Ухвала КАС ВС № 380/771/20

УХВАЛА 29 березня 2023 року м. Київ справа № 380/771/20 адміністративне провадження № К/990/7697/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/771/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства «Кам`янкаводоканал» про стягнення коштів для погашення податкового боргу, в с т а н о в и в: Головне управління ДПС у Львівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Кам`янкаводоканал», в якому просило стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1754856,45 грн. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 адміністративний позов задоволено. Комунальне підприємство «Кам`янкаводоканал» 11.05.2022 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою (вх. №33224) про відстрочення виконання рішення суду від 18.06.2020 у справі №380/117/20 строком на один рік. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 заяву Комунального підприємства «Кам`янкаводоканал» про відстрочення виконання судового рішення у справі №380/771/20 задоволено. Постановлено відстрочити Комунальному підприємству «Кам`янкаводоканал» виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.06.2020 по справі №380/771/20 до 07.06.2023. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №380/771/20. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України за допомогою підсистеми «Електронний суд» 05.03.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. У поданій позивачем касаційній скарзі також наведено підстави, що зумовили пропуск визначеного законом процесуального строку на касаційне оскарження спірного судового рішення. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги позивач зазначив, що Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №380/771/20, зокрема, своєчасно, яку Верховний Суд ухвалою від 26.10.2022 повернув особі, яка її подала. А тому, погодивши касаційну скаргу з вимогами процесуального закону, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України повторно 05.03.2023 звертається з касаційною скаргою у справі №380/771/20 до суду касаційної інстанції. У своїх доводах про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги позивач також зазначив, що введений на всій території України правовий режим воєнного стану, постійні сигнали повітряних тривог, відсутність освітлення і зв`язку стали причиною звільнення значної кількості працівників Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, в тому числі, й уповноваженого на супроводження даної справи інспектора - Ворошилова Н.В., та як наслідок стало причиною великого навантаження на співробітників контролюючого органу, створивши істотні перешкоди у своєчасній реалізації права на оскарження судових рішень в апеляційному/касаційному порядку та викликавши об`єктивну необхідність в додатковому часі для вчинення окремих процесуальних дій. Скаржник просить врахувати належну реалізацію ним права на судовий захист та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами. Ухвалою Верховного Суду від 08.03.2023 касаційну скаргу позивача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 295, 332 КАС України. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, тривалістю у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху, впродовж якого особа наділена правом надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Залишаючи подану контролюючим органом касаційну скаргу без руху, Верховний Суд врахувавши обставини справи, дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не є такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій з касаційного оскарження судових рішень. Вказану ухвалу від 08.03.2023 доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.03.2023 о 20:22, що підтверджується довідкою Верховного Суду про доставку електронного листа. На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, 16.03.2023 від Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, з доводами, які на думку скаржника свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження спірного судового рішення у цій справі. Разом з тим, розглянувши подану контролюючим органом заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить; доказів не надає. Так, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №380/771/20 набрала законної сили з моменту її підписання. Судом також встановлено, що Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №380/771/20 в межах визначеного КАС України процесуального строку, яку Верховний Суд ухвалою від 26.10.2022 повернув особі, яка її подала. Підставою для повернення Верховним Судом відповідно до ухвали від 26.10.2022 вперше поданої позивачем касаційної скарги слугувало те, що при її дослідженні на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом касаційної інстанції було встановлено, що вона не відповідає змісту пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, зокрема, в частині форми та змісту, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Поряд з цим, Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Натомість, з моменту отримання позивачем копії ухвали Верховного Суду від 26.10.2022 про повернення вперше поданої касаційної скарги заявнику (01.11.2022) і до моменту повторного звернення (05.03.2023) сплинув строк у понад чотири місяці, однак, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, належного обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на звернення до суду скаржник не зазначає, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для визнання такого проміжку часу розумним і об`єктивно необхідним для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом та повторної реалізації права на звернення до суду з касаційною скаргою. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Маючи намір добросовісної реалізації належного права на касаційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Посилання скаржника на обставини, пов`язані з повторним поданням касаційної скарги у цій справі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Позивач, маючи намір реалізації наданого йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків. Не свідчать про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, як вже зазначав Суд залишаючи касаційну скаргу позивача ухвалою від 08.03,2023 без руху, доводи контролюючого органу щодо значного навантаження на працівників Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України спричиненого звільненням в територіальному органі позивача, оскільки останній є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання своїх професійних обов`язків державним органом не повинно ставитись у залежність від організаційної діяльності таких органів у зв`язку з тим, що вказана обставина є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, яка не повинна впливати на своєчасність виконання процесуальних обов`язків з оскарження судових рішень його працівниками. Так, дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена й до сьогодні. Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про воєнний стан» від 12.05.2015 №389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Окрім того, Суд повторно зауважує, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились. Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та посилаючись на введений в Україні правовий режим воєнного стану, контролюючий орган так і не наводить обґрунтованих доводів та не надає суду жодних доказів, яким чином запровадження воєнного стану в країні вплинуло на дотримання саме ним встановленого КАС України строку на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/771/20. Обставини, на які посилається скаржник є виключно суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України. Верховний Суд також не приймає до уваги доводи скаржника щодо подання ним повторної касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, з огляду на те, що частина п`ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб`єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень. Сукупність цих обставин свідчить виключно про те, що Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України допустило необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України. Враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. На переконання Суду, зазначені скаржником у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на касаційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/771/20. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №380/771/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства «Кам`янкаводоканал» про стягнення коштів для погашення податкового боргу. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник