Ухвала ККС ВС № 607/26266/18

УХВАЛА 03 квітня 2023 року м. Київ справа № 607/26266/18 провадження № 51-2056 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який визначенний старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018000000000355,на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2023 року стосовно виправданого ОСОБА_5 , встановив: У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені в ч. 1 ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої вимоги. Так, у касаційній скарзі прокурор, посилаючись, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та, зокрема, неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, що потягло, на його думку, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі виправданого, порушує питання про скасування виправдувального вироку та ухвали суду апеляційної інстанції з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції. Проте, на обґрунтування своїх вимог щодо незаконності оскаржуваних судових рішень із вказаних підстав, прокурор наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та оцінки доказів наданих судом першої інстанції. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг. Разом з тим, скарга прокурора не містить належного обґрунтування його вимог, із зазначенням того, як вказані ним порушення, вплинули назаконність ухвали апеляційного суду з огляду на положення статей 404, 405, 419 у взаємозв`язку із положеннями ст. 412 КПК України, при перевірці виправдувального вироку в апеляційному порядку. Також, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування вимог прокурора щодо скасування касаційним судом оскаржуваних судових рішень з підстав, передбачених статтями 413 та 414 КПК України. Крім того, прокурор порушує питання про скасування оскаржуваних судових рішень через неправильну, на його думку, оцінку певних доказів надану судом першої інстанції. Разом з тим, слід звернути увагу прокурора, що в резолютивній частині оскаржуваного вироку, ОСОБА_5 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3612 КК України та виправдано за відсутності в діях останнього складу даного кримінального правопорушення. Тобто, даний виправдувальний вирок ухвалено через відсутність доказів, що підтверджують наявність у діянні ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, яке йому було інкриміноване, а не через недопустимість зібраних у цьому провадженні певних доказів як допускає прокурор у скарзі. Крім того, у касаційній скарзі містяться суперечності. У вступній її частині зазначається, що скарга прокурора подається на ухвалу апеляційного суду, зокрема, у мотивувальній вказується про незаконність ухвали апеляційного суду з підстав порушення судом положень ст. 404, 419 КПК України. Проте, у прохальній частині скарги прокурором порушується питання про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Вказане позбавляє Суд можливості встановити дійсну позицію прокурора щодо предмета касаційного оскарження у цьому кримінальному провадженні. Отже, відсутність у скарзі належного обґрунтування вимог щодо скасування виправдувального вироку і ухвали апеляційного суду із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, враховуючи, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без руху, встановивши десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. При повторному зверненні до суду касаційної інстанції прокурором має бути підтверджено, що ним не пропущено цей строк. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який визначений старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22018000000000355, на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 серпня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2023 року стосовно виправданого ОСОБА_5 залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків. У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3