Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/7598/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7598/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддіЧерпіцької Л.Т., суддівГлущенко Я.Б., Пилипенко О.Є., за участі секретаря: Висоцького А.М., представника позивача: Берт М.С., представника відповідача: Золотаринець В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" до Чернігівської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови , ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської Митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102000/2022/000073/2 від 06.10.2022; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000128. В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що декларантом для митного оформлення імпортованого товару подано всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містять всю необхідну інформацію та достовірні числові дані. Заявлена митна вартість базувалась на документально підтверджених відомостях, шо піддавалась обчисленню, давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною контракту з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України. За таких підстав, позивач вважає, що рішення Чернігівської Митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102000/2022/000073/2 від 06.10.2022, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000128 є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2022 р. в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2022/000073/2 від 06.10.2022 та виносячи картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000128, Чернігівська Митниця Державної митної служби України діяла аргументовано, підставно та правомірно, оскільки подані позивачем документи мають розбіжності та не дають можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити їх перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ. Крім того, у зв`язку з відсутністю можливості застосувати попередні методи, митну вартість товару було правомірно скориговано відповідно до ст. 64 МКУ за резервним методом, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Позивач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції на те, що у митній декларації країни відправлення від 16.08.2022 відсутні відмітки митних органів країни відправлення, є безпідставним, оскільки цей документ є електронним і будь-які відмітки митних органів країни відправлення на документі не передбачено. На думку скаржника, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що митним органом не надано суду жодного доказу про те, що в інвойсі містяться розбіжності або інвойс отримано з порушенням закону. Також скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що заявка на перевезення містить розбіжності з довідкою про транспортні витрати від 19.09.2022 № 9074/1, оскільки заявка на перевезення не є документом, що підтверджує митну вартість товарів. Крім того, скаржник вказує, що судом не досліджено зміст повідомлення митного органу декларанту про надання додаткових документів, у зв`язку з чим не встановлено, що повідомлення митного органу, не було обґрунтованим, не містило підстав надання додаткових документів, не містило зазначення про те, що декларантом не надано документу з переліку встановленого ч. 2 ст. 53 МКУ, або що надані документи містять розбіжності та які саме розбіжності. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 04.10.2022, декларантом, який діяв від імені ТОВ "ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ", до Чернігівської Митниці Державної митної служби України була подана митна декларація (далі - МД) № UA102020/2022/004763 та задекларовано товар: - Тканина сурова пакистанська, 100% бавовна, полотняного переплетення 1/1 (20х20/58х52), шир. 160 см., щільність 145г/м2. Кромка відкрита. - Тканина сурова пакистанська, 100% бавовна, полотняного переплетення 1/1 (20х20/56х38), шир. 165 см., щільність 125г/м2. Кромка відкрита імпортований на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ДТ-ЧЕРНІГІВ». Поставка здійснювалася на умовах FOB-QASIM в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2022 №3, укладеного з MAHMOOD TEXTILE MILLS LIMITED (Пакестан). Митну вартість товару заявлено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)). Чернігівською Митницею Державної митної служби України прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2022/000073/2 від 06.10.2022; Також відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000128. Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ст. 54 МКУ посадовими особами митниці здійснюється контроль заявленої декларантом митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МКУ). Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 1 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Як передбачає ч. 2 ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі - продажу); 4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як передбачає п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Тобто, митний орган, в першу чергу, цікавить кон`юнктура ринку відповідного товару та відповідність оцінюваного товару кон`юнктурі цього ринку. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується саме на дійсній вартості. Крім того, відповідно до ст. 337 МКУ під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється візуальна перевірка документів та відомостей, які подані до митного оформлення, в тому числі із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками). Відповідно до частини 1 ст. 320 МКУ на підставі результатів застосування системи управління ризиками (далі - АСУР) митницями (митними постами) при митному оформленні обираються форми та обсяги контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України. При цьому, згідно ст. 54 МКУ митні органи здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів. У своїй діяльності митні органи, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів у випадках спрацювання АСУР, керуються Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації). Відповідно до Методичних рекомендацій у випадках спрацювання АСУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 - 4 ст. 53 МКУ здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МКУ та ч. 1 ст. 55 МКУ, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Судом першої інстанції встановлено, що за митною декларацією відбулось спрацювання АСУР в напрямку контролю правильності визначення митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Як передбачає ч. 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів. Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання. Враховуючи зазначене, в порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів, реалізуючи право, передбачене п. 1 ч. 5 ст. 54 МКУ, а також керуючись Методичними рекомендаціями, здійснено перевірку достовірності інформації, що наведена в поданих до митного оформлення документах. Зазначену перевірку проведено шляхом: - аналізу поданих до митного контролю документів; - порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари; - шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, разом з митною декларацією № UA102020/2022/004763 від 04.10.2022, декларантом на підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України подано митному органу наступний пакет документів: - Інвойс (Commercsal invoice) № МТМ (4)ЕХР-5924-1 від 10.08.2022; - Зовнішньо-економічний контракт № 3 від 23.06.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення № 26 від 01.07.2022; - Банківський платіжний документ, що стосується товару - платіжне доручення № 42 від 05.08.2022; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR від 26.09.2022; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару, довідка № 9074/1 від 19.09.2022. Додатково декларантом надано митному органу: - Пакувальний лист від 10.08.2022; - Пакувальний лист від 10.08.2022; - Рахунок-проформа Інвойс № 5924-1 від 01.08.2022; - Рахунок-проформа Інвойс № МТМ(4)ЕХР-5924 від 29.06.2022; - Коносамент № PCI/7636/CON/2022; - Сертифікат про походження товару № DGK/00565/2022 від 23.08.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2270 від 08.09.2022; - Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2388 від 19.09.2022; - Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1164 від 16.09.2022; - Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно- експедиційних послуг № 1217 від 23.09.2022; - Виписка від 01.07.2022; - Виписка від 05.08.2022; - Прайс-лист від 24.06.2022; - Договір про надання послуг митного брокера 09.08.2022/1010ОД; - Договір (контракт) про перевезення 10.08.2018/320Д-П/1 ; - Договір (контракт) про перевезення № 09.08.2022/1010ОД від 09.08.2022; - Копія митної декларації країни відправлення GD-1 від 16.08.2022; - Заявка №TG009074 від 12.08.2022. За результатами проведеного аналізу документів, поданих разом з МД № UA102020/2022/004763, митницею встановлено наступне:

1. До митного оформлення надано митну декларацію країни відправлення від 16.08.2022 GD-1. При визначенні даного документу встановлено ознаки, що не підтверджують його автентичність, а саме: відсутні відмітки митних органів країни відправлення. Дане позначення GD-1 не є номером документа, а є видом документа;

2. Рахунок-фактура від 10.08.2022 № MTM(4)EXP-5924-1 містить посилання на коносамент від 23.08.2022 № PCI/7636/CON/2022. Дані факти унеможливлюють впевнитися в заявленому рівні митної вартості;

3. Згідно із заявкою від 12.08.2022 № NG009074 автодоставка складає 4700 дол. США, в той же час згідно з довідкою від 19.09.2022 № 9074/1 та рахунку від 19.09.2022 № 2388 вартість автомобільного перевезення вантажу до кордону України складає 65000 грн., автомобільне перевезення від кордону до м. Чернігів 50000 грн., експедиторська винагорода 1560 грн., що не відповідає сумі, вказаній в заявці;

4. Згідно CMR від 26.09.2022 № б/н маршрут перевезення не Константа - Чернігів, а Константа - Київ, що не дає можливості впевнитися у достовірності декларування складової митної вартості - транспортування до митного кордону України. Враховуючи, що мають місце розбіжності, а також те, що згідно з ч. 5 ст. 54 МКУ митний орган, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, то відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ, позивачу для підтвердження заявленого рівня митної вартості оцінюваних товарів запропоновано надати наступні додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також декларанта повідомлено про можливість надання відповідно до ч. 6 ст. 53 МКУ за власним бажанням додаткових наявних у нього документів для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів. У свою чергу, особою, уповноваженою на декларування, запитувані документи надані не були. Отже, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що подані документи мають розбіжності та не дають можливості впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації та здійснити їх перевірку у відповідності до положень ч. 21 ст. 58 МКУ. Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на таке. Щодо висновків відповідача про те, що митна декларація країни відправлення від 16.08.2022 GD-1 не містить відмітки митних органів країни відправлення, а також позначення GD-1 не є номером документа, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідив, що вказана декларація є електронним документом і будь-які відмітки митних органів країни відправлення на документі не проставляються. Крім того, розділ 58 митної декларації країни відправлення містить номер - KPPE-SB-33460-16-08-2022 215.450000, що свідчить про необґрунтовані висновки відповідача про те, що позначення GD-1 не є номером документа. Що стосується висновків митного органу про те, що рахунок-фактура від 10.08.2022 № MTM(4)EXP-5924-1 містить посилання на коносамент від 23.08.2022 № PCI/7636/CON/2022, то колегія суддів вважає їх помилковими, оскільки контейнер та місце на борту судна, бронюється завчасно, відповідно попередньо фіксується контейнер, судно та місце на судні де буде розміщено товар. Так, на веб сайті Booking заброньовано місце 05.08.2022, про що свідчить виписка з веб сайту Booking № 220666690. Тобто, дата коносаменту від 23.08.2022 може передувати даті рахунку-фактурі від 10.08.2022. Також помилковим є твердження скаржника про те, що у заявці від 12.08.2022 № NG009074 про надання транспортно-експедиторських послуг до Договору № 09.08.2022/1010 ОД сума є більшою ніж зазначена у довідці № 9074/1 від 19.09.2022, яка підтверджує вартість перевезення товару, тобто мають місце розбіжності у поданих до митного оформлення документах, оскільки заявка на перевезення вантажу не є первинним чи розрахунковим документом та, відповідно, не підтверджує факт надання транспортних послуг чи їх вартість. Допустимим доказом підтвердження витрат на перевезення товарів є довідка про транспортні витрати. Крім того, заявка на перевезення вантажу, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів (висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 05 березня 2019 року у справі №813/1359/17). Щодо висновків митного органу про те, що згідно з CMR від 26.09.2022 № б/н маршрут перевезення не Константа - Чернігів, а Константа - Київ, що не дає можливості впевнитися у достовірності декларування складової митної вартості - транспортування до митного кордону України, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать, що місцем завантаження було м. Константа та незалежно від місця розвантаження, в м. Чернігові або в м. Києві, до митної вартості товарів відповідно до пп.2 ч. 11 ст. 58 МКУ витрати на перевезення після ввезення не включаються до митної вартості товарів. Тому, розвантаження в м. Київ, чи м. Чернігові не впливають на митну вартість товарів. Крім того, як правильно зазначає скаржник, технічна помилка в зазначенні місця розвантаження на території України не може бути підставою для коригування митної вартості. Що стосується витребування митним органом додаткових документів, а саме: виписки з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то колегія суддів зазначає таке. Як зазначалось, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 05 березня 2019 року у справі №813/1359/17. На переконання колегії суддів позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Сумніви митного органу в достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур. Крім того, судом першої інстанції не досліджено, що виписки з бухгалтерської документації декларантом надавались митному органу разом з митною декларацією, про що зазначено і самим митним органом в Картці відмови № UA102020/2022/000128. Щодо коригування митної вартості товару за резервним методом відповідно до ст. 64 МКУ, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, - митні декларації від 29.12.2020 № UA403030/2022/007287, 17.08.2022 № UA209150/2022/012546, згідно з якими митна вартість вказаних товарів становить: тов. № 1 - 5,74 USD/кг, тов. № 2 - 5.68 USD/кг, колегія суддів зазначає, що постачання товару за вказаними деклараціями здійснювалось на умовах FCA, Відправник/Експортер LOLO Fabric, м. Бухара, Узбекистан, Країна виробництва: Узбекистан. Тканина - Бязь сурова за вказаними деклараціями має щільність 120гр/м2, 140гр/м2, ширина рулону 150+-2 см, 165 +-2 см, вага товару брутто 6678,54 кг, 2298,45 кг, 2003,76кг. При цьому, декларації містять декілька позицій і не зрозуміло і не надано пояснень відповідачем, який саме товар з декларацій брався за основу для коригування митної вартості. Отже, відповідно до декларацій, які слугували підставою для коригування, вага товару, що постачалась, суттєво менша за вагу товару позивача, крім того, товари іншого виробника, постачались з іншої країни та відмінні умови поставки. Інших посилань, розрахунків, інформації, які використовувались при коригуванні митної вартості за резервним методом митним органом не надано. Тож, інформація зазначена в митний деклараціях, на які митний орган посилається в рішенні про коригування митної вартості, та на підставі яких здійснено коригування митної вартості не могла бути використана при коригуванні митної вартості. За таких обставин, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що митним органом в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано підтвердження правомірності коригування митної вартості на товари за ціною 5,74 дол. США за кг та 5,68 дол. США за кг. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції викладеного не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч.1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Отже, суд першої інстанції не правильно застосував норми матеріального та процесуального права під час ухвалення рішення, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Матеріалами справи підтверджено, що позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом, сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 1418 від 19.10.2022, за апеляційне оскарження судового рішення позивач сплатив судовий збір в сумі 3721,50 грн (квитанція: 3569-9982-3654-5066 від 22.12.2022). За таких обставин, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 6 202,50 грн. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від "08" грудня 2022 р. скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської Митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA102000/2022/000073/2 від 06.10.2022. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102020/2022/000128. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК ДТ-Чернігів" (код ЄДРПОУ 43526760) понесені ним судові витрати з сплати судового збору у розмірі 6 202,50 грн (шість тисяч двісті дві гривні 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43985581). Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-329 КАС України. Повний текст постанови складено та підписано "04" квітня 2023 р. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді Я.Б. Глущенко О.Є. Пилипенко