Постанова 4824 № 757/54219/20-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2023 року місто Київ справа № 757/54219/20-ц провадження №22-ц/824/4042/2023 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідачка - ОСОБА_2 розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 вересня 2022 року, ухвалене у складі судді Матійчук Г.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,- В С Т А Н О В И В: У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Позов обґрунтовано тим, що 27 липня 2020 між позивачем та ОСОБА_2 укладено письмову угоду, за якою остання взяла на себе зобов`язання в строк до 30 вересня 2020 року здійснити наступне: переоформити торгову точку TUI на 3 поверсі в ТРЦ «Dreаm Town», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ»; переоформити договір Франчайзингу від 13 лютого 2019 року № ТС 169/02-19, укладеного між ТОВ ТТВК та ФОП ОСОБА_3 , в результаті чого Турагентом за договором стає ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ». На виконання п.2 Угоди від 27 липня 2020 року позивач сплатив на користь відповідача в повному обсязі авансовий платіж, що становить 4000 доларів США, про що остання склала письмову розписку від 27 липня 2020 року. Відповідно до п.8 Угоди від 27 липня 2020 року в разі якщо відповідач не здійснить правочини, зазначені в п.1 цієї угоди, вона зобов`язується повернути отриманий авансовий платіж в строк до 10 жовтня 2020 року, а також сплатити штраф у розмірі еквівалентному 1000 доларів США. Станом на 3 грудня 2020 року відповідач не виконала взятих на себе зобов`язань, не повернула позивачу в повному обсязі отриманих грошових коштів за розпискою та не виконала зобов`язань, які виникли у відповідності до п.8 Угоди від 27 липня 2020 року. 26 жовтня 2020 року відповідачка ОСОБА_2 повернула частину авансового платежу позивачу в сумі 3000 доларів США. Залишок авансового платежу в розмірі 1000 доларів США відповідачка позивачу не повернула. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 3 грудня 2020 року складається із залишку неповернутого авансу в сумі 1000 доларів США та штрафу в сумі 1000 доларів США, загальна сума заборгованості складає 2000 доларів США. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 29 вересня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає про те, що суд не звернув уваги на те, що відповідач мала, відповідно до п.1 угоди від 27 липня 2020 року, до 30 вересня 2022 року одночасно виконати саме дві дії. А тому частково вжиті відповідачем дії щодо переоформлення лише однієї з угод не повинні розглядатися судом як належне виконання умов угоди від 27 липня 2020 року. Надані відповідачем акти нез`явлення представника ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ» для підписання договору, а також акт про відмову від підписання, не є належними доказами і безпідставно взяті судом при розгляді справи до уваги, оскільки судом не досліджено походження актів, а саме; хто підписав дані акти та місце їх підписання. До того ж в матеріалах справи відсутні докази направлення даних актів на ознайомлення та підписання позивачем. Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_2 не скористалася. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом установлено, що 27 липня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено письмову угоду, за якою ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання в строк до 30 вересня 2020 року здійснити переоформлення торгової точки TUI на 3 поверсі в ТРЦ «Dreаm Town», що розташований за адресою: м.Київ, проспект Оболонський, 1-Б, на ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ»; переоформити договір Франчайзингу від 13 лютого 2019 року № ТС 169/02-19, укладеного між ТОВ ТТВК та ФОП ОСОБА_3 в результаті чого Турагентом за договором стає ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ». Відповідно до п.2 вказаної угоди від 27 липня 2020 року ОСОБА_1 зобов`язується сплатити ОСОБА_2 в якості авансу за вчинення правочинів зазначених в п.1 даної угоди, грошові кошти в сумі еквівалентній 4000 доларів США, що становить 50 відсотків загальної суми угоди. Відповідно до п.3 угоди остаточний розрахунок буде здійснено ОСОБА_1 в день виконання ОСОБА_2 наступних умов: переоформлення укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Віта Верітас договору оренди від 13 березня 2019 року № 01-03-с-18-2019 приміщення на 3 поверсі в ТРЦ «Dreаm Town», в результаті якого орендарем приміщення стає ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ»; переоформлення договору Франчайзингу від 13 лютого 2019 року №ТС 169/02-19, укладеного між ТОВ ТТВК та ФОП ОСОБА_2 , в результаті чого турагентом за договором стає ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ». Пунктом 5 угоди визначено, що якщо при переоформленні договору оренди (суборенди) умови договору будуть відрізнятись від умов діючого договору від 13 березня 2019 року № 01-03-с-18-2019, сторони зобов`язуються переглянути загальну суму угоди в бік її зменшення не більше ніж на 10 відсотків. Відповідно до п.8 угоди в разі, якщо ОСОБА_2 не здійснить правочини, зазначені в п.1 цієї угоди, вона зобов`язується повернути отриманий авансовий платіж в строк до 10 жовтня 2020 року, а також сплатити штраф у розмірі еквівалентному 1000 доларів США (по курсу НБУ на день сплати). Згідно з п.9 угоди, в разі якщо ОСОБА_1 відмовиться від цієї угоди за власної ініціативою, він зобов`язується сплатити штраф у розмірі еквівалентному 1000 доларів США (по курсу НБУ на день сплати). На виконання п.2 угоди від 27 липня 2020 року ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_2 в повному обсязі авансовий платіж, що становить 4000 доларів США, що підтверджується розпискою від 27 липня 2020 року. 11 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із вимогою про повернення грошових коштів, переданих за угодою від 27 липня 2020 року. 26 жовтня 2020 року ОСОБА_2 повернула ОСОБА_1 частину авансового платежу у розмірі 3000 доларів США, даний факт визнається сторонами та знайшов своє підтвердження в матеріалах справи. Крім того, судом установлено, що 17 вересня 2020 року та 25 вересня 2022 року ОСОБА_2 зверталась до ОСОБА_1 та директора ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ» Саламатіної С.І. із запрошенням на підписання договору, на виконання угоди від 27 липня 2020 року. 22 вересня 2020 року було складено акт про нез`явлення представник ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ» та ОСОБА_1 для підписання договору. 30 вересня 2020 року було складено акт про відмову від підписання договору та залишення приміщення торгівельного центру представником ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ». 5 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 із листом, в якому зазначила, що угода від 27 липня 2020 року припиняє дію у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 та представника ТОВ «ТУ ГОУ ТРЕВЕЛ» від її виконання, у листі просила повідомити банківські реквізити для зарахування коштів, а саме частини авансу за вирахуванням штрафу. Кошти в сумі 3000 доларів США були повернуті позивачу. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем на підтвердження порушення ОСОБА_2 умов угоди від 27 липня 2020 року не долучено до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів, що саме відповідачкою були порушені зобов`язання, покладені на неї угодою. Долучені позивачем до матеріалів справи документи, свідчать лише про факт укладення угоди від 27 липня 2020 року та факт передачі авансового внеску. Крім того, суд у рішенні зазначив, що доводи позивача ґрунтуються виключно на його поясненнях та припущеннях і спростовуються самим змістом угоди та документами, долученими сторонами. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне. Предметом позову у цій справі є стягнення коштів у вигляді 1000 доларів із суми неповернутого авансу та 1000 доларів штрафу за невиконання зобов`язання. Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.ч.1-2, 4 ст.636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору. Зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк ( ч.1 ст. 530 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Кожна сторона повинна довести ті обставина, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України) Згідно із ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Верховний суд неодноразово наголошував на необхідність застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання відповідачкою ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань за угодою від 27 липня 2020 рок, стороною позивача, у передбаченому ст.ст.12,81 ЦПК України порядку, суду не надано. Натомість, наявні в матеріалах справи докази, в тому числі зміст листування сторін у Viber, свідчать про зворотне, а саме через відмову ОСОБА_1 та представника ТОВ «ТУ ГОЛ ТРЕВЕЛ», на користь якого мала вчинити дії ОСОБА_2 , від підписання договору, дія угоди від 27 липня 2020 року була припинена, а відповідачем повернуті 3000 доларів США, за вирахуванням штрафу. Відповідно до п.9 угоди від 27 липня 2020 року в разі, якщо сторона 2 ( ОСОБА_1 ) відмовиться від цієї угоди за власною ініціативою, вона зобов`язується сплатити штраф у розмірі еквівалентному 1000 доларів США (по курсу НБУ на день сплати). Оскільки саме ОСОБА_1 та представник ТОВ «ТУ ГОЛ ТРЕВЕЛ» відмовились від угоди від 27 липня 2020 року, про що свідчать дії останніх, відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_2 1000 доларів, які остання правомірно залишила собі відповідно до пункту 9 укладеної між сторонами угоди. Надані відповідачем Акт від 22 вересня 2020 року про те, що ОСОБА_1 та представник ТОВ «ТУ ГОЛ ТРЕВЕЛ» не прибули у період з 12.00 до 16.00 години для підписання договору оренди приміщення, а також Акт від 30 вересня 2020 року про відмову представника ТОВ «ТУ ГОЛ ТРЕВЕЛ» від підписання договору оренди приміщення, є належними доказами, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування. Крім того, інформація, яка містить в актах, підтверджується сторінками листування у Viber, та не спростована позивачем. Зважаючи на встановлені обставини, висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем позовних вимог є правильним. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не впливають на їх правильність. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 29 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус