Ухвала КЦС ВС № 757/20492/21-ц
від 06.04.2023 · ЦивільнаУхвала 06 квітня 2023 року м. Київ справа № 757/20492/21-ц провадження № 61-3867ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 , ВСТАНОВИВ: 17 березня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у цивільній справі № 757/20492/21-ц. За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. І. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Постанова Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року не містить вказівки на дату складання її повного тексту, а касаційна скарга подана 17 березня 2023 року, тобто із пропуском строку, передбаченого статтею 390 ЦПК України. Безпосередньо в касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду ОСОБА_1 не отримувала. Однак ОСОБА_1 не врахувала, що на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 757/20492/21-ц, які б могли підтвердити або спростувати зазначені нею обставини, в розпорядженні Верховного Суду відсутні. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними. Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. ІI. Щодо сплати судового збору Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено, в порядку поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду залишити в силі. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР). Печерський районний суд міста Києва у рішенні від 28 вересня 2021 року при вирішенні питання розподілу судових витрат стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір, що був сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 11 350 грн (максимальний розмір судового збору при поданні позову фізичною особою майнового характеру у 2021 році). При цьому, в касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що розмір судового збору за подання касаційної скарги у розглядуваній справі становить 22 700 грн (11 350 грн х 200%). З урахуванням наведеного та виходячи із того, що позов до суду було пред`явлено у 2021 році, за подання касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 22 700 грн (із розрахунку 2 270 грн х 5 х 200%, де 2 270 грн це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2021 року). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про відстрочення справи судового збору до закінчення касаційного провадження, яке мотивоване тим, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, а крім того через військову агресію росії вона вимушена зупинити свою підприємницьку діяльність, а її доходів ледве вистачає на харчування та оплату комунальних послуг. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). У разі подання клопотань про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. На підтвердження доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 надала копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 2017 року народження. Втім, вказаний документ сам по собі не підтверджує наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджує доводи ОСОБА_1 про її скрутний майновий стан. За таких обставин на даний час заявником не доведено наявність передбачених законом підстав для відстрочення сплати судового збору. Для встановлення розміру доходів за попередній календарний рік заявнику необхідно надати відомості (довідку) із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів ОСОБА_1 за 2022 рік, яку можливо отримати, зокрема і онлайн через Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України (https://www.kmu.gov.ua/service/dovidka-pro-sumi-viplachenih-dohodiv-ta-utrimanih-podatkiv). Вказані недоліки необхідно усунути шляхом: 1) надання доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Таким доказами можуть бути зокрема, але не виключно, довідка суду в якому наразі зберігаються матеріали справи, або копії відповідних документів зі справи; 2) надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 22 700 грн або документів, що підтверджують наявність підстав для зменшення розміру судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, з урахуванням роз`яснень викладених в цій ухвалі. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у цивільній справі № 757/20492/21-ц залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович