Постанова 4854 № 420/15592/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15592/22 Категорія: 105000000 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 30.11.2022 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп" до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, третя особа публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Фінбізнесгруп" звернулося до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., третя особа: ПАТ "МТБ Банк" про: - визнання протиправною та скасування постанови про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 12 жовтня 2022 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. у виконавчому провадженні №69940902. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що частина з перелічених відповідачем у постанові витрат не відносяться до додаткових витрат виконавчого провадження, а решта витрат за своєю вартістю є занадто завищеною унаслідок невідповідності приписам наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 "Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження". Крім того, позивач вважав, що взагалі не повинен відшкодовувати будь-яких витрат у даному виконавчому провадженні, оскільки в його межах виконувалась ухвала Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2022 року у справі №916/2363/22 про забезпечення позову, а на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови ужиті вказаною ухвалою заходи забезпечення позову вже були скасовані ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2022 року, що на думку позивача стало наслідком зловживання стягувачем процесуальними правами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі з урахуванням висновків викладених Господарським судом Одеської області в ухвалі від 10 листопада 2022 року у справі №916/2363/22, яка постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2023 року залишена без змін, за якими скарга ТОВ "Фінбізнесгруп" на постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Фінбізнесгруп" до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., третя особа: ПАТ "МТБ Банк", про визнання протиправною та скасування постанови. Клопотання третьої особи про постановлення окремої ухвали залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ТОВ "Фінбізнесгруп" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги: - розмір зазначених витрат прямо суперечить наказу МВС України, Міністерства екологічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року №967/1218/869; - судом першої інстанції залишено поза увагою доводи позивача те, що перераховані витрати взагалі не можуть відноситися до додаткових витрат виконавчого провадження, оскільки є мінімальними витратами виконавчого провадження відповідно п.2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02 квітня 2012 року №512/5 (далі Інструкція №512/5); - апелянт звертає увагу суду на те, що з документів, долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву не вбачається за можливе пересвідчитись в тому, що відповідачем було витрачено саме 1 300 грн. на оплату канцтоварів, копіювання, друк та 1 602 грн. на оплату за придбання знаків поштової оплати (марки, конверти); - перераховані в матеріалах справи документи не можуть засвідчувати реальне понесення відповідачем витрат саме у вказаному виконавчому провадженні. Саме лише факт винесення постанови про залучення певного підприємства не може свідчити, що всі послуги надавалися на виконання дій саме ВП №69940902. У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. погоджується з висновком суду першої інстанції, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "Фінбізнесгруп", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2022 року у справі №916/2363/22 задоволено заяву ПАТ "МТБ Банк" про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ "Фінбізнесгруп" в межах ціни позову у розмірі 16 184 000 грн із передачею майна на відповідальне зберігання ПАТ "МТБ Банк". Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. від 27 вересня 2022 року ВП №69940902 відкрито виконавче провадження з виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2022 року у справі №916/2363/22, боржником в якому є ТОВ "Фінбізнесгруп". Постановою від 27 вересня 2022 року визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 2 000 грн. Постановою від 27 вересня 2022 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно, яке належить боржнику. Постановами від 28 вересня 2022 року залучено до участі у виконавчих діях працівників органів внутрішніх справ, а також суб`єктів господарювання ТОВ "Агенція безпеки "Центр-97" та ТОВ "Одеса РЕМ-СЕРВІС". Відповідачем 28 вересня 2022 року надіслано сторонам виконавчого провадження повідомлення від 28 вересня 2022 року №69940902 про проведення 29 вересня 2022 року з 06:00 год. виконавчих дій за адресою м. Одеса, пров. Локомотивний, 21. 28 вересня 2022 року між приватним виконавцем та ТОВ "Агенція безпеки "Центр-97" укладено договір №28-09/22 про надання послуг з охорони, відповідно якого послуги мають надаватись 29 вересня 2022 року, а їх вартість становить 37 098 грн. Того ж дня ТОВ "Агенція безпеки "Центр-97" виставлено приватному виконавцю рахунок на оплату послуг згідно договору від 28 вересня 2022 року №28-09/22 на суму 37 098 грн. 28 вересня 2022 року між приватним виконавцем та ТОВ "Одеса РЕМ-СЕРВІС" укладено договір надання послуг №3СТ, згідно якого товариство мало надати послуги вантажного автомобільного крану та вантажного автомобільного транспорту. Вартість послуг визначена в договорі в сумі 340 000 грн. на підставі протоколу погодження договірної ціни. Згідно з протоколом погодження договірної ціни, вартість послуг складає з послуг автомобільного крану "КАТО" 50 т в сумі 80 000 грн., послуг 9 тралів для перевезення важкої спецтехніки на суму 250 000 грн. та плати за роботу 4 стропальщиків в сумі 10 000 грн. Надалі приватним виконавцем складено постанову від 29 вересня 2022 року ВП №69940902 про опис та арешт майна боржника. Зі змісту цієї постанови видно, що за адресою промислової бази, що належить на праві власності ТОВ "Фінбізнесгруп": м. Одеса, пров. Локомотивний, 21, у період часу з 7:00 по 13:00 годин було здійснено опис, арешт, вилучення та передачу на відповідальне зберігання ПАТ "МТБ Банк" 9 одиниць транспортних засобів вантажних автомобілів, що належать позивачу, а саме: MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; MERCEDES-BENZ, модель AXOR 1840LS, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 4141, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; MERCEDES-BENZ, модель ACTROS 2641, 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 . При вчинені цієї дії був присутній представник позивача, який не висловлював зауважень. Крім того, приватним виконавцем виносились в адресу стягувача вимоги про авансування витрат виконавчого провадження від 28 вересня 2022 року на суму 150 000 грн., від 29 вересня 2022 року на суму 150 000 грн., від 30 вересня 2022 року на суму 150 000 грн та від 11 жовтня 2022 року на суму 80 000 грн. Стягувач 12 жовтня 2022 року перерахував як авансовий внесок приватному виконавцю 340 000 грн. У подальшому приватним виконавцем винесено постанову від 12 жовтня 2022 року ВП №69940902 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у сумі 380 000 грн. За змістом постанови, зазначена сума додаткових витрат виконавчого провадження включає в себе такі складові: - 1 300 грн оплата канцтоварів, копіювання, друк; - 1 602 грн оплата за придбання знаків поштової оплати (марки, конверти); - 37 098 грн оплата охоронних послуг за 29 вересня 2022 року (рахунок №3913 від 28 вересня 2022 року та договір №28-09/22 від 28 вересня 2022 року; - 340 000 грн оплата послуг залучених до проведення виконавчих дій робітників та техніки (договір надання послуг №3-СТ від 28 вересня 2022 року та акт виконаних робіт №3-СТ від 30 вересня 2022 року). Крім того, відповідачем 13 жовтня 2022 року винесено постанову ВП №69940902 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постановою державного виконавця Другого Суворівського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 жовтня 2022 року ВП №70099529 відкрито виконавче провадження з виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. від 12 жовтня 2022 року ВП №69940902 про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження у сумі 380 000 грн. Також судом з`ясовано, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2022 року задоволено заяву ТОВ "Фінбізнесгруп" та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2022 року по справі №916/2363/22. Вирішуючи справу, суд першої інстанції вказав про те, що відповідачем дотримані вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 при винесенні оскаржуваної постанови та визначенні розміру додаткових витрат виконавчого провадження, а тому відсутні підстави для задоволення позову ТОВ "Фінбізнесгруп". Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про постановлення окремої ухвали, яке мотивовано тим, що позивачем усупереч застосованим до нього Указом Президента України від 15 квітня 2021 року №169/2021 спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів здійснюється переказ грошових коштів через банки України на оплату судового збору за подання цієї позовної заяви, вказавши, що за змістом ст. 249 КАС України не передбачено постановлення окремої ухвали стосовно приватної особи, окрім як внаслідок зловживання нею процесуальними правами. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 1, ч.1 ст. 13, ч.ч.1, 3 ст. 18, ст.ст. 42, 58 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII, ч.ч.10, 11 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII, Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ст. 1 Закону №1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.ч.1, 3 ст. 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача. Відповідно ч.1 ст. 58 Закону №1404-VIII, якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання). Статтею 42 Закону №1404-VIII встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Крім того, ч.ч.10, 11 ст. 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII установлено, що розмір та види витрат виконавчого провадження визначаються Міністерством юстиції України. З метою забезпечення проведення виконавчих дій приватний виконавець за угодою із стягувачем може здійснювати додаткові витрати на проведення виконавчих дій, крім тих, що визначені Міністерством юстиції України. Стягнення з боржника додаткової винагороди приватному виконавцю, а також додаткових витрат, крім визначених Міністерством юстиції України, не допускається. Згідно із п.п.1, 2 розділу VI Інструкції №512/5, фінансування виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження, визначених ст. 42 Закону. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією. На виконання вимог ст. 42 Закону №1404-VIII Міністерство юстиції України своїм наказом від 29 вересня 2016 року №2830/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1300/29430, затвердило "Види та розміри витрат виконавчого провадження". Положеннями розділу І цього наказу передбачені, зокрема, такі види витрат виконавчого провадження: - виготовлення документів виконавчого провадження: папір; копіювання, друк документів; канцтовари (пункт 1 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження); - пересилання документів виконавчого провадження: конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв`язку (пункт 2 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження); - послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій: експертів; зберігачів; перекладачів; суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання; суб`єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій (пункт 3 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження); - послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці (п.6 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження). Пунктом 1 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 установлено, що розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у п.п.1, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах. Розміри витрат за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці визначаються наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року №967/1218/869 "Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2013 року за №1887/24419. Згідно із п.2 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у п.п.2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта". Пунктом 7 наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 передбачено, що відповідні структурні підрозділи (спеціалісти) Міністерства юстиції України, міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, що відповідають за закупівлю товарів і послуг, протягом п`яти робочих днів з дати укладання договору про закупівлю товарів і послуг, визначених п.п.1, 2, 3, 6, 7, 11 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, повідомляють Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та відділи державної виконавчої служби про вартість закупівлі одиниці товару і послуги. На підставі наданої інформації державний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження. Пунктом 8 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 визначено, що приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг. Пунктом 2 розділу VI Інструкції №512/5 визначено, що у випадку якщо приватним виконавцем було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, то виконавець згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Згідно п.8 розділу ІІ наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 приватний виконавець визначає розмір витрат виконавчого провадження на підставі документів про закупівлю (придбання) відповідних товарів і послуг. Пунктом 3 розділу І Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5, до витрат виконавчого провадження віднесено послуги осіб (суб`єктів господарювання та інших осіб), залучених до проведення виконавчих дій. Як вбачається з матеріалів справи, кошти у сумі 380 000 грн. надіслані ТОВ "Фінбізнесгруп" як авансовий внесок на організацію та проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69940902 були витрачені відповідачем: - на оплату охоронних послуг за 29 вересня 2022 року у сумі 37 098 грн.; - на оплату послуг щодо залучення до проведення виконавчих дій робітників та техніки у сумі 340 000 грн.; - на оплату канцтоварів, копіювання, друк у сумі 1 300 грн.; - на оплату за придбання знаків поштової оплати (марки, конверти) у сумі 1 602 грн. На підтвердження відповідності суми додаткових витрат відповідачем до суду першої інстанції разом з відзивом на позов були долученні наступні документи (рах.№3913 від 28 вересня 2022 року, договір №28-09/22 від 28 вересня 2022 року, договір надання послуг №3-СТ від 28 вересня 2022 року, платіжне доручення №1800 від 12 жовтня 2022 року, акт виконання робіт №3-СТ від 30 вересня 2022 року, рахунок-фактура №1 від 12 жовтня 2022 року, ) (т.1 а.с.237-247, т.2 а.с.19, 20, 21). Дослідивши вищевказані документи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про їх відповідність вказаним сумам додаткових затрат. Таким чином, наявні в матеріалах виконавчого провадження документи про придбання товарів або послуг достатнім чином підтверджують понесення відповідачем додаткових витрат виконавчого провадження та їх розмір. Разом з тим, колегія суддів вважає необґрунтованим довід апелянта про те, що перераховані витрати взагалі не можуть відноситися до додаткових витрат виконавчого провадження, оскільки є мінімальними витратами виконавчого провадження, відповідно п.2 розділу VI Інструкції №512/5, з огляду на наступне. Згідно п.2 розділу VI Інструкції №512/5 витрати на папір, копіювання (друк) документів, канцтовари, конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку) відносяться до мінімальних витрат виконавчого провадження лише у тому разі, якщо вони пов`язані з винесенням вичерпного переліку постанов та супровідних листів до них, а саме постанов про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору, стягнення основної винагороди приватного виконавця, стягнення витрат виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати на виготовлення та пересилання усіх інших постанов, супровідних листів та документів виконавчого провадження не відносяться до мінімальних витрат виконавчого провадження, а являються додатковими витратами. Колегією суддів встановлено, а матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що приватним виконавцем, окрім наведених у п.2 розділу VI Інструкції №512/5 постанов, також виносились та надсилались, зокрема, постанови про арешт майна, опис та арешт майна, залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання та інші документи виконавчого провадження, робота з якими мала наслідок понесення відповідачем додаткових витрат. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2022 року відповідачем вже виносилась постанова про визначення мінімальних витрат виконавчого провадження, до яких не входили вищевказані витрати (т.1 а.с.38). Таким чином, доводи апелянта про протиправність визначення відповідачем як додаткових витрат виконавчого провадження витрат на оплату канцтоварів, копіювання, друк в сумі 1 300 грн та оплату за придбання знаків поштової оплати в сумі 1602 грн., на думку колегії суддів, є спростованими. Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про те, що адміністративний суд в межах даного спору не уповноважений перевіряти доцільність залучення тих чи інших осіб до участі у виконавчому провадженні, а також економічну обґрунтованість вартості послуг, які надавались такими особами у виконавчому провадженні. При цьому, позивач не оскаржував до господарського суду дії та рішення приватного виконавця, які мали вплив на здійснення витрат виконавчого провадження та їх розмір. На підставі викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржувану постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження від 12 жовтня 2022 року відповідачем було дотримано вимоги Інструкції №512/5 та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 при визначенні розміру додаткових витрат виконавчого провадження. Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що витрати виконавчого провадження це фактично понесені виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій, а тому вказані витрати компенсуються за рахунок боржника, незалежно від того, виконане рішення або ні. З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "Фінбізнесгруп". Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 04 квітня 2023 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.