Постанова 4801 № 127/14340/21

Справа № 127/14340/21 Провадження № 22-ц/801/580/2023 Категорія: 36 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 рокуСправа № 127/14340/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Берегового О. Ю., Панасюка О. С., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником адвокатом Кисловим Юрієм Анатолійовичем, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року, ухвалене у складі судді Гуменюка К. П. в м. Вінниця, дата складення повного судового рішення відповідає даті його постановлення,- в с т а н о в и в: В червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (далі ТОВ «АВТО ПРОСТО») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, у якому висувало вимогу стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» заборгованість за угодою № 362258 від 22 липня 2011 року в розмірі 213 284 грн. 19 коп. В обґрунтування вимог позову зазначило, що 22 липня 2011 року в рамках створеної ТОВ «АВТО ПРОСТО» в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів «Авто Так», що полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, ОСОБА_2 уклала Угоду ТОВ «Авто Просто» № 362258 та підписала Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди з метою придбання автомобіля марки KIA Rio базової комплектації через систему надання послуг з придбання автомобіля АвтоТак. 28 січня 2012 року на виконання умови цієї угоди ОСОБА_2 отримала у власність автомобіль КІА Rio в комплектації «Mid+», кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску і зареєструвала його на своє ім`я. ОСОБА_2 зобов`язалась оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % ціни автомобіля) та вартість наданих їй послуг шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків. Починаючи з червня 2015 року ОСОБА_2 почала порушувати умови угоди, щодо повноти та строків сплати щомісячних повних внесків, а починаючи з лютого 2020 року припинила сплачувати щомісячні повні внески (у травні та червні 2020 року було сплачено лише чисті внески). Згідно з договором поруки, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Хоменко Л. В., зареєстрованим за реєстровим номером № 3 від 04 січня 2012 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО», як кредитором, та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , як поручителями, було укладено договір поруки, за яким вони зобов`язувалися відповідати як боржники перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за угодою, відтак, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повинні солідарно відповідати перед позивачем за невиконання зобов`язань ОСОБА_2 за угодою. Остання відома поточна ціна автомобіля КІА Rio базової комплектації, станом на день подання позову, становила 430 776, 00 грн. Відповідно, загальний розмір заборгованості склав 213 284, 19 грн, з яких: - чисті внески 430 776,00 грн х 34, 5116% = 148 667, 69 грн, - щомісячні внески в оплату послуг (430 776, 00 грн х 20% ПДВ) х 25 внесків = 64 616, 50 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року позов задоволено: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» заборгованість за угодою № 362258 від 22 липня 2011 року у розмірі 213 284 грн 19 коп. Вирішено питання про судові витрати у справі. Суд першої інстанції виходив з того, що в абз. 2 п. 3 Додатку № 3 зазначено, що сума заборгованості за Угодою має бути погашена в повному обсязі згідно з Графіком внесків Учасника. Відповідно до положень статей 2, 3 Додатку № 2 до угоди сума заборгованості може бути змінена в разі зміни поточної ціни автомобіля. Таким чином, додаток № 3 до угоди не встановлює новий порядок погашення заборгованості, оскільки, зобов`язання учасника повністю погасити заборгованість згідно з графіком внесків учасника після отримання автомобіля та можливість зміни поточної ціни автомобіля відображено в Додатку № 2 до Угоди (п. 2.3 ст. 2 Додатку № 2 до Угоди та п. 2.2 ст. 2 Додатку № 2 до Угоди, відповідно). Крім того, як в Додатку № 3 до Угоди (п. 3) так і в договорі поруки автомобіля передбачено, що розмір зобов`язання щодо сплати внесків може бути змінений відповідно до ст. ст. 2 та З Додатку № 2 до Угоди в разі зміни Поточної ціни автомобіля. Зміни поточної вартості автомобіля передбачені умовами Угоди і обумовлені зміною вартості автомобіля протягом дії Угоди, а тому вони не призвели до зміни обсягу відповідальності поручителя та припинення поруки, оскільки поручителі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підписавши Договір поруки на такі зміни надали свою згоду. Відповідно до п. 4.4 ст. 4 Договору поруки строк дії даного Договору до 31 липня 2024 року. Оскільки розмір боргу ОСОБА_2 перед ТОВ «АВТО ПРОСТО» склав станом на серпень 2018 року 213 284 грн 19 коп., то ця сума підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителів. З таким рішенням не погодилася ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Кислова Ю. А., подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, який у задоволенні позову відмовити. Інші відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішення суду не оскаржують. На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції, всупереч приписам розділу 1 Додатку № 2 до Угоди № 362258 визначив розмір заборгованості, виходячи із поточної ціни автомобіля станом на квітень 2021 року, в той час як розмір щомісячних внесків мав би розраховуватись, як відсоток від поточної ціни автомобіля у відповідному місяці. Водночас такий щомісячний розрахунок поточної ціни автомобіля, сформований за увесь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивачем не наданий. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні первинні - розрахункові касові документи, та графік внесків. Вказує, що відповідно до Угоди № 362258 від 22.07.2021 (Додаток №1 від 27.07.2011 ціна за якою ОСОБА_2 придбала автомобіль становить 104 800 грн. Розмір забезпечених нею за вказаною угодою зобов`язань відповідно до договору поруки від 04.01.2021 року становив 206 974, 08 грн. З наданих позивачем доказів (графік внесків платежів) вбачається, що ОСОБА_2 виконала зобов`язання на суму 272 090, 88 грн, тобто на суму яка перевищує розмір зобов`язань, що дає підстави стверджувати про відсутність будь яких зобов`язань перед ТОВ «Авто Просто» з боку ОСОБА_1 , як поручителя за угодою. Вважає, що оскільки ціна автомобіля позивачем визначена не вірно то й сума заборгованості у розмірі 64 616, 50 грн також є недоведеною, а тому не підлягає стягненню. 21 березня 2023 року ТОВ «АВТО ПРОСТО» подало відзив на апеляційну скаргу, за яким просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, відповідно до обставин справи, встановлених судом правовідносин сторін та норм матеріального права, якими вони регулюються. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке. Частинами першою - третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції установив, що 22 липня 2011 року в рамках створеної ТОВ «Авто Просто» в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів «Авто Так», що полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості, ОСОБА_2 уклала Угоду № 362258 та підписала Додатки № 1 та 2 до неї, які є невід`ємними частинами Угоди з метою придбання автомобіля (а. с. 5 - 9, том 1). Додатком № 1 до Угоди № 362258 сторони погодили марку автомобіля та його модель, а також поточну ціну транспортного засобу, а саме: автомобіль Kia Rio, вартістю 104 800 грн. ОСОБА_2 зобов`язалась сплатити винагороду за послуги, пов`язані із вступом до системи «Авто Так» у розмір 3 772 грн 80 коп. Як учасник ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати: щомісячний цілий чистий внесок - в розмірі 0,8333 %, щомісячний внесок в оплату послуг - в розмірі 0,5 % + податок на додану вартість, щомісячний внесок в оплату страхового платежу - в розмірі 0,065 %, плата за послуги, пов`язані з видачою автомобіля - в розмірі 3 % + податок на додану вартість (а. с. 6, том 1). 04 січня 2012 року ОСОБА_2 за її заявою замість автомобіля KiA Rio базової моделі отримала автомобіль KiA Rio mid +, кузов № НОМЕР_1 , 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , 31 січня 2012 року був за нею зареєстрований (а.с. 14 - 15, том 1). ОСОБА_2 зобов`язалась оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (100 % ціни автомобіля) та вартість наданих їй послуг шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків (Додаток № 1 до Угоди № 362258 (Графа «Графік внесків» ст. 6)). Додатком № 2 до Угоди № 362258, що є правилами функціонування системи придбання в групах АвтоТак, сторони погодили інші умови договору. Так, згідно зі статтею 8.1 Додатку № 2 до Угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО» зобов`язується надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі. Відповідно до угоди між ТОВ «Авто Просто» та виробником (дистриб`ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов`язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля. Статтею 8.2 Додатку № 2 до Угоди поняття «право на отримання автомобіля» означає право учасника одержати автомобіль у зазначений термін, якщо він на момент такого одержання належно виконує свої зобов`язання. Відповідно до Розділу 1 Додатку № 2 до Угоди цілий чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати автомобіля. Половинний чистий внесок це половина цілого чистого внеску. Згідно з пунктом 2.6 статті 2 Додатку № 2 до Угоди чисті внески, сплачені Учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль. Відповідно до термінів, визначених в Додатку № 2 до Угоди поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою. Згідно п. 2.1 ст. 2 Додатку № 2 до Угоди поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових Повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється Авто Просто виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором. З реєстру рекомендованих роздрібних цін на автомобілі KiA для ТОВ «АвтоПросто» вбачається, що станом на квітень місяць 2021 року поточна ціна автомобіля KiA Rio базової комплектації становить 430 776 грн (а.с.16), що є найнижчою ціною на дану модель. За період з серпня 2011 року по червень 2020 року (включно) ОСОБА_2 було сплачено: 65, 4884% поточної ціни автомобіля (щомісячні Чисті внески), а також 95 щомісячних внесків в оплату послуг позивача. З липня 2020 року відповідачка припинила сплачувати щомісячні внески. Розмір боргу ОСОБА_2 перед позивачем за Угодою відповідно складає: 34,5116% поточної ціни автомобіля в оплату щомісячних чистих внесків (100% - 65,4884 % = 34,5116%) та 25 щомісячних внесків в оплату послуг позивача (120 - 95 = 25). Відповідно, загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за Угодою станом на серпень 2018 року склав 213 284 грн 19 коп. з яких: 148 667, 69 грн по сплаті щомісячних чистих внесків (430 776 грн х 34,5116% = 148 667 грн 69 коп.) та 64 616, 50 грн по сплаті щомісячних внесків в оплату послуг (430 776 грн х 0,5% + 20% ПДВ х 25 внесків = 64 616 грн 50 коп.). 04 січня 2012 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Хоменко Л. В., зареєстрованим за реєстровим номером №

3. Відповідно до умов договору кожен із поручителів зобов`язався відповідати перед кредитором в повному обсязі за виконання боржником зобов`язань, що випливають з Угоди (а. с. 10-11, том 1). На момент підписання Договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 206 974, 08 грн (сума згідно Додатку № 3). Вказане зобов`язання може бути змінене у порядку, передбаченому с. 2 та ст. 9 Додатку № 2 до Угоди (п. 2.4 Договору поруки). Між сторонами виник спір з приводу солідарного стягнення з боржника та поручителів заборгованості за угодою про отримання автомобіля через систему надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. За змістом статті 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідачі погодилися з умовами Угоди та Договору поруки, підписавши їх. Дійсність правочинів не оспорювали. Належним чином оцінивши наявні у матеріалах справи докази та встановивши, що ОСОБА_2 до липня 2020 року частково виконувала умови укладеної між сторонами Угоди, а потім припинила сплату передбачених умовами Угоди внесків, в результаті чого утворилася заборгованість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову. При цьому судом було вірно взято до уваги розрахунок, наданий позивачем, із якого слідує, що ОСОБА_2 за період дії Угоди було сплачено 65,4884 % ціни автомобіля та 95 внески в оплату адміністративних послуг зі 120, а відтак несплаченими залишилися відповідно 34,5116 % від вартості автомобіля (чисті внески) та 25 щомісячних внесків в оплату послуг позивача. Відповідачі, в тому числі і відповідач ОСОБА_1 , яка подала апеляційну скаргу, всупереч приписам частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, такий розрахунок не спростували. Щодо доводів апеляційної скарги, що позивач невірно використав для розрахунку ціну автомобіля в розмірі 430 777 грн., слід зазначити наступне: Відповідно до п.2.1 ст. 2 Додатку № 2 до Угоди, поточна ціна автомобіля є критерієм для розміру складових Повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього існування групи, та повідомляється АВТО ПРОСТО Виробником та/або Імпортером та /або Дистриб`ютором. Відповідно до п. 2.6 Додатку № 2 до Угоди, Чисті внески, сплачені Учасником у встановлені строки та відповідно до Поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості Автомобіля. Отже, підписавши Угоду та Договір поруки, відповідачі погодилися, що для розрахунків буде взято за основу поточну ціну автомобіля на момент сплати внесків, а відтак використання позивачем поточної ціни автомобіля, визначеної на момент звернення з позовом до суду, - є правомірним. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що при підписанні Договору поруки 045.01.2012 року було визначено розмір зобов`язань 206 974 грн. 08к., тоді як позов пред`явлено на суму 272 090,88 грн, що є, на думку відповідача, неправомірним, апеляційний суд зауважує, що такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки дійсно в п. 2.4 Договру поруки зафіксовано, що на момент підписання Договору розмір забезпечених порукою вимог складає 206 974, 08 грн, проте в цьому ж пункті також зазначено, що вказана заборгованість може бути змінена в порядку, передбаченому в статті 2 та статті 9 Додатку № 2 до Угоди, якими передбачено коригування ціни та внесків за Угодою, а відтак позивач вправі ставити вимогу про стягнення з поручителів суми заборгованості, яка виникла на момент звернення з позовом до суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відтак апеляційним судом дано оцінку основним аргументам відповідача та позивача, викладеним в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В справі що розглядається рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, суд зазначає, що ОСОБА_1 було сплачено 4 798, 50 грн судового збору (т. 2 а. с. 8), проте оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, понесені відповідачем судові витрати слід залишити за нею. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь - якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 с. 389 ЦПК України). На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Кисловим Юрієм Анатолійовичем, залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року залишити без змін. Поновити дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року. Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за нею. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуюча Т. М. Шемета Судді О. Ю. Береговий О. С. Панасюк