Постанова 4807 № 336/5775/22

Дата документу 03.04.2023 Справа № 336/5775/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/5775/22 Головуючий у 1-й інстанції:Боєв Є.С. Провадження №22-ц/807/857/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2023 року про зупинення провадження у справі за первісним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави та зустрічним позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_1, Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: ОСОБА_2 , як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання права дитини на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як членом сім`ї/утриманцем загиблого (донька), визнання права власності на суми виплаченої одноразової грошової допомоги та стягнення моральної шкоди, - В С Т А Н О В И В: В жовтні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави. В обґрунтування позову зазначено, що старший солдат ОСОБА_6 проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув під час дії воєнного стану. Смерть старшого солдата ОСОБА_6 пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. У зв`язку з його загибелю ІНФОРМАЦІЯ_5 до ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулись із заявою: 25 квітня 2022 року ОСОБА_4 , про виплату їй одноразової допомоги, як матері загиблого. У своїй заяві вона зазначила наступних відомих їй членів сім`ї загиблого: дружина ОСОБА_1 , онук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 25 квітня 2022 року ОСОБА_1 , про виплату їй одноразової допомоги, як дружині загиблого, та як законному представнику сина загиблого - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У своїй заяві вона зазначила наступних відомих їй членів сім`ї загиблого: ОСОБА_4 , син ОСОБА_7 , 2014 року народження. 09 червня 2022 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою звернулась ОСОБА_2 , колишня дружина загиблого, про виплату їй одноразової грошової допомоги як законному представнику дочки загиблого - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення відповідної Комісії Мінстерства оборони України, оформленого протоколом від 30 червня 2022 року № 114, кожному із чотирьох членів сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_6 належала до виплати 1/4 частка від 15 000 000,00 грн, що становить 3 750 000,00 грн. Натомість, ОСОБА_1 отримала кошти одноразової грошової допомоги на двох членів сім`ї (на себе, як на дружину загиблого, та на неповнолітного сина загиблого) у загальній сумі 11 250 000,00 грн, замість належної - 7 500 000,00 грн, що суперечить вимогам абзацу 1 пункту 2 Постанови № 168 щодо рівності часток усіх отримувачів, а отже кошти у сумі 3 750 000,00 грн одержані відповідачем за відсутності на те правових підстав, які вона відповідно вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України повинна повернути. З отриманням витягу з вищезазначеного протоколу Комісії Міністерства оборони України, у ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ від 27 серпня 2022 року № 512 (з адміністративно-господарскої діяльності) «Про виплату грошової допомоги членам сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_6 », в якому були допущені описки та арифметичні помилки. А саме, в абзаці другому пункту першого наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 серпня 2022 року № 512, внаслідок арифметичної помилки невірно зазначено частку одноразової грошової допомоги, що належала для виплати ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_7 , в загальному розмірі - 11 250 000,00 грн, замість належної в розмірі - 7 500 000,00 грн. Крім того, в цьому ж абзаці наказу у частині щодо здійснення перерахування коштів допомоги на відповідний картковий рахунок ОСОБА_1 помилково зазначено доньку загиблого від іншого шлюбу - ОСОБА_3 , а також невірно зазначене її ім`я. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти помилково було розподілено замість чотирьох, на трьох отримувачів, з яких матері - ОСОБА_4 було перераховано на картковий рахунок 3 750 000,00 грн, а інші частка - 11 250 000,00 грн було перераховано на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 дружини - ОСОБА_1 , тобто з урахуванням часток, які належать не тільки ОСОБА_1 , як дружині, та ОСОБА_7 , як сину, а й дитині від іншого шлюбу - ОСОБА_3 , що підтверджується платіжними дорученнями ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3228 від 29 серпня 2022 року, № 3229 від 29 серпня 2022 року. Внаслідок зазначеної помилки, заявник ОСОБА_2 (колишня дружина загиблого), як законний представник дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є дочкою загиблого військовослужбовця та визначена, як одержувач частки одноразової грошової допомоги протокольним рішенням комісії Міністерства оборони України не отримала належної частки одноразової грошової допомоги в розмірі 3 750 000,00 грн, на яку мала право. Виходячи з наведеного ІНФОРМАЦІЯ_1 просило суд стягнути з ОСОБА_1 на їх користь безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 3750000,00 грн та сплачені судові витрати у справі у розмірі 56250,00 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2022 року при відкритті провадження у справі залучено в якості третьої особи ОСОБА_2 , як законного представника малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.67-68). У грудні 2022 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до суду із зустрічним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, Міністерства оборони України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи: Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим», ОСОБА_2 , як законний представник малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання права дитини на призначення та отримання одноразової грошової допомоги як членом сім`ї/утриманцем загиблого (донька), визнання права власності на суми виплаченої одноразової грошової допомоги та стягнення моральної шкоди (т.1 а.с.76-93). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2022 року з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2022 року про виправлення описки, прийнято зустрічну позовну заяву (т.1 а.с.118-120) та ухвалою суду Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про залучення Благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим» та залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4 (т.1 а.с.121-122). У січні 2023 року представник ОСОБА_1 , адвокат Баришніков Андрій Григорович подав до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя клопотання про зупинення провадження у справі № 336/5775/22 (в порядку ст. 251 ЦПК України) до вирішення іншої справи №336/6396/22 (т.2 а.с.31-34). В обґрунтування клопотання зазначив, що предметом спору у цій справі є стягнення з ОСОБА_1 коштів в порядку ст. 1212 ЦК Укрпїни отримання яких є одноразовою грошовою допомогою як державної гарантії передбаченої ст. 17 Конституції України та ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 2 ст. 16 ст. 16- Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (зі змінати внесеними Законом України від 29 липня 2022 року № 2489-ІХ, далі Закон № 2011-ХІІ) після смерті батька дитини - ОСОБА_5 , 2022 року народження - ОСОБА_6 , який загинув під час виконання своїх професійних обов`язків як Захисник під час повномаштабної агресії РФ після 24 липня 2022 року. Документом, який підтверджує право дитини на отримання такої державної гарантії є Свідоцтво про народження дитини НОМЕР_3 ) видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Сосновець 20 квітня 2022 року, місце народження - Сосновець, Республіка Польща); водночас питання батьківства (вірніше - правомірності вчинення в односторонньому порядку запису про батьківство ОСОБА_6 ) відносно іншої дитини - ОСОБА_3 законним представником якої є ОСОБА_2 є предметом спору в іншому судочинстві (цивільна справа № 336/6396/22 за позово ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський ВРАЦС м. Запоріжжя про виключення відомостей про батьківства з акту про народження дитини). Вказані спірні правовідносини є взаємопов`язаними, від наслідків розгляду справи № 336/6396/22 у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя, залежить можливість/не можливість подальшого розгляду цієї справи. Більше того, сторона (учасник) справи ОСОБА_2 є учасником справи в обох вказаних провадженнях, тому вирішення позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як матері дитини відносно якої) на думку позивача у справі № 336/5775/22) має виплачуватися одноразова грошова допомога дозволить істотно прояснити обсяг та зміст доказування, докази, значення яких для розгляду цієї справи важливе.Таким доказом (окрім рішення суду) є також результати ДНК-аналізу (експертного дослідження ДНК-профілю з біологічними даними дитини ОСОБА_3 ) на предмет того, чи дійсно загиблий ОСОБА_6 був батьком цієї дитини. На підставі вищевикладеного, представник ОСОБА_10 - адвокат Баришніков Андрій Григорович просив суд зупинити провадження у цій справі № 336/5775/22, до вирішення іншої справи яка розглядається в порядку цивільного судочинства № 336/6396/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ ДРАЦС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро), а саме - до набрання законної сили остаточного судового рішення у справі № 336/6396/22 за позовом ОСОБА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2023 року зупинено провадження у справі №336/5775/22 до набрання законної сили рішення у справі №336/6396/22 (т.2 а.с.50-51). Не погоджуючись із судовим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2023 року у цій справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що зупиняючи провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду в іншій справі, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя не встановив та не обґрунтував, яким чином дані справи є взаємопов`язані, не проаналізував предмети та підстави позовів у зазначених справах і не вказав які обставини в ході розгляду іншої справи будуть встановлені, що мають значення для цієї справи. Незалежно від результатів розгляду справи № 336/6396/22 суд має достатньо доказів і правових підстав для розгляду та вирішення по суті справи № 336/5775/22. Аналіз положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-Х11, Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, Положення, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, телеграми Міністра оборони України від 19 квітня 2022 року № 248/1553 свідчить, що прийняття рішень про призначення чи відмови в призначенні виплати одноразової грошової допомоги належить виключно до повноважень відповідної Комісії Міністерства оборони України, яка діє згідно Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2016 року за № 1497/29627. На підставі рішення відповідної Комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 30 червня 2022 року № 114, кожному із чотирьох членів сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_6 належала до виплати частки від 15 000 000, 00 грн, що становить 3 750 000, 00 грн. Натомість, ОСОБА_1 отримала кошти одноразової грошової допомоги на двох членів сім`ї (на себе, як на дружину загиблого, та на неповнолітнього сина загиблого) у загальній сумі 11 250 000, 00 грн, замість - 7 500 000, 00 грн, що суперечить вимогам частини 1 статті 16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-Х1, абзацу 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо рівності часток усіх отримувачів, а отже кошти у сумі 3 750 000, 00 грн, одержані відповідачем за відсутності на те правових підстав. Рішення відповідної Комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 30 червня 2022 року № 114, не скасовано, незаконним не визнано, а отже є чинним. Воно не є предметом оскарження у справі № 336/6396/22, а тому за правилами ст. 1212 ЦК України грошові кошти у розмірі 3 750 000, 00 грн підлягають поверненню до ІНФОРМАЦІЯ_1. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , адвокат Баришніков Андрій Григорович просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Міністерство оборони України зазначає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2023 року є незаконною та необгрунтованою просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тобто апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження рохзгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановлеими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи непрравильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення пмилкової ухвали. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає. Задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що від вирішення цивільної справи № 336/6396/22 про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_6 з акту про народження дитини ОСОБА_3 , залежить вирішення даної цивільної справи № 336/5775/22. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення у іншій справі, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, адже від кількості осіб, які претендують на одноразову грошову допомогу, залежить розмір допомоги, що отримує кожний із утриманців загиблого відповідно абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи виходячи з наступного. Статею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, втановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішення в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо. При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене). З матеріалів справи вбачається, що підставами позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 у даній справі № 336/5775/22 є обставини набуття нею грошових коштів у сумі 3 750 000,00 грн без достатньої правової підстави, а його предметом матеріально-правова вимога ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення з ОСОБА_1 зазначених коштів. Підставами зустрічного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, Міністерства оборони України, Держава Україна в особі Державної казначейської служби України у справі № 336/5775/22 є наступні обставини (факти): наявність у позивача за зустрічним позовом дитини ОСОБА_5 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 після загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 військовослужбовця ОСОБА_6 , якій вищенаведеним рішенням Комісії Міністерства оборони України від 30 червня 2022 року № 114 одноразова грошова допомога не призначалась, а його предметом матеріально-правова вимога про визнання за дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , права власності на грошові кошти в сумі 3 750 000,00 грн. Підставами позову ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 у справі № 336/6396/22 є можливі факти: незнання ОСОБА_6 через поважні причини про те, що він записаний батьком дитини ОСОБА_3 , відсутності кровної спорідненості між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а предметом матеріально-правова вимога про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_6 з акту про народження дитини ОСОБА_3 . Отже, спірні правовідносини, що виникли між ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 у даній справі (№ 336/5775/22) врегульовані положеннями статті 1212 ЦК України, якими визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Спірні правовідносини, що виникли між членами сім`ї загиблого ОСОБА_6 за вищевказаних обставин врегульовано положеннями абзацу 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, якими передбачено: «якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці 1 цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку». Спірні правовідносини, що виникли між ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у справі № 336/6396/22 врегульовано положеннями ч. 3 ст. 137 СК України, якими передбачено право спадкоємців померлого батька дитини: дружини, батьків та дітей оспорити його батьківство, якщо через поважні причини він не знав про те, що записаний батьком дитини. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (роз`яснено, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року (статті 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 чатини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Аналіз положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (із змінами та доповненнями, далі - Закон від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІ), Порядку, затвердженого ПКМУ від 25 грудня 2013 року № 975, постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, постанови КМУ від 28 лютоо 2022 року № 168, Положення, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, телеграм Міністерства оборони України від 19 квітня 2022 року № 248/1553 свідчить, що прийняття рішень про призначення чи відмови в призначенні виплати одноразової грошової допомоги належить виключно до повноважень відповідної Комісії Міністерства оборони України, яка діє згідно Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року № 564, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2016 року за № 1497/29627. З матеріалів справи вбачається, що саме на підставі рішення відповідної Комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом від 30 червня 2022 року № 114, кожному із чотирьох членів сім`ї загиблого старшого солдата ОСОБА_6 належала до виплати 1/4 частка від 15 000 000,00 грн, що становить 3 750 000,00 грн. Натомість ОСОБА_1 отримала кошти одноразової грошової допомоги на двох членів сім`ї (на себе, як на дружину загиблого, та на неповнолітнього сина загиблого) у загальній сумі 11 250 000,00 грн, замість належної - 7 500 000,00 грн, що на думку позивача у справі № 336/5775/22 суперечить вимогам ч. 1 ст. 16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІ, абзацу 1 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 щодо рівності часток усіх отримувачів, а отже кошти у сумі 3 750 000,00 грн, одержані ОСОБА_1 за відсутності на те правових підстав. Рішення відповідної Комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 30 червня 2022 року № 114, не скасовано, незаконним не визнано, а отже є чинним. Рішення відповідної Комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 30 червня 2022 року № 114, не є предметом оскарження у справі № 336/6396/22. Таким чином, виключення відомостей про батьківство ОСОБА_6 з акту про народження дитини ОСОБА_3 за наявності вищезазначеного рішення відповідної Комісії Міністерства оборони України, яке є чинним жодним чином не впливає на ті обставини, які є предметом спору у даній справі. З огляду на зазначене, зазначивши справу, № 336/6396/22, до вирішення якої зупиняється провадження у справі № 336/5775/22, суд першої інстанції не проаналізував предмети та підстави позовів у зазначених справах і не вказав обставини, які б давали підстави для висновку, що до ухвалення судового рішення про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_6 з акту про народження дитини ОСОБА_3 , виключається можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді цієї справи наявність обставин, якими ІНФОРМАЦІЯ_1 обгрунтовував свої позовні вимоги, а саме: встановлення факту прийняття відповідною Комісією Міністерства оборони України рішення про призначення певним членам сім`ї загиблого військовослужбовця одноразової грошової допомоги, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168, та факту зарахування ІНФОРМАЦІЯ_1 коштів ОСОБА_1 всупереч зазначеному рішенню комісії, з допущенням рахункової помилки. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що наявні у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі, а тому у суду не було правових підстав для зупинення провадження у справі. Крім того, посилаючись на те, що від встановлених у справі № 336/6396/22 фактів залежить правильність вирішення цивільного позову у даній справі № 336/5775/22, суд не врахував, що зупинення у справі можливе не тоді, коли рішення у іншій справі має значення для цивільної справи, що розглядається, а тільки у разі неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. З огляду на зазначене, суд першої інстанції, в порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши цивільну справу№ 336/6396/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: Шевченківський відділ державної реєстації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про виключення відомостей про батьківство про народження дитини, не вказав, у чому полягає пов`язаність справ, та не зазначив обставини, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність цивільної справи № 336/5775/22 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1, виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної цивільної справи всі необхідні для вирішення справи обставини. У пункті 10 частини 3 статті 2 ЦПК України закріплено такий основний принцип цивільного судочинства, як розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції свої висновки щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, а лише констатував наявність матеріально-правовового зв`язку між справвами, не зазначив, яких саме доказів не вистачає суду для прийняття судового рішення та не зазначив встановлення яких саме обставин у даній справі неможливе до розгляду іншої справи по суті, та дійшов передчасного висновку про зупинення провадження у справі. Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, що може бути оскаржена окремо від рішення суду, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ЦПК України. Оскільки наразі вирішується процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, питання щодо стягнення судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішується. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2023 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 03 квітня 2023 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С. Маловічко С.В.