Постанова 4824 № 757/40478/20-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 вересня 2022 року місто Київ справа № 757/40478/20-ц провадження №22-ц/824/6873/2022 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 січня 2022 року, ухвалене у складі судді Вовк С.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: У вересні2020 року позивач ТОВ «Житло-Сервіс» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтовано тим, що на підставі акту приймання-передачі житлового будинку від 1 березня 2010 року позивачем прийнято на обслуговування житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З метою надання послуг споживачам - власникам житлових та нежитлових приміщень будинку, позивачем укладено договори з підрядними організаціями, а саме: ТОВ «Спецкомунтехніка» - вивезення твердих побутових відходів; ТОВ «ВІЕС ЛІФТ» - технічне обслуговування ліфтів; ТОВ «Київські Енергетичні послуги» - освітлення місць загального користування; ТОВ «ЕМПЕКС» - протиепідемічні заходи. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 8 червня 2016 року № 206, в розмірі 5,81 грн. за 1 кв.м. Позивач є виконавцем послуг з утримання будинку, прибудинкової території та споруд в будинку по АДРЕСА_1 . На підставі рішення Святошинського районного суду м.Києва визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 . Згідно витягу з Реєстру про державну реєстрацію прав, який сформований КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна» від 4 липня 2011 року власником квартири АДРЕСА_3 зазначено відповідача. Згідно з рахунком-попередження про заборгованість за житлово-комунальні послуги, який сформований КП «ГІОЦ», власником особового рахунку № НОМЕР_1 по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги є відповідач. Між позивачем та відповідачем правовідносини в сфері надання житлово-комунальних послуг виникли з 2011 року, хоча договір Про надання послуг з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій, як того вимагала ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( в редакції, що діяла до 10 червня 2018 року) між сторонами не укладався, в зв`язку з усною відмовою відповідача. Послуги з утримання будинку надавались позивачем належним чином, відповідно до умов типового договору та вимог законодавства України у сфері житлово-комунальних послуг. В свою чергу відповідачем не виконані зобов`язання в частині повної оплати за спожиті послуги з утримання будинку споруд та прибудинкових територій, в період з 1 травня 2017 року по 1 липня 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 24212,82 грн. Останній рахунок на оплату за спожиті послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території відповідачу був виставлений у червні 2020 року, у зв`язку з тим, що будинок по АДРЕСА_1 передано на самообслуговування ОССБ «Печерський» за актом приймання-передачі. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив позов задовольнити. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 18 січня 2022 року позов ТОВ «Житло-Сервіс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житло-Сервіс» заборгованість за фактично надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 24212,45 грн. та судовий збір в сумі 2102 грн. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в який просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким ТОВ «Житло-Сервіс» відмовити. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповною мірою встановлені обставини, які мають значення для справи (не з`ясовано причини та обставини не підписання договору на обслуговування між позивачем та відповідачем, в якому б були сформовані взаємні обов`язки сторін), внаслідок необґрунтованого ігнорування судом в прийнятті доказів відповідача щодо не обслуговування, ігнорування та зневажливого ставлення позивача до відповідача та його нерухомості, а також неправильне визначення судом обставин правовідносин (одностороннє зобов`язання відповідача сплачувати позивачу за обслуговування його нерухомості, - без жодних зобов`язань позивача надавати якісні та своєчасні послуги, бережно та відповідально ставитись до нерухомості відповідача,яка обслуговується). Апелянт зазначає, зокрема, про те, що посилання суду в рішенні на те, що справа була розглянута у відкритому судовому засіданні у м.Києві у залі суду» не відповідає дійсності, йому як відповідачу про дату засідання не повідомлялося і на засідання він не запрошувався, його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, враховуючи складність справи та необхідності належного вивчення доказів судом, розглянуті не були, жодних ухвал судом не постановлено. Суд першої інстанції не звернув уваги та не надавав оцінки його запереченням щодо надання позивачем послуги сумнівної якості, за які він як власник квартири, який не отримує відповідної якості послуги, не зобов`язаний сплачувати. Суд першої інстанції не дослідив питання чи є позивач виконавцем послуг, чи дійсно відповідач відмовився підписувати договір, чи пропонував позивач відповідачу укласти договір на обслуговування. Також апелянт звертає увагу на необґрунтоване посилання суду на «рахунок-попередження про заборгованість за житлово-комунальні послуги, який сформований КР «ГІОЦ» без реквізитів та підписів, який в такому вигляді, взагалі не міг бути долучений до матеріалів справи; необґрунтоване посилання на заяву відповідача від 31 січня 2019 року та відповідь позивача від 19 лютого 2019 року, яка спростовується доказами, наданими апелянтом, які суд до уваги не взяв. Суд також не звернув уваги на те, що відповідач за власний кошт, а це більше 100000 грн., про які знав і погоджувався позивач, зробив ремонт ліфтового холу на поверсі, відремонтував покрівлю над квартирою (близько 90 кв.м.), відремонтував коридор, в якому розміщені електролічильники та лічильники теплової енергії, які він поставив за власний рахунок. Витрачені кошти на ремонт позивач обіцяв компенсувати, але цього не зробив. Суд першої інстанції не відреагував на жодний доказ наданий відповідачем в обґрунтування його періодичних платежів. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Житло-Сервіс» просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає про те, що суд першої інстанції при розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін керувався виключно вимогами законодавства. Позивачем надані належні та допустимі докази, що підтверджують позицію позивача, що товариство «Житло-Сервіс» було виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, що також підтверджується судовими рішеннями у інших справах. Також зазначає про те, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 липня 2022 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом установлено, що на підставі акту приймання-передачі житлових будинків від 1 березня 2010 року ТОВ «Житло-Буд» передало, а ТОВ «Житло-Сервіс» прийняло на баланс і експлуатаційно-технічне обслуговування житлові будинки з інженерно-технічними системами та мережами ( в .ч. з будинковими електричними мережами та водопровідними і каналізаційними мережами), зокрема, будинок за адресою по АДРЕСА_1 . У відповідності до Статуту ТОВ «Житло-Сервіс» основними видами діяльності товариства є надання житлово-комунальних послуг, а саме: послуг з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димовентиляційних каналів, прибирання будинком та прибудинкової території, вивезення та утилізація твердих побутових відходів і негабаритних відходів, централізоване водопостачання та водовідведення, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та інші спеціалізовані послуги, що надаються житлово-комунальним підприємством, а також послуги з управління багатоквартирним будинком. З метою надання відповідних послуг споживачам - власникам житлових та нежитлових приміщень будинку, позивачем укладено договори з підрядними організаціями, а саме: ТОВ «Спецкомунтехніка» - вивезення твердих побутових відходів; ТОВ «ВІЕС ЛІФТ» - технічне обслуговування ліфтів; ТОВ «Київські Енергетичні послуги» - освітлення місць загального користування; ТОВ «ЕМПЕКС» - протиепідемічні заходи. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території затверджено Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 8 червня 2016 року № 206, в розмірі 5,81 грн. за 1 кв.м. Перелік послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, які надавалася позивачем в будинку по АДРЕСА_1 , зазначений у розрахунку послуг. Позивач є виконавцем послуг з утримання будинку, прибудинкової території та споруд в будинку по АДРЕСА_1 . На підставі рішення Святошинського районного суду м.Києва визнано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 . Згідно сертифікату відповідності КВ 000893 від 19 травня 2011 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві на підставі рішення суду, замовником об`єкту будівництва на нерухоме майно зазначено ОСОБА_1 . Згідно витягу з Реєстру про державну реєстрацію прав, який сформований КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна» від 4 липня 2011 року власником квартири АДРЕСА_3 зазначено відповідача. Згідно з рахунком-попередження про заборгованість за житлово-комунальні послуги, який сформований КП «ГІОЦ», власником особового рахунку № НОМЕР_1 по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги є відповідач. Згідно з рахунком-попередження про заборгованість за житлово-комунальні послуги, який сформований КП «ГІОЦ», власником особового рахунку № НОМЕР_1 по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги є відповідач. Послуги з утримання будинку надавались позивачем належним чином, відповідно до умов типового договору та вимог законодавства України у сфері житлово-комунальних послуг. Відповідачем не виконані зобов`язання в частині повної оплати за спожиті послуги з утримання будинку споруд та прибудинкових територій, в період з 1 травня 2017 року по 1 липня 2020 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 24212,82 грн. Заявою від 31 січня 2019 року відповідач просив виключити з складової тарифу оплату на утримання квартири АДРЕСА_3 з підстав, що він там фактично не проживає. Листом № 75 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_1 була надана відповідь, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено відповідні підстави для проведення перерахунку, проте відповідач не надає документальних доказів, передбачених чинним законодавством, для проведення перерахунку. Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» за адресою АДРЕСА_1 створено та зареєстровано ОСББ «Печерський». Рішенням загальних зборів ОСББ «Печерський» будинок за адресою АДРЕСА_1 вирішено прийняти в самообслуговування, про що ТОВ «Житло-Сервіс» було повідомлено листом від 16 квітня 2020 року. На підставі рішення загальних зборів членів ОСББ «Печерський» та відповідного звернення голови об`єднання 1 червня 2020 року будинок по АДРЕСА_1 передано на самообслуговування за актом приймання-передачі. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 , будучи власником квартири АДРЕСА_2 , має нести відповідальність по оплаті за послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території. ОСОБА_1 через невиконання своїх зобов`язань по оплаті послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій, що надаються позивачем, має заборгованість в сумі 24212,45 грн., яка утворилась за період з 1 травня 2017 року по 1 липня 2020 року. Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погасив, наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Житло-Сервіс». Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управитель багатоквартирного будинку - фізична особа- підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку. Відповідно до ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла до 10 червня 2018 року) ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень. Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право: одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості; на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості. В пункті 5 ч.2 ст.7 Закону передбачено, що такому праву споживача прямо відповідає обов`язок оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг, своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг (ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Згідно з ч.4 ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Відповідно до ч.6 ст.27 вказаного Закону у разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях ( у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Таким чином, споживач може уникнути заборгованості у разі ненадання, надання в не повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг» від 27 грудня 2018 року № 1145, для проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, споживач звертається до виконавця комунальної послуги або управителя багатоквартирного будинку в усній формі особисто, за допомогою телефонного зв`язку або в письмовій формі за поштовою або електронною адресою, що зазначена в договорі про надання відповідних послуг, з претензією про невідповідність кількісних та/або кісних показників послуг. У зверненні обов`язково зазначається прізвище, ім`я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги. У разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги. Якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком. В акті-претензії зазначаються також виявлені під час складання додаткові факти невідповідності якості надання комунальних послуг або послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг. Судом установлено, що ТОВ «Житло-Сервіс» є виконавцем послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 як власник квартири АДРЕСА_4 , є споживачем послуг, що надаються ТОВ «Житло-Сервіс». Між сторонами не укладено договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Наявними в матеріалах справи документами стороною позивача доведений факт надання ТОВ «Житло-Сервіс», як виконавцем, відповідачу ОСОБА_1 , як споживачу, послуг з управління багатоквартирним будинком. Зокрема, позивачем надані договори, укладені з виконавцями послуг, а саме договір № 343/15 про надання послуг з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів, підрядний договір № 57Бна технічне обслуговування та ремонт ліфів від 1 листопада 2018 року, договір про постачання електричної енергії споживачу від 17 грудня 2018 року, укладений з ТОВ «Київські енергетичні послуги», договір № 17-Д від 2 січня 2019 року, укладений з ТОВ «Емпекс» про проведення комплексу протиепідемічних заходів чи захисту об`єкту від шкідників ( а.с.17-18. 19-21, 22-29, 30) Відповідачем, у передбаченому ст.ст.12, 81 ЦПК України порядку, суду першої інстанції не надано належних та допустимих доказів на підтвердження не надання ТОВ «Житло-Сервіс» послуг з управління багатоквартирним будинком, або надання їх неналежної якості. Самі по собі факти звернення ОСОБА_1 до ТОВ «Житло-Сервіс» не підтверджують фактів не надання послуг, або надання їх неналежної якості. Так, у заяві від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 зазначає про те, що внаслідок проведення власником іншої квартири ремонтних робіт, проведений ним ремонт холу та коридору біля його квартири був пошкоджений; у листі від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 просив виключити із тарифу оплати за утримання квартири складові, якими він фактично не користується, тривалий час не проживаючи в квартирі (а.с.67-71). Отже, у наведених заявах ОСОБА_1 не висловлює свої претензії щодо не надання послуг, які мав надавати позивач. Наданий відповідачем акт огляду виявлених при технічному огляді несправностей та інших недоліків в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який здійснювався візуально, спільною комісією за участю представників ОСББ «Печерський» та ТОВ «Житло-Сервіс» від 25 травня 2020 року, також не підтверджує факту не надання ТОВ «Житло-Сервіс» Оліфіренку М.І. послуг з утримання будинку і прибудинкової території або надання цих послуг неналежної якості. Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 неналежним чином не здійснює свої обов`язки щодо оплати за фактично надані позивачем послуги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Відповідно до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Згідно із ч.5 ст.13 цього Закону відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладення договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції не вирішив його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки своє судове рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін суд першої інстанції обґрунтував в ухвалі про відкриття провадження. Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справи незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно із ч.ч.6,9 ст.19 ЦПК України малозначними справами, у т.ч. є справи, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімум уму для працездатних осіб. Відповідно до ч.3 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо, кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Прийняте судом першої інстанції судове рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідає вимогам процесуального закону. Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 18 січня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус