Постанова 4806 № 308/10258/20
від 28.03.2023 ·Справа № 308/10258/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28.03.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О. Я., захисника-адвоката Леміша О. О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/850/22 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Леміша О. О. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2022. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка та мешканка АДРЕСА_1 , визнана винною в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості транспортного засобу, що був безпосереднім предметом порушення митних правил, що складає 116030 (сто шістнадцять тисяч тридцять) грн 18 коп. з конфіскацією в дохід держави транспортного засобу - легкового автомобіля марки «SKODA» моделі «FABIA», кузов № НОМЕР_1 , б/в, 2013 року випуску, двигун дизельний, об`єм двигуна НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн. З протоколу про порушення митних правил № 1444/30500/20 від 15.09.2020 та постанови судді від 07.11.2022 вбачається, що 13.08.2020 в Управління забезпечення протидії митним правопорушенням надійшла доповідна записка Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів № 1467/7.7-15-3-17 від 11.08.2020, згідно якої Закарпатською митницею Держмитслужби листом Департаменту митно-тарифного регулювання ДМС України від 06.08.2020 № 16-1/16-01/7.7/1509 отримана відповідь уповноваженого органу Німеччини № Z4215В-В 1202 (F35+36/19) стосовно перевірки рахунку від 16.04.2018, на якому знаходиться декларація про походження на товар, на підставі якого було здійснено переміщення на митну територію України та здійснено митне оформлення товару «легковий автомобіль марки «SKODA» моделі «FABIA», кузов № НОМЕР_1 , б/в, 2013 року випуску». У вказаній відповіді уповноваженого органу Німеччини зазначено, що верифікація показала, що компанія «Carsten Brigath» не видавала та не підписувала ні рахунок від 16.04.2018, а ні декларацію походження, що вказана в ньому. -2- Проведеною перевіркою по зазначеному факту встановлено, що 18.04.2018 о 01 год 06 хв на митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, прибув легковий автомобіль р.н.з. НОМЕР_3 з причепом р.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням громадянки України ОСОБА_1 . Зазначеним транспортним засобом на митну територію України переміщувався товар - куплений легковий автомобіль марки «SKODA» моделі «FABIA», кузов № НОМЕР_1 , б/в, 2013 року випуску. Як підставу для переміщення на митну територію України купленого легкового автомобіля, ОСОБА_1 . Закарпатській митниці ДФС подала свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 від 02.01.2014, № НОМЕР_6 від 02.01.2014, договір купівлі-продажу б/н від 16.04.2018 та рахунок № 802 від 16.04.2018 на яких знаходиться декларація про походження товару. Відповідно до договору купівлі продажу б/н від 16.04.2018 та рахунку № 802 від 16.04.2018 вартість вказаного транспортного засобу становила 3600,00 євро, що за курсом НБУ станом на 18.04.2018 складало 116030,18 грн. Продавцем легкового автомобіля виступало іноземне підприємство «Carsten Brigath» (Strasse Huckfeldsheide 1a, D-21218 Seevetal), а покупцем громадянка ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ). Зазначений транспортний засіб був оформлений у митному відношенні, пропущений на митну територію України та направлений для завершення митного оформлення на митний пост «Ужгород-центральний». На митному посту «Ужгород-центральний» на підставі вищезазначених документів була оформлена митна декларація ІМ 40ДЕ № UA305160/2018/010761 від 20.04.2018, скорегована митна вартість та легковий автомобіль марки «SKODA» моделі «FABIA», кузов № НОМЕР_1 , б/в, 2013 року випуску, випущений у вільний обіг, зі сплатою необхідних митних платежів в сумі 54917,51 грн. При цьому на підставі рахунку № 802 від 16.04.2018 та договору купівлі продажу від 16.04.2018, на якому знаходиться декларація про походження товару, була застосована пільгова ставка (преференція походження) ввізного мита 7,3%. На виклик в митницю для з`ясування всіх обставин громадянка ОСОБА_1 не прибула. Згідно постанови суду першої інстанції, ці обставини свідчать, що ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України товар - легковий автомобіль «SKODA» моделі «FABIA», кузов № НОМЕР_1 , б/в, 2013 року випуску, з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для його переміщення та митного оформлення підробленого документа рахунку № 802 від 16.04.2018, на якому знаходиться декларація про походження на товар, що містить неправдиві дані щодо відправника (продавця) та преференційного походження товару, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України. В апеляційній скарзі, захисник ОСОБА_1 адвокат Леміш О. О. просить постанову суду від 07.11.2022 скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскаржувана постанова судді є незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що відповідний протокол про порушення митних правил вже був предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, в результаті чого було винесено постанову від 01.06.2022, якою вказаний протокол щодо ОСОБА_1 було повернуто Закарпатській митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.12.2020 скасовано. В подальшому, лише 22.07.2022, відповідний протокол вдруге надійшов до суду першої інстанції для його розгляду. Таким чином, на день повторного надходження -3- протоколу про порушення митних правил до суду, встановлений строк ст. 467 МК України строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, фактично сплив, тому вважає, що вказане адміністративне провадження підлягає закриттю в порядку ст. 247 КУпАП. Часом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є 18.04.2018, тобто момент ввезення транспортного засобу на митну територію України, однак дане правопорушення було виявлено 06.08.2020 (отримання відповіді від уповноваженого органу Німеччини), тому на момент розгляду справи судом першої інстанції закінчились строки накладення адміністративного стягнення. Вчинене ОСОБА_1 правопорушення не є триваючим, оскільки характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, в даному випадку воно вважається закінченим з моменту подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості. Таким чином шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення закінчився 18.10.2018, а застосування ч. 1 ст. 467 МК України в редакції закону від 08.11.2018 прямо суперечить ст. 58 Конституції України. Заслухавши пояснення захисника-адвоката Леміша О. О., який просив розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 та який підтримав апеляційну скаргу, представника Закарпатської митниці Селеша О. Я., який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до положень ст. 486 МК України, завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. За змістом ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Фактичні обставини адміністративного правопорушення та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України учасниками справи не оспорюється, а тому, відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційним судом не перевіряються, і висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України визнається таким, що ґрунтується на вимогах закону, матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказах, належним чином вмотивованим. Що стосується доводів апеляційної скарги захисника Леміша О. О., поданої в інтересах ОСОБА_1 щодо наявності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення, то апеляційний суд приходить до такого висновку. Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Відповідно до вимог законодавства про адміністративні правопорушення, момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, не ототожнюється з моментом виявлення цього правопорушення, адже складанню протоколу про адміністративне правопорушення передує його виявлення (ч. 2 ст. 254 КУпАП, ч. 1 ст. 494 МК України). -4- З матеріалів справи вбачається, що порушення митних правил ОСОБА_1 виявлено Закарпатською митницею Держмитслужби 15.09.2020 в день отримання відповіді від уповноваженого органу Німеччини, та 15.09.2020 щодо ОСОБА_1 складено протокол № 1444/30500/20 за фактом порушення нею передбачених ч. 1 ст. 483 МК України митних правил, що мало місце 18.04.2018 о 01 год 06 хв. Матеріали справи скеровано до суду першої інстанції 05.10.2020, а 30.06.2022 Закарпатською митницею отримано справу для проведення додаткової перевірки на підставі постанови судді Закарпатського апеляційного суду від 01.06.2022, та 22.07.2022 знову протокол скеровано до суду першої інстанції. Підстав для визнання обґрунтованими вказаних захисником доводів апеляційний суд не вбачає. При цьому, апеляційний суд зазначає, що на момент вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил (18.04.2018), ч. 1 ст. 467 МК України діяла в редакції Закону № 5288-VІ від 18.09.2012, відповідно до якої, якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень), однак Законом України № 2612-VІІІ від 08.11.2018 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», внесено зміни до ст. 467 МК України, відповідно до яких, строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Вказані зміни набрали чинності 25.11.2018, тобто до дня виявлення адміністративного правопорушення - 15.09.2020. З огляду на наведене, на час складання протоколу про порушення митних правил та скерування його матеріалів до суду першої інстанції не закінчився шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення. Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника й застосував щодо ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 483 МК України, врахувавши належні докази про вартість товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, які ніким не оспорювалися, належним чином умотивувавши судове рішення, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 МК України меті адміністративного стягнення. Позиціязахисника, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законності та обґрунтованості, розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника-адвоката Леміша О. О. не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду як законна та обґрунтована скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно -5- витребовувати докази, призначати експертизи, тощо; те, що учасники процесу з метою підтвердження зазначених у апеляційній скарзі доводів не заявляли клопотань про приєднання або витребування доказів по справі, про призначення експертизи, тощо, а також захисник не подавав які-небудь докази у підтвердження висунутих ним аргументів. Керуючись ст. 294 КУпАП, ст. 527-530 МК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Леміша О. О. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2022, щодо ОСОБА_4 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя