Постанова 4851 № 440/8147/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2024 р.Справа № 440/8147/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2024, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 15.04.24 у справі № 440/8147/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, а саме просив: - визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.09.2022 за № 825-ОД про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 від 12.09.2022 за № 353-0; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області; -стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 150 000 гривень; -стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.09.2022 по день фактичного допуску до роботи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 902,95 грн на день. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, а також постановою Верховного Суду від 09.01.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 440/8147/22 залишено без змін. Позивач, уважаючи, що існують обставини, які є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить: - скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі № 440/8147/22 у зв`язку з нововиявленими обставинами; - ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що довідка Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 є нововиявленою обставиною, про яку йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 14.02.2024 із постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 440/5029/23, у якій оскаржувалася зазначена довідка. За твердженням позивача йому та суду не було відомо та не могло бути відомо про існування нововиявленої обставини. Водночас відповідачу було відомо про існування листа та довідки, але відповідачем не було повідомлено суд. Оскільки у довідці Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 відображено порушення відповідачем законодавчих норм при винесенні оскаржуваних у цій справі наказів, що не були встановлені судом, на думку позивача, наявні підстави для перегляду судового рішення у справі № 440/8147/22 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 у справі № 440/8147/22 залишено без задоволення. Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що обставини, які позивач уважає нововиявленими, в силу приписів частини 4 статті 361 КАС України, не є такими, а отже не можуть бути підставою для перегляду рішення суду. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, указаним заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, є безпідставними та такими, що спростовуються змістом довідки Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023. Від Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказується, що наведені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ч. 4 ст. 361 КАС України, оскільки про існування довідки Міжрегіонального управлінням Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 представнику позивача Браташу Ю. П. , який звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в інтересах позивача, було відомо або могло бути відомо ще під час розгляду справи судом першої інстанції, що підтверджується клопотанням про долучення до матеріалів справи листа Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 71/01-15/ТО-23 від 12.04.2024. Вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України). Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. За приписами пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 816/4947/14, від 13 лютого 2018 року у справі № 815/756/14, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15. Згідно з частиною четвертої цієї статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Судова колегія зазначає, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів, тощо. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Як убачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , єдиною підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявника є те, що довідка Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023, про яку йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень 14.02.2024 із постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 440/5029/23, у якій оскаржувалася зазначена довідка, а також те, що зазначеною довідкою встановлено порушення відповідачем законодавчих норм при винесенні оскаржуваних у цій справі наказів, що не були встановлені судом. Зазначену обставину ОСОБА_1 уважає нововиявленою, оскільки, на його думку, така є істотною для розгляду справи (тобто коли врахування її судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Проте колегія суддів уважає, що обставина, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленою, тобто такою, що є істотною для розгляду справи, з огляду на таке. Пунктами 1, 3, 6, 7, 9 розділу І Порядку здійснення Національним агентством України з питань державної служби, його територіальними органами контролю за додержанням визначених Законом України "Про державну службу" умов реалізації громадянами права на державну службу, затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 10 вересня 2020 року за № 168-20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 жовтня 2020 року за № 98235265 (далі - Порядок № 168-20), передбачено, що цей Порядок № 168-20 розроблений відповідно до Закону № 889, Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 500, та визначає порядок здійснення НАДС, його територіальними органами контролю за додержанням визначених Законом № 889-VІІІ умов реалізації громадянами права на державну службу. Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку № 168-20 за результатами здійснення заходу контролю суб`єкт заходу контролю, у строк, що не перевищує 20 робочих днів після закінчення строку здійснення заходу контролю, складає довідку у 2 примірниках, в якій зазначаються: стан виконання об`єктом заходу контролю вимог Закону щодо умов реалізації громадянами права на державну службу; перелік виявлених невідповідностей та/або порушень Закону з посиланням на відповідні норми Закону; пропозиції (рекомендації) щодо покращення стану роботи на об`єкті заходу контролю, усунення виявлених невідповідностей та/або порушень Закону. Об`єкт заходу контролю у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження довідки, повідомляє НАДС, його територіальний орган про ознайомлення з довідкою та направляє до НАДС, його територіального органу план заходів з виконання пропозицій (рекомендацій) за результатами заходу контролю. У разі якщо об`єкт заходу контролю не погоджується із зазначеною в довідці інформацією, разом з планом заходів він направляє зауваження, які викладає на окремому аркуші. Аналіз наведених положень Порядку № 168-20 свідчить про те, що довідка, складена НАДС за результатами заходу контролю, не містить юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, має рекомендаційних характер та, як наслідок, не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що за висновками Другого апеляційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 12.02.2024 у справі № 440/5029/23 (предметом розгляду якої була довідка Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023), довідка, складена за результатом безвиїзного заходу контролю, має рекомендаційний характер і не встановлює для позивача жодних додаткових, не передбачених законом обов`язків, не зумовлює впливу на його права та охоронювані законом інтереси, не має для нього юридичних наслідків, оскільки не передбачає застосування до нього жодних заходів впливу чи владного управлінського примусу, не спричиняє наслідків у вигляді притягнення його до відповідальності будь - якого виду. Отже, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 440/5029/23 встановлено, що довідка Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 має рекомендаційний характер та не містить юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб. За змістом довідки Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 безвиїзним заходом контролю виявлено низку порушень щодо стану додержання об`єктом заходу контролю визначених Законом № 889-VІІІ умов реалізації громадянами права на державну службу, а саме:

1. Порушення вимог підпункту 3 пункту 4 глави III Порядку розроблення посадових інструкцій державних службовців категорій "Б" та "В", затвердженого Наказом Національного агентства України з питань державної служби 11 вересня 2019 року за № 172-19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2019 року за № 1077/34048, у частині зазначення в основних посадових обов`язках Посадової інструкції начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - ОСОБА_1 від 16 серпня 2021 року - більше десяти пунктів посадових обов`язків.

2. Порушення пункту 2 частини першої статті 4, пункту 2 частини другої статті 68, частини першої статті 77 Закону № 889-VІІІ, пунктів 35, 36 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року за № 1039, у частині видання наказів членом дисциплінарної комісії та одночасно виконуючим обов`язки начальника ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області - ОСОБА_3 , а саме: 2.1. Наказ ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12 вересня 2022 року № 825-ОД "Про накладення дисциплінарного стягнення"; 2.2. Наказ ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12 вересня 2022 року № 825.1- ОД "Про внесення змін до наказу № 825-ОД від 12 вересня 2022 року" щодо внесення змін до мотивувальної частини Наказу ГУ Держпродспоживслужби № 825-ОД від 12 вересня 2022 року "Про накладення дисциплінарного стягнення"; 2.3 Наказ ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12 вересня 2022 року № 353-0 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Також робочою групою визначено пропозиції щодо усунення виявлених невідповідностей. Разом з цим колегія суддів зауважує, що предметом адміністративної справи № 440/8147/22 були Наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.09.2022 за № 825-ОД про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області ОСОБА_1 та Наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 від 12.09.2022 за № 353-0. За наслідками розгляду адміністративної справи № 440/8147/22 суд дійшов висновку про правомірність зазначених наказів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2023 року, а також постановою Верховного Суду від 09.01.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 440/5029/23 залишено без змін. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що думка робочої групи Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях, викладена у довідці № 1 від 16.03.2023 про порушення щодо стану додержання об`єктом заходу контролю визначених Законом № 889-VІІІ умов реалізації громадянами права на державну службу, у спірних правовідносинах не містить фактичних даних, що спростовують висновки судів трьох інстанцій у цій справі. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що під час розгляду справи № 440/8147/22 судом першої інстанції представником позивача Браташ Ю. П. через систему «Електронний суд» 03.05.2023 подано клопотання про долучення до матеріалів справи листа Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 71/01-15/ТО-23 від 12.04.2024 /т. № 3, а.с. 156/. Як убачається зі змісту цього листа № 71/01-15/ТО-23 від 12.04.2024, Міжрегіональним управлінням Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях отримано лист Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 30.03.2023 № вих-01-27/11/1346 та лист від 30.03.2023 № вих-01-27/11/1350 щодо зауваження до довідки № 1 за результатами здійснення безвиїзного контролю за додержанням визначених Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 за № 889-VІІІ умов реалізації громадянами права на державну службу в Головному управління Держпродспоживслужби в Полтавській області /т. № 3, а.с. 153-155/. Наведене свідчить про те, що про існування довідки Міжрегіонального управлінням Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 представнику позивача Браташу Ю. П., який звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в інтересах позивача, було відомо або могло бути відомо ще під час розгляду справи судом першої інстанції. Той факт, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі № 440/5029/23 залишено в силі довідку Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 не спростовує наведених обставин. Колегія суддів також ураховує, що перелік установлених довідкою Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 порушень щодо стану додержання об`єктом заходу контролю визначених Законом № 889-VІІІ умов реалізації громадянами права на державну службу відображено у листі Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях від 16.03.2023 № 54/01-07/ТО-23, адресованому позивачу /Т. № 3, а.с. 157-160/, а також у зауваженнях Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 30.03.2023 за № вих-01-27/11/1350 до довідки № 1 за результатами здійснення безвиїзного контролю за додержанням визначених Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 за № 889-VІІІ умов реалізації громадянами права на державну службу в Головному управління Держпродспоживслужби в Полтавській області /т. № 3, а.с. 171-174/, копії яких знаходилися у матеріалах справи під час розгляду цієї справи судом першої інстанції. Наведені обставини спростовують твердження заявника про те, що довідка Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань Державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях № 1 від 16.03.2023 є нововиявленою обставиною, про яку йому не було відомо та не могло бути відомо на час розгляду справи. За наведених обставин колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обставини, які заявник уважає нововиявленими, в силу приписів частини 4 статті 361 КАС України не є такими, а отже не можуть бути підставою для перегляду рішення суду. Згідно з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 826/13811/16, не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи. Як убачається із рішення ЄСПЛ у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43). У рішенні у справі «Вієру проти Республіки Молдова» (Vieru v Republic of Moldova) Суд постановив, що рішення про перегляд остаточних рішень повинні відповідати відповідним законодавчим критеріям; і зловживання такою процедурою цілком може суперечити Конвенції. Завдання Суду полягає у визначенні того, чи застосовувалася ця процедура у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції, і таким чином забезпечувалося дотримання принципу правової визначеності. При цьому Суд повинен мати на увазі, що, в першу чергу, відповідальність національних судів полягає у тлумаченні положень національного законодавства (пункт 14, заява № 25763/10). Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05). Ураховуючи наведене висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цій справі є обґрунтованим і законним. Доводи, які наводяться позивачем в апеляційній скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 361 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у справі № 440/8147/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.Б. Русанова Л.В. Курило Повний текст постанови складено 13.08.2024