служби та перебування його на службі в стані алкогольного сп`яніння, є взаємовиключними порушеннями. Колегія суддів наголошує, що висновком службового розслідування зафіксовано не перебування на службі майора поліції ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, а факт перебування його 23.09.2022р. в робочий час кафе «Fashion Cafe Its» та вживання там алкогольних напоїв. 23.09.2022р. для позивача був робочим днем, належних доказів неможливості виконання у вказаний день своїх обов`язків з поважних причин майор поліції ОСОБА_1 не надав, натомість вживав алкогольні напої. Зазначене правомірно розцінено дисциплінарно комісією як вжиття майором поліції ОСОБА_1 алкогольних напоїв під час перебування на службі. На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що в ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки службового розслідування про грубе порушення майором поліції ОСОБА_1 вимог частин п`ятої, шостої статті 15, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 17 частини першої статті 23. частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 11, 13, 14 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абзаців першого, другого пункту 1, абзацу шостого пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016р. №1179, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018р. №893, пунктів 3.1, 3.2 розділу III Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021р. №177. В рішенні від 27.01.2023р. суд першої інстанції, серед іншого, дійшов висновку, що рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції не відповідає принципу пропорційності. ГУНП в Одеській області не доведено обґрунтованість застосування до позивача крайнього, найбільш суворого заходу дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказана обставина є достатньою підставою для скасування спірних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача з поновленням його на посаді з огляду на наступне. В основі поведінки поліцейського закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівники поліції повинні діяти па підставі та у межах повноважень, у спосіб, що визначений законодавством. Вони повинні усвідомлювати значимість своєї місії, їх поведінка повинна зміцнювати та підтримувати довіру суспільства до Національної поліції України. Поліцейські зобов`язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв`язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов`язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час виконання службових обов`язків, так і в поведінці у побуті. Дотримання бездоганної поведінки і безумовне виконання вимог чинного законодавства є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на теперішній час, тобто той стан, коли з 24.02.2022р. на співробітників поліції покладено виконання своїх функціональних обов`язків, так і додаткових повноважень і завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України. Український народ розраховує на те, що поліцейські, як представники держави, будуть сумлінно виконувати свої обов`язки. З метою нормалізації обстановки в державі, забезпечення захисту та охорони державного кордону, протидії злочинності, підтримання громадської безпеки та порядку, створення умов для належного функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування та інших інститутів громадського суспільства, запобігання спробам захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, особовий склад Національної поліції було переведено на посилений варіант несення служби з 24.02.2022р. Під час дії воєнного стану до працівника поліції висунуті більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності Оцінюючи у означеному аспекті підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності колегія суддів зважає на те, що невихід на службу без поважних причин та вживання в робочий час алкогольних напоїв є грубим порушенням службової дисципліни та достатньою підставою для застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Вчинений позивачем проступок свідчить про повне нехтування та зневажання своїм статусом та посадою поліцейського, проявленим абсолютно безвідповідальним ставленням його до Українського народу, якому він зобов`язаний служити, недотриманням своїх службових обов`язків, що є грубим порушенням службової дисципліни та абсолютно дискредитує позивача як поліцейського. Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 28.10.2021р. по справі №520/1578/2020, від 09.02.2022р. по справі №160/12290/20, згідно якої обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Висновок про те, що визначення виду дисциплінарного стягнення, яке необхідно накласти на поліцейського, є переважним (дискреційним) правом безпосередньо керівника органу поліції, підтримано також Верховним Судом у постанові від 25.02.2021р. по справі №160/9275/18 Верховний Суд зазначив, що дискреція - це не обов`язок, а повноваження адміністративного органу, оскільки юридична концепція дискреції передбачає можливість вибору між альтернативними способами дій та/або бездіяльністю. У разі, якщо законодавство передбачає прийняття лише певного конкретного рішення, то це не є реалізацією дискреції (повноважень), а є виконанням обов`язку. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Отже, вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням встановлених у справі обставин колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області про те, що вчинений позивачем проступок під час дії воєнного стану на території України, з урахуванням особливостей проходження служби, несумісний з високим званням поліцейського. До того ж, в матеріалах справи міститься службова характеристика інспектора сектору ювенальної превенції відділу превенції ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , де вказано, що останній зарекомендував себе посередньо. Нормативні документи, які регламентують службу в поліції, знає на не достатньому ріні. Не завжди виконує вказівки керівництва, потребує постійного контролю за якістю виконання службових обов`язків, несумлінний та безініціативний. Авторитетом та повагою серед колег та керівництва не користується незважаючи на досвід практичної роботи. Критику на свою адресу не сприймає, правильних висновків не робить. Не працює над підвищенням своїх знань, допускає випадки халатного ставлення до своїх службових обов`язків. Не завжди достатньо розуміє моральні вимоги до працівника поліції. Іноді не додержує вимог дисципліни, допускає дисциплінарні порушення. Ставиться до служби в поліції несерйозно. Іноді приховує свої істинні бажання, через що має схильність говорити неправду. Зарозумілий самовпевнений та має завищену самооцінку, у зв`язку з чим має постійні конфлікти із керівництвом та колегами. В спілкуванні з громадянами схильний поводитися надмірно та іноді некоректно. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, володіє табельною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони володіє на недостатньому рівні. Під час проведення службового розслідування обставин, що пом`якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , не встановлено. Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням норм чинного законодавства та у межах компетенції ГУНП в Одеській області. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому колегія суддів погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази ГУНП в Одеській області №1963 від 25.10.2022р. «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ОРУП №1 ГУНП в Одеській області» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та №1745 o/c вiд 28.10.2022р. «По особовому складу» є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є співмірним до вчиненого проступку. З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість адміністративного позову ОСОБА_1 та відсутність підстав для його задоволення. У зв`язку з цим, колегія суддів не надає правову оцінку доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 про неправильний розрахунок судом першої інстанції середньої заробітної плати, яка підлягає виплаті на його користь за час вимушеного прогулу. При вирішенні спору суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки судом першої інстанції при вирішені спору не повно з`ясовано обставини справи та не правильно застосовано норми матеріального права, тому колегія суддів доходить висновку, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 27.01.2023р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Відхиляючи посилання ГУНП в Одеській області на те, що судом першої інстанції помилково віднесено дану справу до категорії справ незначної складності та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, колегія суддів звертає увагу на положення ст.12 КАС України, якою передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності. При цьому, пунктом 1 частини шостої вказаної статті Кодексу передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2023 року скасувати. Прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 06 квітня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук