Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10421/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 р.Справа № 440/10421/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. (ухвалене суддею Петровою Л.М., повний текст якого складено 30.09.2022 р.) по справі № 440/10421/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області , Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби), викладене у формі листа від 04.06.2021 р. № Вх.-4131-21 від 04.06.2021 р. Щодо погодження призначення за переведенням щодо непогодження призначення за переведенням позивачки на посаду - начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області; визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області щодо не переведення позивачки на запропоновану рівнозначну посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області; визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 13.08.2021 р. № 741-о "Про звільнення ОСОБА_1 "; поновити позивачку на роботі на посаді начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з 17.08.2021 р.; стягнути з Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.08.2021 р. по день поновлення на роботі; стягнути з відповідачів солідарно на користь позивачки 500000 грн. моральної шкоди. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 21.09.2022 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду 21.09.2022 р. та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянтка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України Про державну службу, Закону України Про оплату праці, Кодексу законів про працю України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позивачку протиправно звільнили з посади начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та протиправно не перевили на рівнозначну посаду державної служби, у зв`язку з чим її позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідачі подали до суду апеляційної інстанції письмові відзиви на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У судовому засіданні апелянтка та її представник підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити. У судовому засіданні представники відповідачів проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 21.04.2021 р. № 1910-ОД Про реорганізацію Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та зміну істотних умов державної служби та праці для працівників Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, у зв`язку з реорганізацією Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області наказано попередити не пізніше ніж за два місяці державних службовців та працівників інших категорій Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про можливе наступне звільнення та зміну істотних умов державної служби та праці з 01.07.2021 р. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 2223-ОД від 12.05.2021 р. Про скасування наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 21.04.2021 р. № 2223-ОД скасовано наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 21.04.2021 № 1910-ОД. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 01.06.2021 р. № 2476-Од Про введення в дію Структури та Штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на 2021 рік введено в дію з 16.08.2021 р. Структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджену Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 30.04.2021 р. та погоджену Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.05.2021 р., та Штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на 2021 рік, затверджений Держпродспоживслужбою 28.05.2021 р. Начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області направлено Голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів подання від 01.06.2021 р. № Вих-01-27/07/3496 від 01.06.2021 р. про погодження призначення за переведенням ОСОБА_1 на посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Листом заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № Вих-01-27/07/3550 від 01.06.2021 р., направленим Голові Держпродспоживслужби про направлення подання про призначення за переведенням позивачки від 01.06.2021 р. № Вих.-01-27/07/3496, повідомлено, що протягом поточного року позивачка перебувала на робочому місці всього 4 робочі дні, у зв`язку з чим начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області просив прийняти рішення стосовно погодження або не погодження кандидатури ОСОБА_1 на призначення за переведенням на посаду начальника Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами. 03.06.2021 р. позивачку під підпис ознайомлено із попередженням про наступне звільнення та запропоновано для переведення вакантну посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Листом Держпродспоживслужби за підписом в.о. Голови Вовнюка А. від 04.06.2021 р. № 24.1-6/13306, відповідно до пп. 7 п. 11 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в областях, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 р. № 209, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 р. за № 604/30472, беручи до уваги інформацію, викладену в листі Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 02.06.2021 р. № 07/28843, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не погодила призначення за переведенням позивачки на посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. 24.06.2021 р. позивачка звернулася до першого заступникам начальника Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з заявою, в якій просила перевести її на запропоновану вакантну посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з 16.08.2021 р. Крім того, 06.07.2021 р. позивачка звернулася до в.о. начальника Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з заявою, в якій просила перевести її на вакантну посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області з 16.08.2021 р. 12.07.2021 р. позивачку ознайомлено із попередженням про наступне звільнення та запропоновано для переведення вакантну посаду заступника начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та посаду заступника начальника відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Наказом Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 741-0 від 13.08.2021 р. ОСОБА_1 звільнено із займаної посади начальника Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, 16.08.2021 р., у зв`язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни Структури та Штатного розпису державного органу без скорочення чисельності та штату державних службовців та відмовою від переведення на запропоновану посаду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу на підставі наказу Про введення в дію Структури та Штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 01.06.2021 р. № 2476-ОД, попередження від 01.06.2021 р. № Вих-01-27/07/3569, листа Держпродспоживслужби від 04.06.2021 р., № 24.1-6/13306, попередження від 12.07.2021 р. № Вих-01-27/07/4594, попередження від 12.07.2021 р. № Вих-01-27/07/4595. Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 89-о від 27.03.2023 р. внесені зміни до п. 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 741-о від 13.08.2021 р. Про звільнення ОСОБА_1 , а саме: дату звільнення 16.08.2021 р. змінено на 29.08.2021 р. на підставі листка непрацездатності серії АЛА № 180704, виданого 12.08.2021 ОСОБА_1 . Позивачка, не погоджуючись із протиправним звільненням з посади звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано вимоги чинного законодавства при звільненні з посади. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України Про державну службу. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну службу, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України Про державну службу, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення відповідно до статті 87 цього Закону. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України Про державну службу підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу. Згідно із ч. 3 ст. 87 Закону України Про державну службу, суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. Постановою Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районів від 17.07.2020 р. № 807-ІХ утворено у Полтавській області: Кременчуцький район; Лубенський район; Миргородський район; Полтавський район та ліквідовано у Полтавській області: Великобагачанський, Гадяцький, Глобинський, Гребінківський, Диканський, Зіньківський, Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський, Котелевський, Кременчуцький, Лохвицький, Лубенський, Машівський, Миргородський, Новосанжарський, Оржицький, Пирятинський, Полтавський, Решетилівський, Семенівський, Хорольський, Чорнухинський, Чутівський, Шишацький райони. Наказом Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 01.06.2021 р. № 2476-ОД Про введення в дію Структури та Штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на 2021 рік введено в дію з 16.08.2021 р. структуру Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затверджену Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 30.04.2021 р. та погоджену Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.05.2021 р., та Штатний розпис Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на 2021 рік, затверджений Держпродспоживслужбою 28.05.2021 р. Відповідно до структури Головного управління, затвердженої Головою Держпродспоживслужби 18.12.2020 р. та погодженої Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 31.12.2020 р. та штатного розпису, затвердженого Держпродспоживслужбою 29.01.2021 р., одним із структурних підрозділів Головного управління є Управління захисту споживачів, до складу якого входили відділ ринкового нагляду та метрологічного нагляду, відділ контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, відділ контролю за рекламою, дотриманням анти тютюнового законодавства та пробірного контролю. Очолював Управління захисту споживачів начальник. Згідно із новою структурою Головного управління, затвердженою Головою Держпродспоживслужби 30.04.2021 р. та погоджено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.05.2021 р. та нового штатного розпису Головного управління на 2021 рік, затвердженого Держпродспоживслужбою 28.05.2021 р., в складі Головного управління утворено самостійний структурний підрозділ Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами, до складу якого входить відділ ринкового нагляду та метрологічного нагляду, відділ контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг, відділ контролю за рекламою, дотриманням анти тютюнового законодавства та пробірного контролю. Відповідно до Положення про Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами, затвердженого наказом Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.05.2021 р. № 2437-ОД Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами входить до складу Головного Управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області та є самостійним структурним підрозділом. Згідно із п. 4.1 Положення про Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами, затвердженого наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 28.05.2021 р. № 2437-ОД, Управління очолює начальник, який призначається на посаду за погодженням з Головою Держпродспоживслужби та звільняється з посади начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Відповідно до пп. 7 п. 11 Положенням про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в областях, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 р. № 209, начальник Головного управління призначає на посади за погодженням з Головою Держпродспоживслужби керівників самостійних структурних підрозділів Головного управління та звільняє їх з посади. Згідно із положень Рекомендації Комітету Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість прийняття рішення про погодження або не погодження Головою Держпродспоживслужби призначення на посаду начальника Управління є дискреційними повноваженнями Голови Держпродспоживслужби та входять виключно до його компетенції, а чинним законодавством не передбачена можливість Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області прийняти на таку посаду за відсутністю відповідного погодження з Головою Держпродспоживслужби. Судовим розглядом встановлено, що листом Держпродспоживслужби за підписом в.о. Голови Вовнюка А. від 04.06.2021 р. № 24.1-6/13306, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не погодила призначення за переведенням позивачки на посаду начальника Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Також судовим розглядом встановлено, що позивачці пропонувалися для переведення вакантні посади, а саме: заступника начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області; заступника начальника відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що внаслідок зміни структури та штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області в його структурі було утворено новий самостійний структурний підрозділ Управління захисту споживачів та контролю за регульованими цінами, та як наслідок скорочено посаду начальника Управління захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Суд апеляційної інстанції зазначає, що, відповідно до ст. 87 Закону України Про державну службу, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців є підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення. Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення пов`язане не лише зі скороченням чисельності або штату державних службовців, а й зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців. Щодо доводів апелянтки, що в порушення вимог ст. 40 Кодексу законів про працю України (в подальшому КЗпП) її звільнили в період тимчасової непрацездатності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Згідно із ч. 3 ст. 40 КЗпП, не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус (ч. 4 ст. 40 КЗпП). Оскільки відносини, що виникають, у зв`язку з припиненням державної служби регулюються Законом України «Про державну службу», то в спірних правовідносинах судом застосовується цей Закон. Згідно із ч. 5 ст. 87 Закону України Про державну службу, наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Судовим розглядом встановлено, що згідно із листком непрацездатності серії АЛА № 180704, виданий ОСОБА_1 , позивачка: звільнена від роботи з 12.08.2021 р. до 28.08.2021 р.; стати до роботи 29.08.2021 р. 27.03.2023 р. на підставі вищезазначеного листка непрацездатності наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 89-о від 27.03.2023 р. внесені зміни до п. 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 741-о від 13.08.2021 р. Про звільнення ОСОБА_1 , а саме, 16.08.2021 р. змінено на 29.08.2021 р.. Таким чином, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 87 Закону України Про державну службу, відповідачем оскаржуваний наказ про звільнення позивачки у період її тимчасової непрацездатності, прийнятий із дотриманням вимог чинного законодавства. Крім того, помилка в оскаржуваному наказі від 13.08.2021 р. № 741-о виправлена відповідачем і наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 89-о від 27.03.2023 р. внесено зміну в даті звільнення позивачки з 16.08.2021 р. на 29.08.2021 р. (перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність). Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ про звільнення позивачки з посади прийнятий відповідачем із дотриманням вимог ст. 87 Закону України Про державну службу, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування цього наказу, а також похідних від цієї позовної вимоги позовних вимог про поновлення на посаді та про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивачки 500000 грн. моральної шкоди. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянтки спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 р. по справі № 440/10421/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 06.04.2023 року