Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 607/16624/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 607/16624/22 пров. № А/857/694/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., за участю секретаря судового засідання Єршової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2022 року (головуючий суддя Марциновська І.В., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 05 листопада 2022 року серія БАД №646170 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.1 ст. 122 КУпАП. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 646170 від 05.11.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень. Закрито відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає що судом неповно встановлено обставини у справі, порушено норми матеріального та процесуального права, тому просить таке скасувати. В апеляційній скарзі зазначає, 05.11.2022 р. позивач керував транспортним засобом Daewoo Lаnоs ДНЗ НОМЕР_1 в с. Гримайлів без паска безпеки, чим порушив п. 2,3 «в», не увімкнув аварійної світлової сигналізації чим порушив п.9.9 «в», на світлових приладах відсутні розсіювачі або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу чим порушив п.31.4.3, здійснив зупинку на перехресті чим порушив п. 15.9 «ґ» ПДР України. Поліцейським СРПП ВП №3 (м.Гусятин) ГУНП в Тернопільській області було виявлено дане порушення правил дорожнього руху та винесено на позивача постанову серії БАД № 646170 від 05.11.2022 р. за ч.1 ст. 121, ч. 5 ст. 122, ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на позивача штраф в розмірі 510 гри. Постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, зупинивши транспортний засіб, поліцейський підійшов до автомобіля, належним чином представився водію, проінформував його про порушення ним ПДР та попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення поліцейським було роз`яснено позивачеві його права, як громадянина України передбачені от. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та відповідно до вимог ст. ст. 278,279 КУпАП. Положеннями ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положеннями ст. 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. N 1306 (із змінами та доповненнями, далі ПДР України). Відповідно до п. 2.3. ПДР Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі; Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, а саме накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п.9.9. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; б) у разі зупинки на вимогу працівника міліції або внаслідок засліплення водія світлом фар; в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами; г) на механічному транспортному засобі, що буксирується; ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком «Діти», що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки; д) на. всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди. У ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Відповідно п. 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.3 Зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювані і лампи, що не відповідають типу даного світлового припаду; ґ) на розсіюваних світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Частиною 1 ст. 121 КУпАП Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п, 15.9 ПДР України зупинка забороняється: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділіювальна смуга; Згідно зі статтею 69 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до статті 80 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речовими доказами є зокрема електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. До матеріалів справи долучаються відео на диску DVD-R. Відповідно до ч.1ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Долучений відповідачем в якості доказу диск з відеозаписом обставин події був виготовлений у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення для розгляду справи, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всім обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю- Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, передбачених зокрема статтею 122,121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. При винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.2022 поліцейським СРПП відділення поліції № 3 (смт Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Вороною О.І. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 646170. Даною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн. У постанові зазначено, що 05.11.2022 о 14 год. 00 хв. на вул. Центральній в смт Гримайлів Чортківського району Тернопільської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Daewoo» моделі «Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 , без пристебнутого паска безпеки? з технічною несправністю зовнішніх світлових приладів. Після зупинки автомобіля працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не увімкнув аварійної світлової сигналізації та здійснив зупинку, стоянку у невстановленому для цього місці. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (в), 9.9 (б), 15.9 (ґ), 31.4.3 (г) Правил дорожнього руху. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що для спростування доводів, викладених у позовній заяві, і на підтвердження правомірності постанови серії БАД № 646170 від 05.11.2022 відповідач не надав належних та допустимих доказів, визначених законом, у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав, що позбавило суд можливості встановити, чи дійсно були вчинені інкриміновані ОСОБА_1 адміністративні правопорушення та чи наявний у діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що сама по собі постанова від 05.11.2022 без інших належних та допустимих доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 5 ст. 121, ч. 1, 2 ст. 122 КУпАП. Однак суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується. У матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, який подано у день розгляду даної справи та постановлення судом рішення 23 грудня 2022 року, до якого додано в якості доказу відеозапис, який було додано до оскаржуваної постанови відповідача. Вказані обставини не отримали належної оцінки судом першої інстанції, попри те що розгляді вказаної справи розпочато 23.12.2022 о 15 год. 32 хв. та звершено о16 год.47 хв.(в.с.27-30). Крім того постановляючи рішення суд першої інстанції не звернув увагу на положення ст. 9 КАС України. Так згідно вимог ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 3 зазначеної статті кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. А згідно ч. 4 вказаної норми суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просив скасувати постанову відповідача від 05 листопада 2022 року серія БАД №646170 у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за ч.1 ст. 122 КУпАП. А отже позивач оспорював лише притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. Про вихід за межі позовних вимог суд першої інстанції у своєму рішення не зазначав. Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП наступає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. За вказані порушення накладається санкція у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(340 грн.). Згідно п, 15.9 ПДР України зупинка забороняється: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Згідно з п.п. б п. 9.9 ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар. Як вбачається з відеозапису, наданого відповідачем, та який доданий до спірної постанови(а.с.11), під час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , останній не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, відтак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції вірно вказав, що вказані вище дії позивача не охоплюються диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП, бо за вказаною нормою передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості. Даною нормою права непередбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. Зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку. Крім того з вказаного відеозапису вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення працівником поліції проведено у відповідності до вимог КУпАП. Відтак суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд першої інстанції при розгляді справи покликався на висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 537/2822/19, однак дана справа не розглядалась Верховним Судом, а постанова від 26.09.2019 у справі № 537/2822/19 винесена Другим апеляційним адміністративним суд. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а у задоволенні позову відмовити. Керуючись ст. 243, 286, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області задовольнити, рішення Тернопільського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2022 року по справі № 607/16624/22 скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін