Постанова Закарпатський апеляційний суд № 306/293/22

Справа № 306/293/22 П О С Т А Н О В А Іменем України 16 березня 2023 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: Головуючого судді Фазикош Г. В. суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю. з участю секретаря Сливки С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Козар Микола Михайлович, на рішення Свалявського районного суду від 05 липня 2022 року, ухвалене суддею Ганчак Л. Ф., по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, - В С Т А Н О В И В : В лютому 2022 року Моторне (транспортне) страхове бюро України пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення сплаченого страхового відшкодування. Свої вимоги мотивували тим, що 06 вересня 2017 року, приблизно о 22 год. 55 хв., відповідач, керуючи автомобілем марки RENAULT LAGUNA, р/н НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-06 сполученням Київ-Чоп зі сторони м. Свалява у напрямку м. Мукачево, де проїжджаючи повз с. Сусково Свалявського району, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та являються безпосередньою причиною смерті останнього на місці пригоди. Ухвалою Свалявського райсуду від 20 березня 2018 року у справі №306/115/18 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Факт звільнення відповідача від кримінальної відповідальності не є для нього реабілітуючою обставиною, а вина у вчиненні ДТП підтверджується вказаною ухвалою Свалявського районного суду від 20.03.2018 року. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Представник ОСОБА_3 своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Розрахунок та виплата відшкодування у розмірі 57 600 грн. проводилась на основі наказу № 6443 від 01.07.2019 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» та довідки № 1 від 20.06.2019 року про розмір відшкодування шкоди з фонди захисту потерпілих. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 57600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 967219 від 02.07.2019 року. Однак, оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 57 600 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку (а.с.1-2). Рішенням Свалявського районного суду від 05 липня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 57 600 страхового відшкодування та 2481 грн. сплаченого судового збору (а.с.67-68). На це рішення відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження є дані про те, що відповідач виплатив потерпілим суму матеріальної та моральної шкоди в обсягах, що обумовлено сторонами. Виплату отримано потерпілими, а саме ОСОБА_4 , яка була цивільною дружиною загиблого ОСОБА_2 та матірю неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 5000 доларів США, що засвідчено заявою в нотаріальній конторі та укладено нотаріально засвідчений договір про виплату щомісячного утримання на доньку в розмірі 70 % від прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини. На цей раз за страховим відшкодуванням звернувся батько ОСОБА_3 . У заяві від 19.03.2019 року про коло осіб першої спорідненості зазначено батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З наданих документів виплату отримав батько загиблого, що підпадає під подвійне відшкодування завданої шкоди. До Свалявського районного суду подавалася заява про витребування для огляду в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження та вносилося клопотання про застосування строків позовної давності, яке, на переконання апелянта, було неправомірно відхилено. Апелянт вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки ДТП мало місце 06.09.2017 року, а позивач звернувся із позовом 16.02.2022 року, тобто по спливу строків позовної давності. З огляду на це, апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові (а.с.73-77). У судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Від представника МТСБУ надійшла заява про участь їх представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак підключитися до відеозвязку він не зміг. Відповідно до ч. 5 ст. 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав. Згідно з підпунктом «а» п. 41.1 ст. 41 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до ст. 1191 ЦК України та ст. 38.2 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України). У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті (1200 ЦК України) Відповідно до ст. 1 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» неперацездатні громадяни особи, які не досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону. Згідно п. 27.1 ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Пунктом 27.2 ст. 27 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. З матеріалів справи слідує, що 06 вересня 2017 року, приблизно о 22 год. 55 хв., відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки RENAULT LAGUNA, р/н НОМЕР_1 , рухався автодорогою М-06 сполученням Київ-Чоп зі сторони м. Свалява у напрямку м. Мукачево, де проїжджаючи повз с. Сусково Свалявського району, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , у результаті чого останній отримав тілесні ушкодження, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення та являються безпосередньою причиною смерті останнього на місці пригоди. Ухвалою Свалявського райсуду від 20 березня 2018 року у справі №306/115/18 кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України закрито на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Факт звільнення відповідача від кримінальної відповідальності не є для нього реабілітуючою обставиною, а вина у вчиненні ДТП підтверджується вказаною ухвалою Свалявського районного суду від 20.03.2018 року. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Представник ОСОБА_3 своєчасно звернувся до позивача із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. У заяві від 19.03.2019 року про коло осіб першої спорідненості зазначено батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є особою пенсійного віку, та донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є неповнолітньою. Розрахунок та виплата відшкодування у розмірі 57 600 грн. проводилась на основі наказу № 6443 від 01.07.2019 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» та довідки № 1 від 20.06.2019 року про розмір відшкодування шкоди з фонди захисту потерпілих. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 57600 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 967219 від 02.07.2019 року. Виплату від страхової компанії отримав батько загиблого ОСОБА_3 . Щодо доньки загиблого ОСОБА_5 , то їй матеріальну та моральну шкоду відповідач виплатив в рамках кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК. Дану справу витребувано судом апеляційної інстанції та перевірено вказані факти. Виплату отримано ОСОБА_4 , яка була цивільною дружиною загиблого ОСОБА_2 та матір`ю неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 5000 доларів США, що засвідчено заявою в нотаріальній конторі, та укладено нотаріально засвідчений договір про виплату щомісячного утримання на доньку в розмірі 70 % від прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини. Отже, з вказаного слідує, що питання про виплату страхового відшкодування доньці ОСОБА_5 було вирішено добровільно. У той же час батько загиблого ОСОБА_3 звернувся до страхової компанії, де також отримав страхову виплату. Доводи відповідача про те, що виплата від страхової компанії (МТСБУ) підпадає під подвійне стягнення є безпідставними, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування. Судом також встановлено, що оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому, виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 57 600 грн., яка обругнтовано місцевим судом задоволена. Щодо строку позовної давності, то з цього приводу колегія суддів констатує, що строк для регресної вимоги починає відраховуватися з моменту виконання основного зобов`язання і фактично припинення цього зобов`язання належним виконанням, а саме з моменту проведення страховиком виплати страхового відшкодування третій особі (потерпілому в деліктному зобов`язанні). Враховуючи те, що днем виконання основного зобов`язання є 02.07.2019 року, а з позовом МТСБУ звернулося 16.02.2022 року, то в даному випадку відсутні підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності. За цих обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає. Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Козар Микола Михайлович, залишити без задоволення. Рішення Свалявського районного суду від 05 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 березня 2023 року. Головуючий Судді