Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/7661/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7661/22 Суддя першої інстанції: Тихоненко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив: - визнати протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту ''а'' частини першої статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу; - зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 07.06.2010 року по 30.09.2019 року у компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку за Списком №1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити пенсію за віком відповідно до пункту ''а'' частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу з 03.05.2021 року. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту ''а'' частини першої статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та п.1 ст.114 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' позивачу; зарахування позивачу періоду роботи з 07.06.2010 по 30.09.2019 у компанії '' Вінсі Конструксьон Гран Проже /Компанії Буйг Траво Пюблік '' до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку за Списком №1 - закрито. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду Україи в Чернігівській області неправомірно (всупереч наявному рішенню суду у справі № 620/8554/21) не зараховано до пільгового стажу роботи, які дають право на призначення пенсії позивачеві за віком на пільгових умовах період роботи у Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» та, як наслідок, не призначено пенсію за віком. Колегія суддів, враховуючи висновки Верховного Суду та норми ст. 308 КАС України, вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 27.06.1988 року, останній, в період з 07.06.2010 року по 30.09.2019 року працював в компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» на посаді виконавця робіт (а.с.18-23). Вперше позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно з п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 22.06.2021 року. Відповідачем було відмовлено у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 та у призначенні пенсій за віком. Не погоджуючись з зазначеним позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 року у справі №620/8554/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково: - визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області від 14.07.2021 року № 2500-0205-8/3282 у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи у Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» з 07.06.2010 року по 30.09.2019 року у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» з 07.06.2010 року по 30.09.2019 року у пільговому обчисленні у полуторному розмірі (рік за півтора) до страхового стажу. При цьому, листом від 24.06.2022 року №2500-0304-8/21342 відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу роботи по Списку №1 періоду роботи в Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» з 07.06.2010 року по 30.09.2019 року, оскільки позивачем не було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка передбачена пунктом 20 Порядку та наказів про атестацію робочих місць за умовами праці (а.с.12-13). Вважаючи зазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції; стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. У подальшому, Список №1 доповнено позицією 22.1-1 г, якою передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівників, зайнятих повних робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджений Міністерством надзвичайних ситуацій за погодженням з Міністерством праці та Міністерством охорони здоров`я (постанова KM України № 173 від 24.02.2010). Постанова передбачає, що визначеним цією постановою працівникам призначається пенсія за віком на пільгових умовах починаючи з 01 січня 2010 року. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України. Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 250, від 30.06.1998 року № 982, від 07.02.2000 року № 223, від 29.01.2003 року № 137, від 27.04.2006 року № 571, від 10.09.2008 року № 831 (з наступними змінами) було встановлено, зокрема, що особам, які і постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36. Колегія суддів наголошує, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року (набрало законної сили 31.05.2022 року) було встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.06.2010 року по 30.09.2019 року працював у компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік», що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 . Факт роботи, повний робочий день в шкідливих умовах у вказаний період також підтверджений табелем обліку робочого часу, виданим Компанією «Вінсі Конструксьон Гран Проже /Компанії Буйг Траво Пюблік» у встановленому законом порядку і формі; розрахунковими листами позивача за період з 2010 по 2019 роки, в яких наявні відомості щодо фактичної кількості відпрацьованих позивачем днів, часів, нарахованої заробітної плати та утриманих податків; наказ про припинення трудового договору (контракту) № 306-0337 від 30.09.2019, наказ про атестацію робочих місць від 21.11.2013 №

088. Таким чином, правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком №1. Отже, період роботи позивача 07.06.2010 року по 30.09.2019 року у Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» на посаді виконавця робіт, підлягає зарахуванню до трудового стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №

1. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Отже обов`язок проведення атестації робочих місць за умовами праці виник після 21.08.1992 року. Щодо посилання відповідача на ненадання заявником відомостей про атестацію робочих місць на підприємстві як на підставу відмови у призначенні позивачу пенсії з урахуванням періоду його роботи з особливо шкідливими умовами праці, варто зазначити наступне. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями. Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Згідно пункту 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Відтак, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 та Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а (постанова від 19.02.2020) сформулювала правовий висновок, згідно якої, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-ХІІ. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. З огляду на викладене, відповідачем неправомірно не зараховано до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії позивачеві за віком на пільгових умовах період роботи у Компанії «Вінсі Конструксьон Гран Проже/Компанії Буйг Траво Пюблік» та, як наслідок, не призначено пенсію за віком. Згідно вимог частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. У свою чергу, пунктом 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), підпункуту 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II). З урахуванням дати народження позивача та дати звернення за пенсією останньому необхідно призначити з 12.01.2021 року. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права. Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача та з метою недопущення порушень з боку суб`єкта владних повноважень, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, вірним є висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за віком відповідно до пункту ''а'' частини першої статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та п.1 ст.114 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' з 03.05.2021; зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пункту ''а'' частини першої статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' та п.1 ст.114 Закону України ''Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування'' з 03.05.2021 року. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: О.О.Беспалов Я.Б.Глущенко Повний текст виготовлено 04 квітня 2023 року.