Ухвала КГС ВС № 916/3104/21

УХВАЛА 04 квітня 2023 року м. Київ cправа № 916/3104/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Кролевець О. А., Студенця В. І., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рішення Господарського суду Одеської області у складі судді Літвінової С. В. від 26.01.2022 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Поліщук Л. В., Богатиря К. В., Таран С. В. від 29.11.2022 у справі за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про визнання договору укладеним, ВСТАНОВИВ: Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» 10.01.2023 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21. Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023. Ухвалою від 23.01.2023 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судового рішення, з чітким посиланням на пункти частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику роз`яснено, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до частини 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. У зв`язку із залишенням касаційної скарги без руху, суд не розглядав клопотання Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Водночас, до Верховного Суду від позивача - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких позивач просить відмовити відповідачу у відкритті касаційного провадження у справі № 916/3104/21 за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у цій справі з огляду на те, що скаржник пропустив строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень та клопотання про повернення касаційної скарги скаржнику у зв?язку з пропуском останнім строку на усунення недоліків касаційної скарги. При цьому, позивач посилається на те, що відповідач отримав оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у своєму електронному кабінеті та на свою електронну пошту 12.12.2022, а касаційну скаргу подав після спливу двадцяти днів з дня її отримання, що свідчить про відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, передбачених частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 визнано неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику строку на усунення її недоліків. Заявнику роз?яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.01.2023 про залишення касаційної скарги без руху Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» 14.02.2023 як через систему «Електронний суд» так і засобами поштового зв`язку подано до суду заяви про усунення недоліків, в яких в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив про те, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 7, 86, частини третьої статті 179, статті 187 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 922/605/15, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 13.01.2021 у справі № 922/267/20, від 19.06.2019 у справі № 915/802/18, від 05.03.2020 у справі № 922/926/19, від 09.04.2020 у справі № 915/1806/19, від 08.10.2020 у справі № 916/1940/19, а також зазначено про відсутність висновків Верховного Суду стосовно розголошення персональних даних співробітників відповідача будь-яким особам у тому числі без дотримання обов?язкової процедури, яка зазначена в статті 21 Закону України «Про захист персональних даних». На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.01.2023 Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» 20.03.2023 через систему «Електронний суд» подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження зумовлені запровадженням воєнного стану, вивільненням значної кількості працівників, тривалими повітряними тривогами, ракетними обстрілами та відключеннями електроенергії. Розглянувши матеріали касаційної скарги, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також дослідивши заперечення позивача проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Судом апеляційної інстанції 29.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частину постанови, 12.12.2022 виготовлено повний текст постанови, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 02.01.2023 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений. Повний текст постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21 був надісланий та доставлений судом апеляційної інстанції до електронного кабінету відповідача 12.12.2022 року о 15:25 відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21 - 10.01.2023, тобто з пропуском строку, встановленого для подання касаційної скарги. Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій 4 статті 293 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження. Приписами статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті). Відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями Господарського процесуального кодексу України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Учасники справи мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги та підтверджені належними доказами. Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989). Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»). Стосовно зазначення відповідачем інших причин пропуску на касаційне оскарження Верховний Суд наголошує, що посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ», що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Суд зауважує, що вказані скаржником обставини щодо відключення світла та повітряних тривог не носили постійного, безперервного характеру у період з 12.12.2022 (дата отримання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022) по 10.01.2023 (звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду). Щодо посилань скаржника на те, що наявність діючого періоду оголошення воєнного стану, на відсутність електропостачання, оголошення повітряних тривог, суд зазначає, що такі обґрунтування не можуть бути визнано поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник жодним чином не обґрунтовує, яким чином введення воєнного стану та відключення електроенергії саме по собі призвело до неможливості вчасно звернутися з касаційною скаргою. Оскільки наведені обставини не обґрунтовані належними доказами, вони не можуть вважатися причиною, яка дійсно б перешкоджала звернутися в передбачений законом строк до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»). Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків». Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010) Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010). У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника. Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004). Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06). Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними. Враховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приходить до висновку про те, що наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними і, як наслідок, про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21.

2. Відмовити у задоволенні заяви Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 916/3104/21.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Баранець Судді О. Кролевець В. Студенець