Постанова 4806 № 308/10365/19

Справа № 308/10365/19 П О С Т А Н О В А Іменем України 12 жовтня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г. з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2022 року, ухваленого головуючим суддею Деметрадзе Т.Р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу встановив: У вересні 2019 року ТОВ «Авто Просто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.01.2010 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Угоду за № 310841 та підписані Додатки 1, 2, які є невід`ємними частинами Угоди, з метою отримання автомобіля марки КІА Rio базової комплектності через систему надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. Вказує, що на асигнаційному акті ОСОБА_1 було надано право на отримання Автомобіля КІА Rio. Одночасно, користуючись правом, наданим їй статтею «Вибір моделі» Додатку № 2 до Угоди, ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Авто Просто» із заявою про надання їй іншої моделі Автомобіля, а саме марки Chevrolet AVEO, який і отримала. 03.02.2010 ОСОБА_1 отримала автомобіль Chevrolet AVEO, кузов № НОМЕР_1 , 2009 року випуску, і зареєструвала його на своє ім`я у Ужгородському ВРЕР ВДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, отримавши свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 , та номерний знак НОМЕР_3 . Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 відповідно до умов Угоди (ст. 5 Угоди, п.п. 2.1, 2.3, 2.5, 2.6 - 2.8 ст. 2 Додатку №2 до Угоди), зобов`язалась оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні Чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні Внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків. Проте, починаючи з серпня 2018 року ОСОБА_1 припинила сплачувати щомісячні внески. Станом на вересень 2019 року у добровільному порядку погасити заборгованість ОСОБА_1 відмовляється, борг не погашено. На виконання умов Угоди, ОСОБА_1 було сплачено 47,3384 % зі 100 % в оплату Чистих внесків (вартості автомобіля) та 100 внесків з 120-ти в оплату послуг Позивача. Розмір боргу відповідача перед позивачем за Угодою станом на вересень 2019 року складає 52,6616% від ціни автомобіля, актуальної у вересні 2019 року, та 20% внесків в оплату послуг позивача. Отже, станом на день подання даного позову, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 складає 238 488,78 грн (внески в оплату послуг - 35 205,00 грн; по сплаті чистих внесків 203 283,78 грн). 19.01.2010 між позивачем та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір поруки, за яким співпоручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов`язались солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі зобов`язань, що виникають з Угоди №310841, а в разі їх невиконання відповідати перед позивачем як солідарні боржники. Враховуючи викладене, ТОВ «Авто Просто» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за Угодою №310841 в розмірі 238 488,78 грн та понесені судові витрати. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2022 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Авто Просто» суму заборгованості за Угодою №310841 у розмірі 238 488,78 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Авто Просто» судовий збір у розмірі по 1 192,44 грн з кожного. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Вважає, що дане рішення прийняте з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування скарги посилається на те, нею сплачено позивачу всю суму коштів за вказаним договором, а заявлена сума заборгованості є штучно створеною за допомогою маніпуляцій, які позивач використовує при здійсненні нечесної підприємницької практики. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість розрахунку заборгованості відповідачів, зокрема марки та моделі автомобіля, його поточної ціни в кожному з місяців, в яких мали бути сплачені внески за угодою. Згідно Додатку № 2 до Угоди № 310841 повний внесок - щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного Внеску в оплату Страхового платежу, і підлягає сплаті Учасником в порядку та у строки, визначені Угодою; цілий чистий внесок - частина щомісячного Повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів і, розмір якого розраховується шляхом ділення Поточної ціни Автомобіля на кількість внесків, передбачену Графіком внесків; внесок в оплату послуг - частина щомісячного Повного внеску, який є оплатою послуг АвтоПросто, розмір кожного з яких складає зазначений в Додатку № 1 відсоток від Поточної ціни Автомобіля; поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється Виробником та/або Імпортером та/або Дистребютером в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунків складових Повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою; Виробник/Імпортер, Дистребютер/Постачальник - підприємство з яким АвтоПросто укладено Угоду на постачання автомобілів учасникам АвтоТак. Згідно п. 2.1., 2.2. Додатку № 2 до Угоди № 310841 поточна ціна Автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових Повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється АвтоПросто Виробником та/або Імпортером та /або Дистрибютором. Поточна ціна Автомобіля, зазначена в Додатку № 1 до Угоди, - це остання Поточна ціна автомобіля, повідомлена АвтоПросто Виробником та/або Імпортером та /або Дистрибютором на день укладення Угоди. З огляду на вищевикладене, розрахунок заборгованості не відповідає договірним відносинам сторін, оскільки не містить відомостей про поточну вартість автомобіля в кожному з місяців графіку оплати внесків, передбаченого Угодою сторін, та повідомлену у визначений Угодою спосіб ТОВ «АвтоПросто» Виробником / Імпортером / Дистребютером /. При цьому вказує, що зобов`язання перед позивачем припинені належним виконанням. Так, згідно Додатку № 1 до Угоди № 310841 ціна автомобіля становить 93 600,0 грн. Згідно п. 2.4. Договору поруки розмір забезпечених порукою вимог складає 149 951,98 грн. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем сплачено в загальному 185 329,67 грн. Не враховуючи заміну автомобіля, позивач зазначає, що при розрахунку заборгованості він враховує поточну ціну автомобіля КІА РІО станом на 04.09.2019, яка складає 386 019,00 грн. Крім того, позивач не надав жодного доказу підтвердження ціни автомобіля КІА РІО станом на 04.09.2019, а отже, розмір заборгованості є недоведеним. Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Додатку № 2 до Угоди учасник уповноважує АВТО ПРОСТО на організацію та адміністрування системи. Система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається Право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок Чистого Фонду групи. Учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов`язання щодо сплати Внесків в оплату послуг та Страхових внесків, буде надано Право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем, в якому Учасник повністю виконав усі зобов`язання за Угодою. Такий Учасник користується пріоритетом в отриманні Автомобіля перед іншими Учасниками групи. Станом на дату звернення Позивачем до суду із позовом про стягнення заборгованості група учасників, в якій перебував відповідач закрита. Вказане свідчить про повне виконання Позивачем зобов`язань за Угодою, а також безпідставне звернення Позивача до суду з позовом про стягнення боргу. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін рішення суду першої інстанції. Зазначає, що зобов`язання ОСОБА_1 перед позивачем чітко визначені в Угоді і такі не виконані нею, що і було встановлено рішенням суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, за наступних підстав. Відповідно до вимог частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. А ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Так з приписів ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77, ст.ст. 78, 79 і 80, ч.ч. 1, 4 ст. 81 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з тих фактичних обставин, які доводять наявність у відповідачів заборгованості перед позивачем з наданих послуг по придбанню автомобіля через систему Авто Так на загальну суму 238.488,78 гривень. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції за наступних доводів. У ході апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №310841 від 11.01.2010 та підписані Додатки 1, 2, які є невід`ємними частинами Угоди, з метою отримання автомобіля марки КІА Rio базової комплектності через систему надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. В подальшому, ОСОБА_1 користуючись правом наданим їй статтею «Вибір моделі» Додатку №2 до Угоди, звернулась до ТОВ «Авто Просто» із заявою про надання їй іншої моделі автомобіля, а саме Chevrolet AVEO. Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєструвала за собою право власності на автомобіль марки Chevrolet, моделі Aveo SF69Y, рік випуску 2009, номерний знак НОМЕР_4 . У свідоцтві зроблено особливу відмітку «Розстрочка»-відч.заб. ТОВ «Авто Просто» НОМЕР_5 , 26.01.2010. В забезпечення виконання умов Угоди №310841 від 11.01.2010, згідно положень п. 8.2.1.4 ст. 8 Угоди, ОСОБА_1 було надано ТОВ «Авто Просто» гарантію забезпечення виконання нею зобов`язань та 19.01.2010 між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було укладено Договір поруки, за яким останні зобов`язались солідарно відповідати перед Товариством за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі зобов`язань, що виникають з Угоди № 310841, а в разі їх невиконання, відповідати перед Товариством як солідарні боржники. Згідно умов ст. 5 Угоди №310841 від 11.01.2010, підпунктів 2.1., 2.3., 2.5, 2.6-2.8 ст. 2 Додатку №2 до Угоди, ОСОБА_1 зобов`язалась оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні Чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні Внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних Повних внесків. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 238 488,78 грн, яка в себе включає 35 205,00 грн заборгованості внесків в оплату послуг (386 019,00 грн х 0,38 % + 20 % ПДВ) х 20 внесків; 203 283,78 грн заборгованості по сплаті чистих внесків (386 019,00 грн х 52,6616 %). Одночасно, згідно п. 2.1 Додатку №2 до Угоди №310841, поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється АВТО ПРОСТО виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором. Згідно Розділу 1 «Визначення термінів» Додатку 2 до Угоди №310841 поточна ціна автомобіля це ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою. Тобто, вказана в угоді «поточна ціна автомобіля» є критерієм для розрахунку розміру різних внесків та змінюється відповідно до вартості автомобіля у різний період часу. Одночасно, згідно п. 2.1 Додатку №2 до Угоди №310841, поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється АВТО ПРОСТО виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором. Згідно Розділу 1 «Визначення термінів» Додатку 2 до Угоди №310841 поточна ціна автомобіля це ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою. Тобто, вказана в угоді «поточна ціна автомобіля» є критерієм для розрахунку розміру різних внесків та змінюється відповідно до вартості автомобіля у різний період часу. У частині 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). За змістом частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення. Згідно з частинами 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ЦК України). Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. За приписами частин 1, 2 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Укладена між сторонами угода у межах системи придбання товарів у групах не є утворенням та розвитком пірамідальних схем в розумінні пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ТОВ «Авто Просто» надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі договору з учасниками групи є отримання автомобілів усіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається у процесі її виконання. Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати. Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 380/63/16-ц (провадження № 14-230цс18). За договором лізингу, відповідно до статті 806 ЦК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Відповідно до змісту вказаної норми права в лізинг лізингоодержувачу лізингодавець передає у користування майно, яке належить йому на праві власності або спеціально придбане ним для такої передачі. У будь-якому випадку предмет лізингу перед передачею лізингоодержувачу має належати лізингодавцю на праві власності, і передається лізингоодержувачу у користування на певний строк, з можливістю подальшого набуття права власності. Спірним договором передбачено, що ТОВ «Авто Просто» надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання в групах. Тобто, за умови виконання сторонами всіх договірних зобов`язань, учасник від третьої особи, а не від відповідача, набуває право власності, а не тимчасового користування, на замовлений ним автомобіль. Предметом договору, укладеного сторонами, є надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «Авто Так». Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, відповідно до пункту 11-1 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (який є спеціальним законом у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг) є фінансовою послугою, а не договором лізингу. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 126/1105/16-ц та від 22 квітня 2020 року у справі № 570/43958/18. Відповідно до статті 632 ЦК Україниціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Згідно з розділом 1 Правил функціонування системи придбання в групах «АвтоТак» поточна ціна на автомобіль встановлюється постачальником в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою. В угоді №39 від 31.07.2009 року, яка укладена між ТОВ «Фалькон-Авто» (Дистриб`ютор) та ТОВ «Авто Просто» (Фірма) передбачено в пункті 1.1. статті 1, що Дистриб`ютор через мережу уповноважених Дилерів продає для Учасників Системи Автомобілі а фірма надає послуги з організації отримання Автомобіля Учасниками Системи та замовляє і оплачує Дистриб`ютору вартість Автомобілів. Продаж та передача Автомобілів Учасникам Системи здійснюється на підставі трьохсторонніх договорів укладених між Дистриб`ютором, Учасником Системи та Фірмою. Фірма та Учасники Системи самостійно врегульовують всі відносини між собою стосовно передачі (придбання) Автомобілів Учасниками Системи через Систему на підставі укладених між Фірмою та Учасниками Системи, з урахуванням умов, викладених у цій угоді. Як зазначено в пункті 6.1. статті 6 Угоди № 39 від 31.07.2009 року, ціна автомобіля це ціна автомобіля, встановлена Дистриб`ютором у Реєстрі цін для Фірми. Не пізніше 26 числа кожного місяця Дистриб`ютор інформує Фірму про ціну на Автомобілі, дійсну з 1 числа наступного місяця. Ціни на Автомобілі, зазначені в Реєстрі цін для Фірми діють до повідомлення (доведення) Дистриб`ютором нового Реєстру цін для Фірми та до цього часу залишаються незмінними незалежно від зменшення чи збільшення цін у Дистриб`ютора. В матеріалах справи міститься Реєстр № 30/08-2019-ФА рекомендованих роздрібних цін на автомобілі KIA для ТОВ «Авто Просто», які вводяться з 30.08.2019. Та станом на цю дату регулярна ціна на автомобіль KIA в комплектації Comfort становить 386.019,00 грн. Також до матеріалів справи долучено за період з 25.12.2009р. по 31.07.2018р. Реєстри рекомендованих роздрібних цін на автомобілі KIA для ТОВ «Авто Просто». Як передбачено пунктом 2.1 статті 2 Додатку №2 до Угоди №310841, поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється АВТО ПРОСТО виробником та/або Імпортером та/або Дистриб`ютором. У Розділі

1. «Визначення термінів» Додатку 2 до Угоди №310841 зазначено, що Поточна ціна Автомобіля це ціна автомобіля, яка встановлюється Виробником та/або Імпортером та/або Дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених Угодою. А звідси, вказана в угоді «Поточна ціна Автомобіля» є критерієм для розрахунку розміру різних внесків та змінюється відповідно до вартості автомобіля у різний період часу. Відтак, виходячи з умов Угоди та Додатків до неї, сума заборгованості за Угодою має бути погашена в повному обсязі згідно з графіком внесків учасника з розрахунку щомісячної поточної ціни автомобіля. За матеріалами справи, ОСОБА_1 починаючи з серпня місяця 2018 року припинила сплачувати на користь ТОВ «Авто Просто» щомісячні повні внески та станом на вересень місяць 2019 року в добровільному порядку відмовилась погасити виниклу заборгованість по щомісячним платежам. У зв`язку з цим, з урахуванням останньої відомої поточної ціни автомобіля з відповідачів підлягає стягненню солідарно загальна сума заборгованості у розмірі 238.488,78 гривень. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отож, суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , оскільки сторони під час укладення наведених вище договорів погодили всі істотні умови, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником. Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що під час укладення договору з ТОВ «Авто Просто» ОСОБА_1 було введено в оману і не надано їй інформації про умови договору в повному обсязі. Ціна товару визначена сторонами у договорі, періодичні платежі розраховані як відсоток від поточної ціни автомобіля у період дії договору, при цьому поточна ціна автомобіля щомісячно повідомляється постачальником, виробником, або імпортером автомобіля в останній робочий день кожного місяця. ОСОБА_1 отримала у власність обраний нею автомобіль до виплати його повної вартості, отже, за кошти, фактично сплачені іншими учасниками системи, які ще не отримали автомобілі, проте мають потенційне право на це. Оскільки такі автомобілі за загальним правилом можна викупити лише за дійсною вартістю на момент придбання, яка в залежності від ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля, виданого ОСОБА_1 раніше, визначення щомісячних внесків та інших платежів у відповідності до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця, не призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обраному ОСОБА_1 порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, а тому такі умови, погоджені сторонами, не є несправедливими умовами у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Подібних висновків дійшов і Верховний Суд у своїх постановах від 04 лютого 2021 року в справі № 128/2478/17, від 03 березня 2021 року в справі № 370/1347/17 та від 29 вересня 2021 року в справі 676/7845/19, що свідчить про сталу судову практику у спірних правовідносинах. А звідси, на виконання частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, колегія суддів враховує зазначені вище висновки постанов Верховного Суду, які є подібними у спірних правовідносинах та підлягають застосуванню при розгляду даної справи. Відтак, дослідивши усі надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість скасування чи зміни оскаржуваного рішення, і висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити на підставі приписів статті 375 ЦПК України, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статті 368, пункту 1 частини 1 статті 374, статей 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, залишити без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 20 жовтня 2023 року. Суддя-доповідач: Судді: