Постанова 4852 № 340/4768/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 березня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4768/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (суддя Науменко В.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області третя особа Ленінський районний суд м. Кіровограда про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплати позивачу суддівської винагороди за серпень 2022 року; стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на користь позивача невиплачену суддівську винагороду за серпень 2022 року в сумі 99059 грн 62 коп. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус судді та зарахований до штату Ленінського районного суду м. Кіровограда. Згідно з наказом голови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.2020 № 180-К, відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпПУ, ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_1 увільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом до Збройних Сил України строком на 3 (три) роки з 03.11.2020 зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації. Наказом Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.07.2022 № 99/К внесені зміни до п. 1 наказу від 03.11.2020 № 180-К, слова «зі збереженням місця роботи, посади та середнього заробітку до дня фактичної демобілізації» змінено словами «зі збереженням місця роботи та посади до дня фактичної демобілізації». Наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Кіровоградській області припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19.07.2022 на період проходження військової служби. ОСОБА_1 вважає, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області без наявних правових підстав у питанні виплати суддівської винагороди застосував норми ст. 119 КЗпП України замість ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Відповідач, в свою чергу, зазначає, про необґрунтованість заявленого позову, оскільки ТУ ДСА, з огляду на положення Конституції України, КЗпП України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зміст наказів Ленінського районного суду м. Кіровограда, не допустило протиправної бездіяльності, діяло відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що питання обрахунку та розміру суддівської винагороди регламентовано виключно статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що, в свою чергу, виключає можливість застосовування до правовідносин стосовно виплати суддівської винагороди будь-які інші закони та/або підзаконні нормативні акти, у тому числі КЗпП України та Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ. Суд також наголосив, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено вичерпний перелік обмежень у виплаті суддівської винагороди, водночас перебування на військовій службі не є таким випадком. Разом з цим суд апеляційної інстанції вважає такий висновок помилковим в контексті спірних правовідносин, адже предметом розгляду в даній адміністративній справі є бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за серпень 2022 року. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України в редакції, чинній на час видання наказу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.11.2020 № 180-К, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесені зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, згідно з якими у частині 3 статті 119 КЗпПУ слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада». На виконання названих правових норм Ленінським районним судом м. Кіровограда видано наказ від 19.07.2022 № 99/К, яким, у тому числі, наказано відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА України в Кіровоградській області припинити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку з 19.07.2022 на період проходження військової служби. Названий наказ ОСОБА_1 є чинним, не оскаржений в установленому законом порядку, а тому підлягає виконанню відповідачем. Відтак необґрунтованими є доводи позивача та висновок суду першої інстанції про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за серпень 2022 року. Отже, правові підстави для задоволення позову відсутні. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року в адміністративній справі № 340/4768/22 скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з 30 березня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України. Повна постанова складена 30 березня 2023 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров